Віктор Щаблевський: «Нас за одну ніч всіх із Чорнобиля відправили»

Олена Удвуд

Сьогодні 36-ті роковини Чорнобильської катастрофи, яка сталася внаслідок вибуху на атомній електростанції.
Серед ліквідаторів, яких відправили у зону відчуження, були і козятинські правоохоронці.
Що вони розповіли про свою роботу у Чорнобилі — читайте у нашому матеріалі.

Вже минуло 36 років від тієї страшної ночі, коли на Чорнобильській атомній електростанції вибухнув четвертий реактор. Наслідки цієї аварії зачепили не лише Україну, а й інші держави світу. Та, безумовно, найбільше постраждали ми.

На ліквідацію Чорнобильської катастрофи відправили не одну сотню людей. Загальна кількість ліквідаторів становить приблизно 600 тисяч. Були серед них і козятинчани.

Віктор Щаблевський був одним із ліквідаторів, які працювали в зоні відчуження. Нині він — голова Ради ветеранів козятинської поліції. А у роки, коли вибухнув четвертий реактор, працював державтоінспектором.

Відео дня

— Послали мене туди виконувати обов’язки начальника Чорнобильської ДАІ, — згадує Віктор Щаблевський. — Із 4 серпня 1987 року по 1 січня 1988. Відправили нас додому чому? Тому що набрали більше дози радіації. Приїхала, пам’ятаю, московська комісія. Перевірила і нас за одну ніч всіх до єдиного звідти з райвідділу відправили.

У зоні відчуження наш співрозмовник разом із колегами займався безпосередньою роботою державтоінспектора — перевіряв транспорт, оформляв автодорожні пригоди.

— У кожному населеному пункті були блок-пости, — продовжує ліквідатор. — А в основному це пости в Дитятках, Лільові, Рудня-Вересні. І оці всі пости об’їжджаєш. І в зоні відчуження, безпосередньо в Прип’яті працювали. Роботи було! Коли, бувало, за добу оформляєш 12–13 ДТП. Рахувалося нас у відділенні 12 осіб, а працювало всього два. А ті всі по госпіталях. Люди захворіли. От уявіть — день і ніч треба їздити.

Пан Віктор каже, що із ліквідататорів Чорнобильської катастрофи, які працювали в Козятинських правоохоронних органах, в живих залишилося всього 12. Трьох уже, на жаль, немає. У людей, які працювали в зоні відчуження, підкосило здоров’я.

— Держава там забезпечує наче по трошки, але в основному виходить пенсія, — розповідає Щаблевський. — Якщо працюєш, зарплата. І так — в аптеку, з аптеки — в лікарню. Отакий період. Що мене завжди вражає, то це те, що до сьогоднішнього дня, куди б не звернувся, наприклад, є такі питання, що треба десь звернутися за роз’ясненням або нагадати про Чорнобиль, і така суха відповідь — «а я тебе туди не посилала», або «я тебе туди не посилав». То це, виходить, що я сам захтів, поїхав?! Ми були люди армійські — наказ є наказ. Перші дні поїхали хлопці і так по черзі їздили до 90-го року.

Із Віктором Щаблевським ми спілкувалися минулого року, коли до 35-ої роковини Чорнобильської трагедії керівництво Козятинської поліції провело захід.

Тоді до райвідділку запросили ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у козятинських правоохоронних органах.

— Починаючи з травня місяця 1986 року ви брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Я як ніхто знаю, що це таке, оскільки мій батько також в перших рядах, 5 травня, працюючи в системі Міністерства внутрішніх справ, поїхав на ліквідацію і був там два тижні, — сказав під час свого виступу Роман Андрущак, начальник Козятинського відділку поліції. — Ні одна держава світу за такий короткий час не зробила того, що зробили ви. Була проведена одна із найбільших у світі евакуацій населення. Ви перші забезпечили охорону громадського порядку. Допомагали евакуюватися людям, не допускали в той час фактів мародерства.