У нас, як у поета Олександра Блока: “Ночь, улица, фонарь, аптека…”

У Козятині є все. Ночі —  дуже темні. Вулиці — ледве освітлені. Аптеки — в центрі одна на одній, як груш у рясний рік. Таке враження, наче Козятин — це місто хворих.

Якщо подивитися на цю ситуацію з іншого кутка, а саме — з вулиці Івана Франка, то там, мабуть, всі здорові. Влада за всі роки своєї “бурхливої” діяльності не створила для мешканців цього далекого, але немаленького мікрорайону, нічого зручного.

Тут,  на околиці, за розумінням посадовців, мабуть, цивілізація закінчується, то й  людям вже нічого не потрібно. Немає аптеки і не тільки. Тут відсутні пункт дільничного інспектора, перукарня, заклад з надання побутових послуг. Найстрашніше — якщо тебе прихопило і ти не запасся ліками —  сподівайся лише на Бога. Аптека є біля залізничного мосту,  до якої пішки йти хвилин тридцять. За цей час можна тридцять разів померти! Зрозуміло, що підприємцям не вигідно відкривати свій бізнес у віддалених точках міста. Ситуація вночі взагалі критична.

Чому ж міська рада не тримає під контролем кількість та доцільність аптек, їх помірне розташування по місту і функціонування вночі?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.