<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/">
    <channel>
        <title>RIA Козятин - Новини Козятина</title>
        <link>https://koziatyn.info/</link>
        <description>Перевірені новини Козятина, розслідування, аналітика та огляди, спорт, коментарі, бізнес від редакції RIA Козятин</description>
                    <copyright>©2017-2025 kazatin.com вул. Незалежності, буд. 39, м. Козятин Вінницької обл., 22100; evgeniy.belous@gmail.com Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02694.</copyright>
                <lastBuildDate>2026-08-02T11:03:26+03:00</lastBuildDate>
        <image>
            <title>RIA Козятин - Новини Козятина</title>
            <url>https://koziatyn.info/favicons/kazatin.com/favicon-256x256.png</url>
            <link>https://koziatyn.info/</link>
        </image>
                    <item>
                <title> Пам&#039;ятаємо: сьогодні четверта річниця загибелі Героя Сергія Бондаревського </title>
                <link> https://koziatyn.info/lyudi/pamyataemo-sogodni-chetverta-richnitsya-zagibeli-geroya-sergiya-bondar-12003415.html </link>
                <guid>b39ccbc90080889864c0356f1aa66fe8</guid>
                <pubDate>2026-08-02T10:01:00+03:00</pubDate>
                <description>Сергій народився 13 липня 1984 року в сім’ї залізничників. Після закінчення школи у 2001 році одразу пішов працювати у вагонне депо — слюсарем.

Працюючи вступив до Київського залізничного університету. Строкову службу в армії проходив у місті Чернігові. Закінчивши університет отримав посаду майстра вагонного депо.

На початку повномасштабного вторгнення отримав повістку до військкомату.

З 18 червня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України в званні сержанта, на посаду командира 1 – го відділення,1 – го взводу, роти контр диверсійної боротьби військової частини А 7053.

Свій життєвий шлях закінчив 2 серпня 2022 року в селі Новопавлівка, Баштанського району, Миколаївської області.

{photo_gallery id=64213|}

— Сергій був справедливим, чуйним, добрим чоловіком. У нього залишились дві доньки — Олександра та Аліса. Вічна пам’ять та слава Герою, — написали на сторінці громади.


	Громада Козятина попрощалася з Героєм Сергієм Бондаревським


Похований на Алеї Слави на цвинтарі в с. Козятині.

{photo_gallery id=64214|}</description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/lyudi/pamyataemo-sogodni-chetverta-richnitsya-zagibeli-geroya-sergiya-bondar-12003415.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Пам&#039;ятаємо: сьогодні четверта річниця загибелі Героя Сергія Бондаревського" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/02/4101197-pamyataemo-sogodni-chetverta-richnitsya-zagibeli-geroya-sergiya-bondarevskogo.jpeg?hash=2026-08-01-18-04-11"/>
                <figcaption>Пам&#039;ятаємо: сьогодні четверта річниця загибелі Героя Сергія Бондаревського</figcaption>
            </figure>
                <h1>Пам&#039;ятаємо: сьогодні четверта річниця загибелі Героя Сергія Бондаревського</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>Сьогодні четверта річниця загибелі нашого Захисника, Героя Сергія Бондаревського </li>
	<li>Мужній захисник віддав своє життя за Україну 2 серпня 2022 року в селі Новопавлівка, Баштанського району, Миколаївської області </li>
</ul>

    
    <p >Сергій народився 13 липня 1984 року в сім’ї залізничників. Після закінчення школи у 2001 році одразу пішов працювати у вагонне депо — слюсарем.</p>

<p >Працюючи вступив до Київського залізничного університету. Строкову службу в армії проходив у місті Чернігові. Закінчивши університет отримав посаду майстра вагонного депо.</p>

<p >На початку повномасштабного вторгнення отримав повістку до військкомату.</p>

<p >З 18 червня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України в званні сержанта, на посаду командира 1 – го відділення,1 – го взводу, роти контр диверсійної боротьби військової частини А 7053.</p>

<p ><a href="https://koziatyn.info/ato/u-kozyatini-zavtra-znovu-den-zhalobi-pomer-zahischayuchi-ukrayinu-serg-11646197.html" target="_blank">Свій життєвий шлях закінчив 2 серпня 2022 року</a> в селі Новопавлівка, Баштанського району, Миколаївської області.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/02/ba896dd358a3ad9f82c41d3970e242db8f0a8bb5.webp?hash=2026-08-01-18-03-16"/>
        </figure>
    </figure>

<p >— Сергій був справедливим, чуйним, добрим чоловіком. У нього залишились дві доньки — Олександра та Аліса. Вічна пам’ять та слава Герою, — <a href="https://koziatyn.info/goto/aHR0cHMlM0ElMkYlMkZ0Lm1lJTJGa296eWF0eW5fb2ZmaWNpYWwlMkYxNTAxMQ==" target="_blank">написали</a> на сторінці громади.</p>

<ul >
	<li ><a href="https://koziatyn.info/ato/gromada-kozyatina-poproschalasya-z-geroem-sergiem-bondarevskim-11646765.html" target="_blank">Громада Козятина попрощалася з Героєм Сергієм Бондаревським</a></li>
</ul>

<p >Похований на Алеї Слави на цвинтарі в с. Козятині.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/02/c5f07017b5dd4704e17e552f385b677e908aa15a.webp?hash=2026-08-01-18-03-22"/>
        </figure>
    </figure>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Пам&#039;ятаємо: сьогодні четверта річниця загибелі Героя Сергія Бондаревського : 02:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Історія, заборони та прикмети 2 серпня </title>
                <link> https://koziatyn.info/Podii/istoriya-zaboroni-ta-prikmeti-2-serpnya-12003414.html </link>
                <guid>c07659bf8151f46acbd90ef184a09b58</guid>
                <pubDate>2026-08-02T08:00:00+03:00</pubDate>
                <description>Свято

2 серпня в церковному календарі — день перенесення мощей святого першомученика Стефана.

Також сьогодні:


	Міжнародний день пива.
	День народження поштової скриньки.
	День пам’яті загиблих воїнів-десантників різних часів і поколінь.


Іменини

Іменини сьогодні святкують: Василь, Іван, Кирило, Платон, Роман, Степан, Тарас, Федір.

День в історії


	216 рік до н. е. — у битві під Каннами карфагенський полководець Ганнібал громить 80-тисячне римське військо і завдає найважчої поразки Риму за всю історію його існування;
	1776 рік — відбувається церемонія підписання Декларації незалежності 13 північноамериканських колоній, яка була прийнята 4 липня Континентальним конгресом;
	1887 рік — Ровелл Годж отримує патент на колючий дріт;
	1918 рік — гетьман України Павло Скоропадський затверджує закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави;
	1953 рік — у Києві відкривають дитячу залізницю;
	1989 рік — трагедія на Київському головпоштамті, внаслідок якої гине 11 людей;
	2014 рік — суд Тбілісі заочно арештовує екс-президента Михаїла Саакашвілі у справі перевищення службових повноважень;
	2020 рік — від МКС повертається капсула Crew Dragon із двома американськими астронавтами на борту, які брали участь у місії SpaceX DM-2 (перший політ людей на приватному космічному кораблі);
	2022 рік — Ненсі Пелосі відвідує Тайвань.


Прикмети

  Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день. Дивилися, який сьогодні день:


	павук сплів невелику павутину — буде сильний вітер;
	сонячна погода — до теплого вересня;
	дощить — такою буде погода цілий місяць;
	вранці сухо — наступні 6 тижнів буде посуха.


Що не радять робити?


	Не можна ображати тварин.
	Заборонено давати в борг продукти.
	Не слід лаятися і лихословити.


Запропоновані прикмети та заборони варто розглядати критично, адже вони базуються на легендах і віруваннях. Та незважаючи на їх сумнівність, це наші традиції, які є важливим елементом культури та спадщини різних регіонів.

Пропонуємо вам поділитися у коментарях прикметами, в які ви вірите чи навпаки.</description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/Podii/istoriya-zaboroni-ta-prikmeti-2-serpnya-12003414.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Історія, заборони та прикмети 2 серпня" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/02/4101188-istoriya-zaboroni-ta-prikmeti-2-serpnya.jpeg?hash=2026-08-01-18-01-49"/>
                <figcaption>Історія, заборони та прикмети 2 серпня</figcaption>
            </figure>
                <h1>Історія, заборони та прикмети 2 серпня</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>Дата 2 серпня ввійшла в історію кількома знаковими подіями та святами.</li>
	<li>У матеріалі знайдете традиції та прикмети на цей день, а також дізнаєтеся, що не можна робити.</li>
</ul>

    
    <h2>Свято</h2>

<p >2 серпня в церковному календарі — день перенесення мощей святого першомученика Стефана.</p>

<p >Також сьогодні:</p>

<ul >
	<li >Міжнародний день пива.</li>
	<li >День народження поштової скриньки.</li>
	<li >День пам’яті загиблих воїнів-десантників різних часів і поколінь.</li>
</ul>

<h2>Іменини</h2>

<p >Іменини сьогодні святкують: Василь, Іван, Кирило, Платон, Роман, Степан, Тарас, Федір.</p>

<h2>День в історії</h2>

<ul >
	<li >216 рік до н. е. — у битві під Каннами карфагенський полководець Ганнібал громить 80-тисячне римське військо і завдає найважчої поразки Риму за всю історію його існування;</li>
	<li >1776 рік — відбувається церемонія підписання Декларації незалежності 13 північноамериканських колоній, яка була прийнята 4 липня Континентальним конгресом;</li>
	<li >1887 рік — Ровелл Годж отримує патент на колючий дріт;</li>
	<li >1918 рік — гетьман України Павло Скоропадський затверджує закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави;</li>
	<li >1953 рік — у Києві відкривають дитячу залізницю;</li>
	<li >1989 рік — трагедія на Київському головпоштамті, внаслідок якої гине 11 людей;</li>
	<li >2014 рік — суд Тбілісі заочно арештовує екс-президента Михаїла Саакашвілі у справі перевищення службових повноважень;</li>
	<li >2020 рік — від МКС повертається капсула Crew Dragon із двома американськими астронавтами на борту, які брали участь у місії SpaceX DM-2 (перший політ людей на приватному космічному кораблі);</li>
	<li >2022 рік — Ненсі Пелосі відвідує Тайвань.</li>
</ul>

<h2>Прикмети</h2>

<p >  Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день. Дивилися, який сьогодні день:</p>

<ul >
	<li >павук сплів невелику павутину — буде сильний вітер;</li>
	<li >сонячна погода — до теплого вересня;</li>
	<li >дощить — такою буде погода цілий місяць;</li>
	<li >вранці сухо — наступні 6 тижнів буде посуха.</li>
</ul>

<h2>Що не радять робити?</h2>

<ul >
	<li >Не можна ображати тварин.</li>
	<li >Заборонено давати в борг продукти.</li>
	<li >Не слід лаятися і лихословити.</li>
</ul>

<p >Запропоновані прикмети та заборони варто розглядати критично, адже вони базуються на легендах і віруваннях. Та незважаючи на їх сумнівність, це наші традиції, які є важливим елементом культури та спадщини різних регіонів.</p>

<p >Пропонуємо вам поділитися у коментарях прикметами, в які ви вірите чи навпаки.</p>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Історія, заборони та прикмети 2 серпня : 02:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Мама почула страшні слова, а потім настала тиша: два роки без Олега Біланенка </title>
                <link> https://koziatyn.info/lyudi/mama-pochula-strashni-slova-a-potim-nastala-tisha-dva-roki-bez-olega-b-12003417.html </link>
                <guid>3cbb023413920f5cc355ae37591845d8</guid>
                <pubDate>2026-08-01T18:17:00+03:00</pubDate>
                <description>Олег Біланенко народився 14 липня 1993 року в Козятині. Після навчання працював у міграційній службі, одружився та виховував сина Любомира. Із перших днів повномасштабного вторгнення займався волонтерством, а в червні 2024 року став до лав Національної гвардії України.

Після навчання військовослужбовець служив у підрозділі «Червона калина», а згодом виконував бойові завдання на Запорізькому та Покровському напрямках.

31 липня 2024 року він востаннє зателефонував матері. Після довгої паузи сказав: «Мам, я, напевно, не викручусь».

Із 1 серпня 2024 року стрілець-помічник кулеметника вважався зниклим безвісти після бою поблизу села Іванівка Покровського району Донецької області. Лише через рік і п&#039;ять місяців тіло захисника вдалося ідентифікувати.

У 2026 році Олегу Біланенку посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин міста Козятина». Захисника поховали на Алеї Слави центрального кладовища.

Вічна пам&#039;ять Герою.

</description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/lyudi/mama-pochula-strashni-slova-a-potim-nastala-tisha-dva-roki-bez-olega-b-12003417.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Мама почула страшні слова, а потім настала тиша: два роки без Олега Біланенка" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/02/4101204-mama-pochula-strashni-slova-a-potim-nastala-tisha-dva-roki-bez-olega-bilanenka.jpeg?hash=2026-08-01-18-17-20"/>
                <figcaption>Мама почула страшні слова, а потім настала тиша: два роки без Олега Біланенка</figcaption>
            </figure>
                <h1>Мама почула страшні слова, а потім настала тиша: два роки без Олега Біланенка</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>1 серпня минає два роки від дня, коли під час бойового завдання зник безвісти захисник із Козятина Олег Біланенко. Лише через рік і п'ять місяців його тіло вдалося ідентифікувати.</li>
</ul>

    
    <p  data-end="1148" data-start="879">Олег Біланенко народився 14 липня 1993 року в Козятині. Після навчання працював у міграційній службі, одружився та виховував сина Любомира. Із перших днів повномасштабного вторгнення займався волонтерством, а в червні 2024 року став до лав Національної гвардії України.</p>

<p  data-end="1300" data-start="1150">Після навчання військовослужбовець служив у підрозділі «Червона калина», а згодом виконував бойові завдання на Запорізькому та Покровському напрямках.</p>

<p  data-end="1419" data-start="1302">31 липня 2024 року він востаннє зателефонував матері. Після довгої паузи сказав: <strong>«Мам, я, напевно, не викручусь»</strong>.</p>

<p  data-end="1639" data-start="1421">Із 1 серпня 2024 року стрілець-помічник кулеметника вважався зниклим безвісти після бою поблизу села Іванівка Покровського району Донецької області. Лише через рік і п'ять місяців тіло захисника вдалося ідентифікувати.</p>

<p  data-end="1794" data-start="1641">У 2026 році Олегу Біланенку посмертно присвоїли звання <strong>«Почесний громадянин міста Козятина»</strong>. Захисника поховали на Алеї Слави центрального кладовища.</p>

<p  data-end="1821" data-is-last-node="" data-is-only-node="" data-start="1796">Вічна пам'ять Герою.</p>

<figure class="op-interactive"><iframe allowfullscreen="true" frameborder="0" height="593" scrolling="no" src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FsekretarkmrIR%2Fposts%2Fpfbid0VZSK1xopX931GsiaW2qPXWyueZygyzw1cytBgzQAtMRxWW8PC1UTpzbTgM5cjdxtl&amp;show_text=true&amp;width=500"  width="500"></iframe></figure>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Мама почула страшні слова, а потім настала тиша: два роки без Олега Біланенка : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Від реальної загрози до кіно: як розпізнати смерч і що подивитися про руйнівні стихії </title>
                <link> https://koziatyn.info/Pogoda/vid-realnoyi-zagrozi-do-kino-yak-rozpiznati-smerch-i-scho-podivitisya--12002736.html </link>
                <guid>32f75060090b3c08feeac46d827d502a</guid>
                <pubDate>2026-08-01T18:02:00+03:00</pubDate>
                <description>Смерчі в Україні — не рідкісне явище, хоча вони значно слабші за торнадо, які виникають у США. Про це йдеться у матеріалі Українського гідрометеорологічного центру, підготовленому фахівцями Херсонського обласного центру з гідрометеорології.

Фахівці пояснюють, що терміни «смерч» і «торнадо» означають одне й те саме атмосферне явище. Різниця лише в назві: слово «торнадо» переважно використовують у Північній Америці, а в Україні та більшості європейських країн говорять «смерч».



Найчастіше смерчі виникають улітку, коли поєднуються спека, висока вологість і нестійка атмосфера. Через зміну клімату умови для їх утворення стають сприятливішими, тому останніми роками такі явища дедалі частіше фіксують не лише на півдні, а й у центральних і західних областях України.

Вінниччина належить до центрального регіону, тому за певних погодних умов виникнення такого атмосферного явища тут також можливе.

Особливості українських смерчів:


	Локальність: площа ураження невелика, зазвичай кілька сотень метрів та короткотривалість, адже більшість смерчів існують від кількох хвилин до півгодини.
	Інтенсивність: переважно слабкі або середні, рідко перевищують рівень F1–F2 за шкалою Фуджити.
	Наслідки: можуть пошкодити невеликі будівлі, дерева, лінії електропередач, але не спричиняють масштабних катастроф.


Головна небезпека, це непередбачуваність і локальні пошкодження.

  — Усе починається як звичайна гроза, часто супроводжується дощем та градом. Потім, протягом кількох хвилин, температура повітря всередині грозової хмари різко знижується і з неї виривається конусоподібний стовп, «хобот», що має лійкоподібні розширення у верхній та нижній частинах. Він стрімко опускається до землі. Сильне зниження тиску всередині грозової хмари викликає охолодження повітря, що призводить до конденсації водяної пари і смерч стає видимим. Його колір змінюється, коли він підхоплює сміття та пил. Смерчі часто виникають групами по два, три і навіть більше. Вони також генерують сильні електромагнітні поля та супроводжуються блискавками. Розряди статичної електрики постійно виникають через тертя частинок повітря, що швидко рухаються і труться одна об одну – через це повітря електризується. Обертальний рух у смерчі може відбуватися як за годинниковою стрілкою, так і проти неї, — детально розповідають синоптики. — Швидкість вітру у смерчі сягає 100 м/с і більше, що робить його потенційно небезпечним для людей та інфраструктури. Довжина шляху смерчу зазвичай становить 15-30 км, ширина смуги руйнувань – кілька десятків, а інші — 40-60 км/год.

{photo_gallery id=64011|}

{photo_gallery id=64010|}

Метеорологи також звертають увагу на хмари Mammatus. Самі по собі вони не означають, що смерч обов&#039;язково виникне, але можуть свідчити про дуже нестійку атмосферу, за якої можливі сильні грози, шквали, град, а в окремих випадках — і смерчі.

У разі наближення смерчу фахівці радять негайно сховатися в капітальній будівлі або підвалі, триматися подалі від вікон, не залишатися в автомобілі та не намагатися знімати явище на телефон.

Практичні поради для населення


	При наближенні смерчу неварто якнайшвидше першочергово хапатися за мобільний телефон та ризикуючи своїм життям знімати відео та робити селфі на фоні смерчу.
	При наближенні смерчу слід сховатися у міцній будівлі або підвалі. Уникати легких конструкцій, навісів, гаражів та будівель із великою площею даху.
	Триматися подалі від вікон. Закрити штори або жалюзі, щоб уникнути поранень уламками скла.
	На відкритій місцевості — лягти в заглиблення (яр, канава) та прикрити голову руками або одягом.
	Не ховатися в автомобілі чи під мостами. Машина може бути піднята вихором, а міст створює небезпечний тунельний ефект.
	Вимкнути газ та електроприлади. Це зменшить ризик пожежі чи вибуху у випадку пошкодження будівлі.
	Тримати при собі документи та аптечку. У разі евакуації це допоможе швидше зорієнтуватися.
	Слухати офіційні повідомлення. Використовувати радіо, мобільні додатки чи офіційні канали ДСНС України для отримання актуальної інформації.
	Після смерчу — уникати пошкоджених будівель, не торкатися обірваних електродротів, повідомити про небезпеку рятувальникам — 101.




Фільми-катастрофи

Для поціновувачів документальних фільмів та кому замало гострих відчуттів є кілька сучасних стрічок, де головна тема — смерчі та торнадо.

Найцікавіші для сімейного перегляду: «Шторму назустріч» (2014), «Смерчі» (2024) та «Смерч: посеред бурі» (2025). Вони поєднують видовищні спецефекти з динамічними сюжетами.


	«Шторму назустріч» / «Into the Storm» / 2014 рік, США/. Сучасний екшн про смерчі, знятий у стилі «found footage».
	«Смерчі» / «Twisters» / 2024 рік, США/ . Про пригоди групи мисливців на торнадо від продюсерів стрічок «Парк Юрського періоду», «Джейсон Борн» та «Індіана Джонс», це сучасна версія блокбастера 1996 року «Смерч». 
	«Смерч: посеред бурі» / «The Twister: Caught in the Storm» / 2025 рік, США/. Про руйнівний торнадо, що пронісся у травні 2011 року в Джопліні, штат Міссурі. Він показує трагедію через реальні кадри очевидців та коментарі журналістів і метеорологів.




 </description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/Pogoda/vid-realnoyi-zagrozi-do-kino-yak-rozpiznati-smerch-i-scho-podivitisya--12002736.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Від реальної загрози до кіно: як розпізнати смерч і що подивитися про руйнівні стихії" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0041/97/4096359-vid-realnoyi-zagrozi-do-kino-yak-rozpiznati-smerch-i-scho-podivitisya-pro-ruynivni-stihiyi.jpeg?hash=2026-07-25-10-04-06"/>
                <figcaption>Від реальної загрози до кіно: як розпізнати смерч і що подивитися про руйнівні стихії</figcaption>
            </figure>
                <h1>Від реальної загрози до кіно: як розпізнати смерч і що подивитися про руйнівні стихії</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>Після серії гроз і фотографій незвичних хмар у соцмережах українці дедалі частіше запитують, чи можливі торнадо в Україні.</li>
	<li>Синоптики пояснили, де найчастіше виникають смерчі, чи стають вони поширенішими та як діяти у разі небезпеки.</li>
</ul>

    
    <p  data-end="1451" data-start="1173">Смерчі в Україні — не рідкісне явище, хоча вони значно слабші за торнадо, які виникають у США. Про це <a href="https://www.meteo.gov.ua/ua/news/Chi-buvae-tornado-v-Ukraini">йдеться</a> у матеріалі Українського гідрометеорологічного центру, підготовленому фахівцями Херсонського обласного центру з гідрометеорології.</p>

<p  data-end="1729" data-start="1453">Фахівці пояснюють, що терміни «смерч» і «торнадо» означають одне й те саме атмосферне явище. Різниця лише в назві: слово «торнадо» переважно використовують у Північній Америці, а в Україні та більшості європейських країн говорять «смерч».</p>

<figure><img alt=""  src="https://img.20minut.ua/uploads/ckeditor/0041/96/171e72a2b07abd26399e6d9e2f668581bf82086c.png?hash=2026-07-23-15-25-18" title="Новини Вінниці - фото з Торнадо в Україні — не міф: де вони виникають і чи загрожують Вінниччині"></figure>

<p  data-end="2056" data-start="1731">Найчастіше смерчі виникають улітку, коли поєднуються спека, висока вологість і нестійка атмосфера. Через зміну клімату умови для їх утворення стають сприятливішими, тому останніми роками такі явища дедалі частіше фіксують не лише на півдні, а й у центральних і західних областях України.</p>

<p  data-end="2056" data-start="1731">Вінниччина належить до центрального регіону, тому за певних погодних умов виникнення такого атмосферного явища тут також можливе.</p>

<p ><strong>Особливості українських смерчів:</strong></p>

<ul >
	<li >Локальність: площа ураження невелика, зазвичай кілька сотень метрів та короткотривалість, адже більшість смерчів існують від кількох хвилин до півгодини.</li>
	<li >Інтенсивність: переважно слабкі або середні, рідко перевищують рівень F1–F2 за шкалою Фуджити.</li>
	<li >Наслідки: можуть пошкодити невеликі будівлі, дерева, лінії електропередач, але не спричиняють масштабних катастроф.</li>
</ul>

<p >Головна небезпека, це непередбачуваність і локальні пошкодження.</p>

<p >  — Усе починається як звичайна гроза, часто супроводжується дощем та градом. Потім, протягом кількох хвилин, температура повітря всередині грозової хмари різко знижується і з неї виривається конусоподібний стовп, «хобот», що має лійкоподібні розширення у верхній та нижній частинах. Він стрімко опускається до землі. Сильне зниження тиску всередині грозової хмари викликає охолодження повітря, що призводить до конденсації водяної пари і смерч стає видимим. Його колір змінюється, коли він підхоплює сміття та пил. Смерчі часто виникають групами по два, три і навіть більше. Вони також генерують сильні електромагнітні поля та супроводжуються блискавками. Розряди статичної електрики постійно виникають через тертя частинок повітря, що швидко рухаються і труться одна об одну – через це повітря електризується. Обертальний рух у смерчі може відбуватися як за годинниковою стрілкою, так і проти неї, — детально розповідають синоптики. — Швидкість вітру у смерчі сягає 100 м/с і більше, що робить його потенційно небезпечним для людей та інфраструктури. Довжина шляху смерчу зазвичай становить 15-30 км, ширина смуги руйнувань – кілька десятків, а інші — 40-60 км/год.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0041/96/50406dbabd876a0b917f47238083dccd9ecbe96a.jpeg?hash=2026-07-23-15-10-42"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0041/96/c9e2f50332a4b979a896aaad15697a66c0efe353.jpeg?hash=2026-07-23-15-10-42"/>
        </figure>
    </figure>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0041/96/db017249c6e1ff4af9bf3587a621237e2e49c93c.jpeg?hash=2026-07-23-15-10-33"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0041/96/e401f55c8941abb36a7ce74512fc99a9bd1488a2.jpeg?hash=2026-07-23-15-10-34"/>
        </figure>
    </figure>

<p  data-end="2340" data-start="2058">Метеорологи також звертають увагу на хмари Mammatus. Самі по собі вони не означають, що смерч обов'язково виникне, але можуть свідчити про дуже нестійку атмосферу, за якої можливі сильні грози, шквали, град, а в окремих випадках — і смерчі.</p>

<p  data-end="2570" data-start="2342">У разі наближення смерчу фахівці радять негайно сховатися в капітальній будівлі або підвалі, триматися подалі від вікон, не залишатися в автомобілі та не намагатися знімати явище на телефон.</p>

<p ><strong>Практичні поради для населення</strong></p>

<ul >
	<li >При наближенні смерчу неварто якнайшвидше першочергово хапатися за мобільний телефон та ризикуючи своїм життям знімати відео та робити селфі на фоні смерчу.</li>
	<li >При наближенні смерчу слід сховатися у міцній будівлі або підвалі. Уникати легких конструкцій, навісів, гаражів та будівель із великою площею даху.</li>
	<li >Триматися подалі від вікон. Закрити штори або жалюзі, щоб уникнути поранень уламками скла.</li>
	<li >На відкритій місцевості — лягти в заглиблення (яр, канава) та прикрити голову руками або одягом.</li>
	<li >Не ховатися в автомобілі чи під мостами. Машина може бути піднята вихором, а міст створює небезпечний тунельний ефект.</li>
	<li >Вимкнути газ та електроприлади. Це зменшить ризик пожежі чи вибуху у випадку пошкодження будівлі.</li>
	<li >Тримати при собі документи та аптечку. У разі евакуації це допоможе швидше зорієнтуватися.</li>
	<li >Слухати офіційні повідомлення. Використовувати радіо, мобільні додатки чи офіційні канали ДСНС України для отримання актуальної інформації.</li>
	<li >Після смерчу — уникати пошкоджених будівель, не торкатися обірваних електродротів, повідомити про небезпеку рятувальникам — 101.</li>
</ul>

<figure><img alt=""  src="https://img.20minut.ua/uploads/ckeditor/0041/96/e172acdac59c0540350acade111f0fb58ef2b4b5.png?hash=2026-07-23-15-25-20" title="Новини Вінниці - фото з Торнадо в Україні — не міф: де вони виникають і чи загрожують Вінниччині"></figure>

<h2>Фільми-катастрофи</h2>

<p >Для поціновувачів документальних фільмів та кому замало гострих відчуттів є кілька сучасних стрічок, де головна тема — смерчі та торнадо.</p>

<p >Найцікавіші для сімейного перегляду: «Шторму назустріч» (2014), «Смерчі» (2024) та «Смерч: посеред бурі» (2025). Вони поєднують видовищні спецефекти з динамічними сюжетами.</p>

<ol >
	<li >«Шторму назустріч» / «Into the Storm» / 2014 рік, США/. Сучасний екшн про смерчі, знятий у стилі «found footage».</li>
	<li >«Смерчі» / «Twisters» / 2024 рік, США/ . Про пригоди групи мисливців на торнадо від продюсерів стрічок «Парк Юрського періоду», «Джейсон Борн» та «Індіана Джонс», це сучасна версія блокбастера 1996 року «Смерч». </li>
	<li >«Смерч: посеред бурі» / «The Twister: Caught in the Storm» / 2025 рік, США/. Про руйнівний торнадо, що пронісся у травні 2011 року в Джопліні, штат Міссурі. Він показує трагедію через реальні кадри очевидців та коментарі журналістів і метеорологів.</li>
</ol>

<figure><img alt=""  src="https://img.20minut.ua/uploads/ckeditor/0041/96/978c2cfe53dffa22f5feaf05bfd5df9ce1069e9f.png?hash=2026-07-23-15-25-22" title="Новини Вінниці - фото з Торнадо в Україні — не міф: де вони виникають і чи загрожують Вінниччині"></figure>

<p > </p>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Від реальної загрози до кіно: як розпізнати смерч і що подивитися про руйнівні стихії : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні </title>
                <link> https://koziatyn.info/Podii/diti-kazhut-tut-horoshe-pokrittya-krasche-nizh-na-stadioni-12003333.html </link>
                <guid>81673c1a7fbbd3b5c34690564f2d297f</guid>
                <pubDate>2026-08-01T15:12:00+03:00</pubDate>
                <description>У липні 2025 року відбулося відкриття нової зони відпочинку на перехресті вулиць Єдності (колишня Катукова) та Василя Пирогова (колишній провулок Першотравневий). Нагадаємо, цю локацію облаштували завдяки американському інвестору «АТ Каргілл».

Торік напередодні офіційного відкриття ми вже навідувалися до цієї зони відпочинку. А тепер зазирнули сюди знову, щоб показати, як усе виглядає зараз.

Як ми вже розповідали минулого року, по периметру нової зони відпочинку висадили катальпи. Ми нарахували їх двадцять дві. Чудова новина — усі саджанці прийнялися і схоже почувають себе чудово, лиш декілька деревцят виглядають трохи втомлено. Мабуть, їм просто не вистачає поливу.

{photo_gallery id=64161|}

Чого не скажеш про дві декоративні сливи, які посадили поруч із майданчиком: одне дерево прийнялося, інше, на жаль, всохло.



Коли робили цю зону відпочинку, садили не лише нові дерева. Залишили також два горіха, які дають доволі непогану тінь. На гілці одного з горіхів хтось залишив свою панамку.

{photo_gallery id=64162|}

Видно, що в цій зоні відпочинку часто граються діти — на бруківці крейдою створили справжній арт-об’єкт: намалювали сонечко, квітку та коника-стрибунця.



На жаль, малюють не лише крейдою, а й маркерами, однак не по бруківці, а по лавках — ми побачили декілька написів.



Загалом лавки всі цілі, окрім тих двох, що у дальньому кутку за спортивним майданчиком: на одній лавці видувся щабель, на іншій в одного зі щаблів з одного боку пошкодилося кріплення, тож він вільно грає.

{photo_gallery id=64163|}

Ці дві лавки зовсім скоро вже потребуватимуть ремонту. Але на території дуже чисто — жодного сміття ми не побачили.

{photo_gallery id=64164|}

Головний елемент цієї зони відпочинку — комбінований спортивний майданчик зі штучним покриттям, де є змога грати у футбол, волейбол та баскетбол. 

{photo_gallery id=64165|}

«Забороняється розпивати алкогольні напої, палити, вигулювати тварин, засмічувати територію, використовувати обладнання не за призначенням, кататися на велосипедах, самокатах або роликових ковзанах, перебувати без спеціального спортивного взуття», — повідомляють правила поведінки на вході, а поруч — графік роботи і номер телефону відповідального за спортивний майданчик.

{photo_gallery id=64166|}

Згідно з інформацією у графіку, майданчик починає роботу о 12:00. Зараз на годиннику 11:44, але майданчик вже відкритий. Тут ми зустріли Артема та Тимура. Хлопці — футболісти, грають за дитячу команду «Локомотив». Артемові одинадцять, він живе у Сигналі. Тимуру — тринадцять, він живе ближче до села Козятина. Є що добиратися, тож цікавимося у хлопців, чому вони приходять грати у футбол саме сюди.

— Це хороший стадіон, тут багато хто збирається з наших, — каже Тимур.

— Тут багато живе хлопців, які футболом займаються і вони сюди ходять, — додає Артем.

— Зараз наші будуть, ви почекайте, — каже Тимур. — У нас саме збори зараз мають бути.

— Вам цей майданчик подобається? — запитуємо юних футболістів.

— Так, тут хороше покриття і під покриттям є пісок, — відповідає Артем.

— На майданчику на стадіоні взагалі не так, — додає Тимур.

— Там гума, а тут за рахунок цього піску під штучним покриттям не так жорстко і слизько, — продовжує Артем. — Підошви не горять. І плюс тут покриття рівне, а на стадіоні на майданчику — ні. Але мінус, що не дозволяють волейбольну сітку знімати.

— Ми минулого разу зняли сітку і на нас насварилися, але тут же не тільки для волейболістів майданчик, — зауважує Тимур.

Тож висловлюємо побажання від юних спортсменів — щоб на майданчику дозволяли знімати волейбольну сітку, адже це заважає грати у футбол.

 

Читайте також:

Зупинка біля лікарні виглядатиме по-новому

У ліцеї №2 ставлять нову огорожу

Перетворили пеньки на креативні квітники</description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/Podii/diti-kazhut-tut-horoshe-pokrittya-krasche-nizh-na-stadioni-12003333.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/01/4100464-diti-kazhut-tut-horoshe-pokrittya-krasche-nizh-na-stadioni.jpeg?hash=2026-07-31-15-14-58"/>
                <figcaption>Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні</figcaption>
            </figure>
                <h1>Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Олена Удвуд</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>
	<p>Вже рік у Козятині в районі училища нова зона відпочинку зі спортивним майданчиком.</p>
	</li>
	<li>
	<p>Сюди приходять грати діти з різних мікрорайонів.</p>
	</li>
	<li>
	<p>Ми зазирнули на локацію, щоб показати вам, як все виглядає зараз і розказати, чого, на думку юних козятинців, тут не вистачає</p>
	</li>
</ul>

    
    <p  dir="ltr">У липні 2025 року відбулося відкриття нової зони відпочинку на перехресті вулиць Єдності (колишня Катукова) та Василя Пирогова (колишній провулок Першотравневий). Нагадаємо, цю локацію облаштували завдяки американському інвестору «АТ Каргілл».</p>

<p  dir="ltr"><a href="https://koziatyn.info/Podii/dobre-scho-zrobili-tsyu-zonu-vidpochinku-bo-tut-za-garazhami-buv-smitn-11967943.html">Торік</a> напередодні офіційного відкриття ми вже навідувалися до цієї зони відпочинку. А тепер зазирнули сюди знову, щоб показати, як усе виглядає зараз.</p>

<p  dir="ltr">Як ми вже розповідали минулого року, по периметру нової зони відпочинку висадили катальпи. Ми нарахували їх двадцять дві. Чудова новина — усі саджанці прийнялися і схоже почувають себе чудово, лиш декілька деревцят виглядають трохи втомлено. Мабуть, їм просто не вистачає поливу.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/02c4d6c0a87ea47ea02f57bdc5b56e3d36ca85f0.jpeg?hash=2026-07-31-15-16-12"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/4e2e82eb19099355f75b2e1999c3b72f68ea58b2.jpeg?hash=2026-07-31-15-16-16"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/7f551ef49b3eaa5a9bd749772d4afd06ad304caf.jpeg?hash=2026-07-31-15-16-19"/>
        </figure>
    </figure>

<p  dir="ltr">Чого не скажеш про дві декоративні сливи, які посадили поруч із майданчиком: одне дерево прийнялося, інше, на жаль, всохло.</p>

<figure><img alt=""  src="https://img.20minut.ua/uploads/ckeditor/0042/01/3a02490ef449b39b9b15604fe0c3f153f3ab9ac6.jpeg?hash=2026-07-31-15-18-06" title="Новини Козятина - фото з Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні"></figure>

<p  dir="ltr">Коли робили цю зону відпочинку, садили не лише нові дерева. Залишили також два горіха, які дають доволі непогану тінь. На гілці одного з горіхів хтось залишив свою панамку.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/5e998aa74427c4319d288c74f5c657da8e1e0db6.jpeg?hash=2026-07-31-15-17-53"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/f7975cd1232aca3221c72f5f4fb7c0439b9b09a6.jpeg?hash=2026-07-31-15-17-56"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/1c8d6f2071eb2883315e1421b0a5f2564e7fe806.jpeg?hash=2026-07-31-15-18-00"/>
        </figure>
    </figure>

<p  dir="ltr">Видно, що в цій зоні відпочинку часто граються діти — на бруківці крейдою створили справжній арт-об’єкт: намалювали сонечко, квітку та коника-стрибунця.</p>

<figure><img alt=""  src="https://img.20minut.ua/uploads/ckeditor/0042/01/04a12a7ffa24928e241625cbd9b7727597efbf7b.jpeg?hash=2026-07-31-15-19-43" title="Новини Козятина - фото з Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні"></figure>

<p  dir="ltr">На жаль, малюють не лише крейдою, а й маркерами, однак не по бруківці, а по лавках — ми побачили декілька написів.</p>

<figure><img alt=""  src="https://img.20minut.ua/uploads/ckeditor/0042/01/244404d365afc1a8c5d032191958d435ccd6f55c.jpeg?hash=2026-07-31-15-19-44" title="Новини Козятина - фото з Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні"></figure>

<p  dir="ltr">Загалом лавки всі цілі, окрім тих двох, що у дальньому кутку за спортивним майданчиком: на одній лавці видувся щабель, на іншій в одного зі щаблів з одного боку пошкодилося кріплення, тож він вільно грає.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/0272f00218979a491a6a2fc4e8e86302cea4dc43.jpeg?hash=2026-07-31-15-21-13"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/0c9708fd851272972c2376593a16abb0d8e93566.jpeg?hash=2026-07-31-15-21-17"/>
        </figure>
    </figure>

<p  dir="ltr">Ці дві лавки зовсім скоро вже потребуватимуть ремонту. Але на території дуже чисто — жодного сміття ми не побачили.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/57e45aaf2d5875bce45adb29385bf45f3af6100c.jpeg?hash=2026-07-31-15-21-44"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/0943aa70b187cf74d88d89f0434ce402221dd0fc.jpeg?hash=2026-07-31-15-21-47"/>
        </figure>
    </figure>

<p  dir="ltr">Головний елемент цієї зони відпочинку — комбінований спортивний майданчик зі штучним покриттям, де є змога грати у футбол, волейбол та баскетбол. </p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/297f7d05af64d7214a3dc6029c12a7198e08da15.jpeg?hash=2026-07-31-15-22-30"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/6baaf2112278fd0cedba4b03b9ddb28705c44b0d.jpeg?hash=2026-07-31-15-22-32"/>
        </figure>
    </figure>

<p  dir="ltr">«Забороняється розпивати алкогольні напої, палити, вигулювати тварин, засмічувати територію, використовувати обладнання не за призначенням, кататися на велосипедах, самокатах або роликових ковзанах, перебувати без спеціального спортивного взуття», — повідомляють правила поведінки на вході, а поруч — графік роботи і номер телефону відповідального за спортивний майданчик.</p>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/7cf8e8d3ae8a3c253f661c220aadd89fc394f160.jpeg?hash=2026-07-31-15-23-02"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/191dd3f28af7ed72440d2a834a50395f9b3379d4.jpeg?hash=2026-07-31-15-23-05"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/f1d95a94892cbfa8ced6ebdd0014d433d8cd4b11.jpeg?hash=2026-07-31-15-23-09"/>
        </figure>
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/3af294dfa3c43f204e0bb353f21268125a0f455c.jpeg?hash=2026-07-31-15-23-12"/>
        </figure>
    </figure>

<p  dir="ltr">Згідно з інформацією у графіку, майданчик починає роботу о 12:00. Зараз на годиннику 11:44, але майданчик вже відкритий. Тут ми зустріли Артема та Тимура. Хлопці — футболісти, грають за дитячу команду «Локомотив». Артемові одинадцять, він живе у Сигналі. Тимуру — тринадцять, він живе ближче до села Козятина. Є що добиратися, тож цікавимося у хлопців, чому вони приходять грати у футбол саме сюди.</p>

<p  dir="ltr">— Це хороший стадіон, тут багато хто збирається з наших, — каже Тимур.</p>

<p  dir="ltr">— Тут багато живе хлопців, які футболом займаються і вони сюди ходять, — додає Артем.</p>

<p  dir="ltr">— Зараз наші будуть, ви почекайте, — каже Тимур. — У нас саме збори зараз мають бути.</p>

<p  dir="ltr">— Вам цей майданчик подобається? — запитуємо юних футболістів.</p>

<p  dir="ltr">— Так, тут хороше покриття і під покриттям є пісок, — відповідає Артем.</p>

<p  dir="ltr">— На майданчику на стадіоні взагалі не так, — додає Тимур.</p>

<p  dir="ltr">— Там гума, а тут за рахунок цього піску під штучним покриттям не так жорстко і слизько, — продовжує Артем. — Підошви не горять. І плюс тут покриття рівне, а на стадіоні на майданчику — ні. Але мінус, що не дозволяють волейбольну сітку знімати.</p>

<p  dir="ltr">— Ми минулого разу зняли сітку і на нас насварилися, але тут же не тільки для волейболістів майданчик, — зауважує Тимур.</p>

<p  dir="ltr">Тож висловлюємо побажання від юних спортсменів — щоб на майданчику дозволяли знімати волейбольну сітку, адже це заважає грати у футбол.</p>

<p  dir="ltr"> </p>

<p  dir="ltr">Читайте також:</p>

<p ><a href="https://koziatyn.info/DTP/zupinka-bilya-likarni-viglyadatime-po-novomu-12001666.html">Зупинка біля лікарні виглядатиме по-новому</a></p>

<p ><a href="https://koziatyn.info/Podii/u-litseyi-2-stavlyat-novu-ogorozhu-12000296.html">У ліцеї №2 ставлять нову огорожу</a></p>

<p ><a href="https://koziatyn.info/Foto-dnya/peretvorili-penki-na-kreativni-kvitniki-11996450.html">Перетворили пеньки на креативні квітники</a></p>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Діти кажуть, тут хороше покриття, краще, ніж на стадіоні : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Яку сіль обрати для консервації: поради експерта </title>
                <link> https://koziatyn.info/Zdorovya/yaku-sil-obrati-dlya-konservatsiyi-poradi-eksperta-12003383.html </link>
                <guid>baf54c4262594375c5839b46441e634b</guid>
                <pubDate>2026-08-01T13:00:00+03:00</pubDate>
                <description>За словами Костянтина Грубича, найкращим варіантом для домашнього консервування вважається звичайна кам&#039;яна сіль. Вона має високий вміст хлориду натрію, мінімум домішок і забезпечує правильне засолювання продуктів.

Також для закруток можна використовувати морську сіль, але лише за умови, що вона не містить ароматизаторів, трав чи інших добавок.

Натомість сіль «Екстра» експерт не радить застосовувати для консервації. Через дрібний помел її легко пересипати, а деякі виробники додають до неї антизлежувачі.

Щодо йодованої солі, категоричної заборони немає. Однак вона може впливати на смак, колір і хрусткість овочів під час тривалого зберігання, тому для закруток фахівець рекомендує все ж обирати звичайну не йодовану сіль.

Під час купівлі варто уважно читати склад. У якісній солі вміст хлориду натрію має становити не менше 97–99%, а сама вона не повинна містити ароматичних добавок. Також не рекомендується використовувати сіль зі зниженим вмістом натрію, оскільки вона може порушити процес консервування.

Експерт наголошує: для безпечних закруток важливе не лише правильне обрання солі, а й точне дотримання рецептури та пропорцій солі, цукру й кислоти.</description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/Zdorovya/yaku-sil-obrati-dlya-konservatsiyi-poradi-eksperta-12003383.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Яку сіль обрати для консервації: поради експерта" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/01/4100889-yaku-sil-obrati-dlya-konservatsiyi-poradi-eksperta.jpeg?hash=2026-08-01-11-43-10"/>
                <figcaption>Яку сіль обрати для консервації: поради експерта</figcaption>
            </figure>
                <h1>Яку сіль обрати для консервації: поради експерта</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>Від вибору солі залежить не лише смак домашніх закруток, а й те, наскільки добре вони зберігатимуться.</li>
	<li>Експерт із якості харчових продуктів Костянтин Грубич пояснив, яку сіль краще використовувати для консервації, а від якої варто відмовитися.</li>
</ul>

    
    <p  data-end="1039" data-start="825">За <a href="https://www.facebook.com/photo/?fbid=28207442578848564&amp;set=a.1006250066061183">словами</a> Костянтина Грубича, найкращим варіантом для домашнього консервування вважається звичайна кам'яна сіль. Вона має високий вміст хлориду натрію, мінімум домішок і забезпечує правильне засолювання продуктів.</p>

<p  data-end="1172" data-start="1041">Також для закруток можна використовувати морську сіль, але лише за умови, що вона не містить ароматизаторів, трав чи інших добавок.</p>

<p  data-end="1335" data-start="1174">Натомість сіль «Екстра» експерт не радить застосовувати для консервації. Через дрібний помел її легко пересипати, а деякі виробники додають до неї антизлежувачі.</p>

<p  data-end="1555" data-start="1337">Щодо йодованої солі, категоричної заборони немає. Однак вона може впливати на смак, колір і хрусткість овочів під час тривалого зберігання, тому для закруток фахівець рекомендує все ж обирати звичайну не йодовану сіль.</p>

<p  data-end="1841" data-start="1557">Під час купівлі варто уважно читати склад. У якісній солі вміст хлориду натрію має становити не менше 97–99%, а сама вона не повинна містити ароматичних добавок. Також не рекомендується використовувати сіль зі зниженим вмістом натрію, оскільки вона може порушити процес консервування.</p>

<p  data-end="1991" data-is-last-node="" data-is-only-node="" data-start="1843">Експерт наголошує: для безпечних закруток важливе не лише правильне обрання солі, а й точне дотримання рецептури та пропорцій солі, цукру й кислоти.</p>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Яку сіль обрати для консервації: поради експерта : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Церковний календар на серпень 2026 року: коли та що відзначаємо </title>
                <link> https://koziatyn.info/Podii/tserkovniy-kalendar-na-serpen-2026-roku-koli-ta-scho-vidznachaemo-12003387.html </link>
                <guid>a07e0b3d99a78b2304dc5b6faa14e323</guid>
                <pubDate>2026-08-01T12:00:00+03:00</pubDate>
                <description>Ще з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новий церковний календар — новоюліанський. У зв&#039;язку з цим усі неперехідні свята — ті, які мають фіксовану дату, тепер відзначають на 13 днів раніше.

Церковні свята на серпень 2026 року


	
1 серпня — перенесення Чесного Хреста; мучеників Макавейських; Маковія (Медовий Спас);
	
2 серпня — перенесення мощей святого першомученика Стефана;
	
3 серпня — святих преподобних Ісаакія, Далмата і Фавста;
	
4 серпня — святих сімох мучеників Ефеських, святої преподобномучениці Євдокії;
	
5 серпня — передсвято Преображення, святого мученика Євсигнія;
	
6 серпня — Преображення Господнє;
	
7 серпня — святого преподобного мученика Дометія;
	
8 серпня — святого ісповідника Еміліяна, святих мучеників Єлевтерія і Леоніда;
	
9 серпня — святого апостола Матія;
	
10 серпня — святого мученика Лаврентія, архідиякона;
	
11 серпня — святого мученика Євпла;
	
12 серпня — святих мучеників Фотія і Аникити; 
	
13 серпня — Віддання Преображення, святого преподобного Максима Ісповідника;
	
14 серпня — Передсвято Успіння, перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського;
	
15 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці;
	
16 серпня —  Горіховий Спас Нерукотворного образу Господа Нашого Ісуса Христа; мученика Діомида;
	
17 серпня — святого мученика Мирона;
	
18 серпня — мучеників Флора і Лавра; 
	
19 серпня — святого мученика Андрія Стратилата й інших;
	
20 серпня — святого пророка Самуїла;
	
21 серпня — святого апостола Тадея, святої мучениці Васси; 
	
22 серпня — святих мучеників Агатоніка, Северіяна та інших;
	
23 серпня — Віддання Успіння, святого мученика Луппа, святого священномученика Іринея Ліонського; 
	
24 серпня — святого священномученика Євтихія; 
	
25 серпня — святого апостола Тита, святого апостола Вартоломея; 
	
26 серпня — святих мучеників Андріяна і Наталії; 
	
27 серпня — святого преподобного Пімена;
	
28 серпня — святого преподобного Мойсея Мурина, святого Августина Іппонського;
	
29 серпня — Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя; 
	
30 серпня — святих Олександра, Івана, Павла, патріархів Царгородських; 
	
31 серпня — Покладання Пояса Пресвятій Богородиці.


Прийняття нового календарного стилю або збереження старого залишається правом релігійних громад і монастирів. </description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/Podii/tserkovniy-kalendar-na-serpen-2026-roku-koli-ta-scho-vidznachaemo-12003387.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Церковний календар на серпень 2026 року: коли та що відзначаємо" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/01/4100935-tserkovniy-kalendar-na-serpen-2026-roku-koli-ta-scho-vidznachaemo.jpeg?hash=2026-08-01-11-59-15"/>
                <figcaption>Церковний календар на серпень 2026 року: коли та що відзначаємо</figcaption>
            </figure>
                <h1>Церковний календар на серпень 2026 року: коли та що відзначаємо</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>Церковний календар — система, що об'єднує річний цикл перехідних свят (прив'язані до Великодня) та цикл неперехідних свят і буднів.</li>
	<li>Цей календар підкаже вірянам важливі свята та початок постів.</li>
</ul>

    
    <p >Ще з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новий церковний календар — новоюліанський. У зв'язку з цим усі неперехідні свята — ті, які мають фіксовану дату, тепер відзначають на 13 днів раніше.</p>

<h2>Церковні свята на серпень 2026 року</h2>

<ul >
	<li >
<strong>1 серпня</strong> — перенесення Чесного Хреста; мучеників Макавейських; Маковія (Медовий Спас);</li>
	<li >
<strong>2 серпня</strong> — перенесення мощей святого першомученика Стефана;</li>
	<li >
<strong>3 серпня</strong> — святих преподобних Ісаакія, Далмата і Фавста;</li>
	<li >
<strong>4 серпня</strong> — святих сімох мучеників Ефеських, святої преподобномучениці Євдокії;</li>
	<li >
<strong>5 серпня</strong> — передсвято Преображення, святого мученика Євсигнія;</li>
	<li >
<strong>6 серпня</strong> — Преображення Господнє;</li>
	<li >
<strong>7 серпня</strong> — святого преподобного мученика Дометія;</li>
	<li >
<strong>8 серпня</strong> — святого ісповідника Еміліяна, святих мучеників Єлевтерія і Леоніда;</li>
	<li >
<strong>9 серпня</strong> — святого апостола Матія;</li>
	<li >
<strong>10 серпня</strong> — святого мученика Лаврентія, архідиякона;</li>
	<li >
<strong>11 серпня</strong> — святого мученика Євпла;</li>
	<li >
<strong>12 серпня</strong> — святих мучеників Фотія і Аникити; </li>
	<li >
<strong>13 серпня</strong> — Віддання Преображення, святого преподобного Максима Ісповідника;</li>
	<li >
<strong>14 серпня</strong> — Передсвято Успіння, перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського;</li>
	<li >
<strong>15 серпня</strong> — Успіння Пресвятої Богородиці;</li>
	<li >
<strong>16 серпня</strong> —  Горіховий Спас Нерукотворного образу Господа Нашого Ісуса Христа; мученика Діомида;</li>
	<li >
<strong>17 серпня</strong> — святого мученика Мирона;</li>
	<li >
<strong>18 серпня</strong> — мучеників Флора і Лавра; </li>
	<li >
<strong>19 серпня</strong> — святого мученика Андрія Стратилата й інших;</li>
	<li >
<strong>20 серпня</strong> — святого пророка Самуїла;</li>
	<li >
<strong>21 серпня</strong> — святого апостола Тадея, святої мучениці Васси; </li>
	<li >
<strong>22 серпня</strong> — святих мучеників Агатоніка, Северіяна та інших;</li>
	<li >
<strong>23 серпня</strong> — Віддання Успіння, святого мученика Луппа, святого священномученика Іринея Ліонського; </li>
	<li >
<strong>24 серпня</strong> — святого священномученика Євтихія; </li>
	<li >
<strong>25 серпня</strong> — святого апостола Тита, святого апостола Вартоломея; </li>
	<li >
<strong>26 серпня</strong> — святих мучеників Андріяна і Наталії; </li>
	<li >
<strong>27 серпня</strong> — святого преподобного Пімена;</li>
	<li >
<strong>28 серпня</strong> — святого преподобного Мойсея Мурина, святого Августина Іппонського;</li>
	<li >
<strong>29 серпня</strong> — Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя; </li>
	<li >
<strong>30 серпня</strong> — святих Олександра, Івана, Павла, патріархів Царгородських; </li>
	<li >
<strong>31 серпня</strong> — Покладання Пояса Пресвятій Богородиці.</li>
</ul>

<p >Прийняття нового календарного стилю або збереження старого залишається правом релігійних громад і монастирів. </p>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Церковний календар на серпень 2026 року: коли та що відзначаємо : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Магнітні бурі у серпні: коли очікувати геомагнітну активність </title>
                <link> https://koziatyn.info/Zdorovya/magnitni-buri-u-serpni-koli-ochikuvati-geomagnitnu-aktivnist-12003386.html </link>
                <guid>381c9110d49c9bbdbdbb2ec843b6d6ce</guid>
                <pubDate>2026-08-01T11:51:00+03:00</pubDate>
                <description>Коли можливі магнітні бурі

За інформацією Центру прогнозування космічної погоди NOAA (SWPC), наразі ознак тривалих сильних магнітних бур немає. Водночас окремі сервіси, що відстежують космічну погоду, прогнозують можливі періоди підвищеної геомагнітної активності:


	5–7 серпня;
	13–15 серпня;
	21–23 серпня;
	29–31 серпня.


У ці дні можливі слабкі або помірні магнітні бурі. Остаточний прогноз може змінюватися залежно від активності Сонця.



Як це може вплинути на самопочуття

Деякі люди повідомляють, що під час геомагнітних збурень можуть відчувати:


	головний біль;
	втому;
	сонливість;
	дратівливість;
	порушення сну.


Водночас науковці зазначають, що наразі немає однозначних доказів того, що магнітні бурі безпосередньо викликають погіршення самопочуття у більшості людей. Реакція організму може бути індивідуальною.

Як полегшити можливий дискомфорт

У дні підвищеної геомагнітної активності лікарі рекомендують:


	дотримуватися звичного режиму сну;
	пити достатньо води;
	більше часу проводити на свіжому повітрі;
	уникати перевтоми та сильного стресу;
	обмежити алкоголь, енергетики й надмірне вживання кави.


Якщо самопочуття різко погіршується або з&#039;являються симптоми, пов&#039;язані із серцево-судинною системою, варто звернутися до лікаря.

</description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/Zdorovya/magnitni-buri-u-serpni-koli-ochikuvati-geomagnitnu-aktivnist-12003386.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Магнітні бурі у серпні: коли очікувати геомагнітну активність" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/01/4100930-magnitni-buri-u-serpni-koli-ochikuvati-geomagnitnu-aktivnist.jpeg?hash=2026-08-01-11-51-57"/>
                <figcaption>Магнітні бурі у серпні: коли очікувати геомагнітну активність</figcaption>
            </figure>
                <h1>Магнітні бурі у серпні: коли очікувати геомагнітну активність</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>У серпні тривалих потужних магнітних бур поки не прогнозують, однак протягом місяця можливі кілька періодів підвищеної геомагнітної активності.</li>
	<li>Фахівці наголошують, що довгострокові прогнози можуть змінюватися, тому найточніші дані з'являються лише за кілька днів до можливих збурень.</li>
</ul>

    
    <h2>Коли можливі магнітні бурі</h2>

<p  data-end="801" data-start="564">За<a href="https://vn.20minut.ua/goto/aHR0cHMlM0ElMkYlMkZ3d3cuc3BhY2V3ZWF0aGVyLmdvdiUyRg==" target="_blank"> інформацією</a> Центру прогнозування космічної погоди NOAA (SWPC), наразі ознак тривалих сильних магнітних бур немає. Водночас окремі сервіси, що відстежують космічну погоду, прогнозують можливі періоди підвищеної геомагнітної активності:</p>

<ul >
	<li >5–7 серпня;</li>
	<li >13–15 серпня;</li>
	<li >21–23 серпня;</li>
	<li >29–31 серпня.</li>
</ul>

<p  data-end="998" data-start="882">У ці дні можливі слабкі або помірні магнітні бурі. Остаточний прогноз може змінюватися залежно від активності Сонця.</p>

<figure class="op-interactive"><iframe src="https://meteoagent.com/widgets/v1/card/kindex"></iframe></figure>

<h2>Як це може вплинути на самопочуття</h2>

<p  data-end="1114" data-start="1040">Деякі люди повідомляють, що під час геомагнітних збурень можуть відчувати:</p>

<ul >
	<li >головний біль;</li>
	<li >втому;</li>
	<li >сонливість;</li>
	<li >дратівливість;</li>
	<li >порушення сну.</li>
</ul>

<p  data-end="1390" data-start="1191">Водночас науковці зазначають, що наразі немає однозначних доказів того, що магнітні бурі безпосередньо викликають погіршення самопочуття у більшості людей. Реакція організму може бути індивідуальною.</p>

<h2>Як полегшити можливий дискомфорт</h2>

<p  data-end="1491" data-start="1430">У дні підвищеної геомагнітної активності лікарі рекомендують:</p>

<ul >
	<li >дотримуватися звичного режиму сну;</li>
	<li >пити достатньо води;</li>
	<li >більше часу проводити на свіжому повітрі;</li>
	<li >уникати перевтоми та сильного стресу;</li>
	<li >обмежити алкоголь, енергетики й надмірне вживання кави.</li>
</ul>

<p  data-end="1825" data-start="1696">Якщо самопочуття різко погіршується або з'являються симптоми, пов'язані із серцево-судинною системою, варто звернутися до лікаря.</p>

<figure class="op-interactive"><iframe allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen="" frameborder="0" height="570" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" src="https://www.youtube.com/embed/MGsM5GPVU4Q" title="Головний біль, запаморочення і стрибки тиску: що кажуть науковці про явище магнітних бурь" width="1013"></iframe></figure>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Магнітні бурі у серпні: коли очікувати геомагнітну активність : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> Голубці по-українськи: якими їх готували у 1960 році </title>
                <link> https://koziatyn.info/Podii/golubtsi-po-ukrayinski-yakimi-yih-gotuvali-u-1960-rotsi-12003385.html </link>
                <guid>af2e511af963d45f52d5a06175ff4b77</guid>
                <pubDate>2026-08-01T11:43:00+03:00</pubDate>
                <description>У кожній українській родині голубці готують по-своєму. Одні додають до начинки рис, інші — пшоно, хтось тушкує страву в томатному соусі, а хтось — лише у сметані.

Проте ще понад шість десятиліть тому рецепт був дещо іншим. У книзі «Українські страви», яка вийшла друком у Києві в 1960 році, описано класичний спосіб приготування голубців із телячим фаршем та ніжним сметанним соусом.

Що входило до рецепта

Для начинки автори радили використовувати телячий фарш, обсмажену на вершковому маслі цибулю та відварений до напівготовності рис або пшоно. Саме поєднання крупи з м&#039;ясом робило начинку соковитою та ніжною.

Капустяне листя перед загортанням рекомендували кілька хвилин проварити в окропі, а товсті прожилки акуратно зрізати.

Головний секрет

Особливістю рецепта був сметанний соус.

Його готували на вершковому маслі з додаванням борошна, сметани та гарячого бульйону. Після кількох хвилин варіння соус проціджували через сито, а вже потім заливали ним голубці.

Саме така підлива, за задумом авторів книги, робила страву особливо ніжною.

Запікали, а не лише тушкували

Ще одна особливість рецепта — голубці пропонували не просто тушкувати, а запікати.

Їх викладали у чавунний або керамічний посуд, заливали сметанним соусом і готували близько півтори години в духовці. Наприкінці радили ненадовго зняти кришку, щоб страва вкрилася апетитною рум&#039;яною скоринкою.

Втім, якщо духовки не було, голубці можна було тушкувати і на плиті на слабкому вогні.

Як подавали

У книзі рекомендували подавати голубці зі свіжою зеленню. Як гарнір радили картоплю, гречану кашу або овочевий салат.

Чим рецепт 1960 року відрізняється від сучасного:


	використовували телятину, а не свинину;
	часто додавали не лише рис, а й пшоно;
	соус був сметанним, а не томатним;
	голубці рекомендували саме запікати в духовці;
	для приготування використовували вершкове масло, а не олію.


{photo_gallery id=64200|} </description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/Podii/golubtsi-po-ukrayinski-yakimi-yih-gotuvali-u-1960-rotsi-12003385.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="Голубці по-українськи: якими їх готували у 1960 році" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/01/4100902-golubtsi-po-ukrayinski-yakimi-yih-gotuvali-u-1960-rotsi.jpeg?hash=2026-08-01-11-47-02"/>
                <figcaption>Голубці по-українськи: якими їх готували у 1960 році</figcaption>
            </figure>
                <h1>Голубці по-українськи: якими їх готували у 1960 році</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>Українські голубці залишаються однією з найвідоміших страв національної кухні, але з роками рецепти зазнали чимало змін.</li>
	<li>У кулінарній книзі «Українські страви», виданій у Києві у 1960 році, зберігся спосіб приготування, який багато господинь і сьогодні називають одним із найсмачніших.</li>
</ul>

    
    <p  data-end="1174" data-start="1012">У кожній українській родині голубці готують по-своєму. Одні додають до начинки рис, інші — пшоно, хтось тушкує страву в томатному соусі, а хтось — лише у сметані.</p>

<p  data-end="1400" data-start="1176">Проте ще понад шість десятиліть тому рецепт був дещо іншим. У книзі «Українські страви», яка вийшла друком у Києві в 1960 році, <a href="https://vn.20minut.ua/goto/aHR0cHMlM0ElMkYlMkZ3d3cudW5pYW4udWElMkZyZWNpcGVzJTJGc2Vjb25kLWNvdXJzZXMlMkZtZWF0LWRpc2hlcyUyRmthay1wcmlnb3Rvdml0LXVrcmFpbnNraWUtZ29sdWJjeS1yZWNlcHQtaXota25pZ2ktMTk2MC1nb2RhLTEzNDQ1MjU2Lmh0bWw=" target="_blank">описано</a> класичний спосіб приготування голубців із телячим фаршем та ніжним сметанним соусом.</p>

<h3>Що входило до рецепта</h3>

<p  data-end="1635" data-start="1429">Для начинки автори радили використовувати телячий фарш, обсмажену на вершковому маслі цибулю та відварений до напівготовності рис або пшоно. Саме поєднання крупи з м'ясом робило начинку соковитою та ніжною.</p>

<p  data-end="1754" data-start="1637">Капустяне листя перед загортанням рекомендували кілька хвилин проварити в окропі, а товсті прожилки акуратно зрізати.</p>

<h2>Головний секрет</h2>

<p  data-end="1816" data-start="1777">Особливістю рецепта був сметанний соус.</p>

<p  data-end="1996" data-start="1818">Його готували на вершковому маслі з додаванням борошна, сметани та гарячого бульйону. Після кількох хвилин варіння соус проціджували через сито, а вже потім заливали ним голубці.</p>

<p  data-end="2073" data-start="1998">Саме така підлива, за задумом авторів книги, робила страву особливо ніжною.</p>

<h2>Запікали, а не лише тушкували</h2>

<p  data-end="2192" data-start="2110">Ще одна особливість рецепта — голубці пропонували не просто тушкувати, а запікати.</p>

<p  data-end="2402" data-start="2194">Їх викладали у чавунний або керамічний посуд, заливали сметанним соусом і готували близько півтори години в духовці. Наприкінці радили ненадовго зняти кришку, щоб страва вкрилася апетитною рум'яною скоринкою.</p>

<p  data-end="2490" data-start="2404">Втім, якщо духовки не було, голубці можна було тушкувати і на плиті на слабкому вогні.</p>

<h2>Як подавали</h2>

<p  data-end="2626" data-start="2509">У книзі рекомендували подавати голубці зі свіжою зеленню. Як гарнір радили картоплю, гречану кашу або овочевий салат.</p>

<p >Чим рецепт 1960 року відрізняється від сучасного:</p>

<ul >
	<li >використовували телятину, а не свинину;</li>
	<li >часто додавали не лише рис, а й пшоно;</li>
	<li >соус був сметанним, а не томатним;</li>
	<li >голубці рекомендували саме запікати в духовці;</li>
	<li >для приготування використовували вершкове масло, а не олію.</li>
</ul>


<figure class="op-slideshow">
            <figure>
            <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/photogallery_m/photogallery/0042/01/ae24dfa877f4eb9c555649931ba183ee08b04e77.webp?hash=2026-08-01-11-46-54"/>
        </figure>
    </figure><p> </p>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'Голубці по-українськи: якими їх готували у 1960 році : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
                    <item>
                <title> ДНК підтвердила загибель захисника з Глухівців Валентина Муравського </title>
                <link> https://koziatyn.info/lyudi/dnk-pidtverdila-zagibel-zahisnika-z-gluhivtsiv-valentina-muravskogo-12003380.html </link>
                <guid>fbfacec8187e710827012be2226b85a7</guid>
                <pubDate>2026-08-01T10:38:00+03:00</pubDate>
                <description>Валентин Муравський народився 28 червня 1979 року в селищі Глухівці. Тут він навчався, створив сім&#039;ю, а згодом разом із дружиною Наталією та сином Максимом переїхав до Глевахи на Київщині.

18 липня 2024 року чоловік добровольцем став до лав Збройних сил України. Після військової підготовки служив у складі 100-го батальйону 61-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Курському напрямку.

9 березня 2025 року під час відходу в районі населеного пункту Махнівка військовий потрапив під ворожий мінометний обстріл. Після цього зв&#039;язок із ним зник, а з 10 березня його офіційно вважали зниклим безвісти.

Рідні та громада до останнього сподівалися на добру звістку. Однак за результатами ДНК-експертизи підтвердилася загибель захисника.

Поховають Валентина Муравського на Алеї Слави кладовища у селищі Глеваха.

Вічна пам&#039;ять Герою.

</description>
                <content:encoded>
                    <![CDATA[<!doctype html>
<html lang="en" prefix="op: http://media.facebook.com/op#">
<head>
    <meta charset="utf-8">
    <link rel="canonical" href="https://koziatyn.info/lyudi/dnk-pidtverdila-zagibel-zahisnika-z-gluhivtsiv-valentina-muravskogo-12003380.html">
    <meta property="op:markup_version" content="v1.0">
    <meta property="fb:use_automatic_ad_placement" content="enable=true ad_density=default">
    <meta property="og:image:alt" content="ДНК підтвердила загибель захисника з Глухівців Валентина Муравського" />
</head>
<body>
<article>
    <header>
                    <figure>
                <img loading="lazy" src="https://koziatyn.info/img/cache/news_m/news/0042/01/4100866-dnk-pidtverdila-zagibel-zahisnika-z-gluhivtsiv-valentina-muravskogo.jpeg?hash=2026-08-01-10-44-02"/>
                <figcaption>ДНК підтвердила загибель захисника з Глухівців Валентина Муравського</figcaption>
            </figure>
                <h1>ДНК підтвердила загибель захисника з Глухівців Валентина Муравського</h1>
        <p>Автор:</p>
        <p>Марія Лєхова</p>
        <time class="op-published" datetime="2026-08-02T11:03:26+03:00">August 2nd, 11:03am</time>

        <figure class="op-ad">
  <iframe width="300" height="250" style="border:0; margin:0;" src="https://www.facebook.com/adnw_request?placement=175582039843076_175582063176407&adtype=banner300x250"></iframe>
</figure>
    </header>

    <ul>
	<li>ДНК-експертиза підтвердила загибель захисника України Валентина Муравського з Глуховецької громади.</li>
	<li>Воїн з березня 2025 року вважався зниклим безвісти після мінометного обстрілу на Курському напрямку.</li>
</ul>

    
    <p  data-end="1100" data-start="912">Валентин Муравський народився 28 червня 1979 року в селищі Глухівці. Тут він навчався, створив сім'ю, а згодом разом із дружиною Наталією та сином Максимом переїхав до Глевахи на Київщині.</p>

<p  data-end="1324" data-start="1102">18 липня 2024 року чоловік добровольцем став до лав Збройних сил України. Після військової підготовки служив у складі 100-го батальйону 61-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Курському напрямку.</p>

<p  data-end="1537" data-start="1326">9 березня 2025 року під час відходу в районі населеного пункту Махнівка військовий потрапив під ворожий мінометний обстріл. Після цього зв'язок із ним зник, а з 10 березня його офіційно вважали зниклим безвісти.</p>

<p  data-end="1670" data-start="1539">Рідні та громада до останнього сподівалися на добру звістку. Однак за результатами ДНК-експертизи <a href="https://www.facebook.com/photo/?fbid=1550091343970185&amp;set=gm.2550407295459882&amp;idorvanity=349676318866335">підтвердилася</a> загибель захисника.</p>

<p  data-end="1745" data-start="1672">Поховають Валентина Муравського на Алеї Слави кладовища у селищі Глеваха.</p>

<p  data-end="1772" data-is-last-node="" data-is-only-node="" data-start="1747">Вічна пам'ять Герою.</p>

<figure><img alt=""  src="https://img.20minut.ua/uploads/ckeditor/0042/01/39d6c42bd9a2da24c0779df7f0eab7b1686161d8.jpeg?hash=2026-08-01-10-44-02" title="Новини Козятина - фото з ДНК підтвердила загибель захисника з Глухівців Валентина Муравського"></figure>

    
    <footer>
        <aside>
            <p>© 2026 20minut.ua</p>
        </aside>
    </footer>

    <figure class="op-tracker">
        <iframe loading="lazy">
            
<script type="text/javascript">
    (function (i, s, o, g, r, a, m) {
        i['GoogleAnalyticsObject'] = r;
        i[r] = i[r] || function () {
                    (i[r].q = i[r].q || []).push(arguments)
                }, i[r].l = 1 * new Date();
        a = s.createElement(o),
                m = s.getElementsByTagName(o)[0];
        a.async = 1;
        a.src = g;
        m.parentNode.insertBefore(a, m)
    })(window, document, 'script', '//www.google-analytics.com/analytics.js', 'ga');

    ga('create', 'UA-43975937-4', 'auto', {'useAmpClientId': true});
</script>

            <script type="text/javascript">
                ga('set', 'title', 'ДНК підтвердила загибель захисника з Глухівців Валентина Муравського : 01:08:2026 - РІА Козятин');
                // ga('send', 'pageview');
            </script>
        </iframe>
    </figure>
</article>
</body>
</html>
]]>
                </content:encoded>
            </item>
            </channel>
</rss>