Віктор Щаблевський: «Нас за одну ніч всіх із Чорнобиля відправили»
- Сьогодні роковини Чорнобильської катастрофи, яка сталася внаслідок вибуху на атомній електростанції.
- Серед ліквідаторів, яких відправили у зону відчуження, були і козятинські правоохоронці.
- Декілька років тому ми спілкувалися з козятинськими ліквідаторами, які розповідали про свою роботу у Чорнобилі
Це було 26 квітня 1986 року. Тієї страшної ночі на Чорнобильській атомній електростанції вибухнув четвертий реактор. Наслідки цієї аварії зачепили не лише Україну, а й інші держави світу. Та, безумовно, найбільше постраждали ми.
На ліквідацію Чорнобильської катастрофи відправили не одну сотню людей. Загальна кількість ліквідаторів становить приблизно 600 тисяч. Були серед них і козятинчани.
Віктор Щаблевський був одним із ліквідаторів, які працювали в зоні відчуження. У роки, коли вибухнув четвертий реактор, він працював державтоінспектором.
— Послали мене туди виконувати обов’язки начальника Чорнобильської ДАІ, — згадує Віктор Щаблевський. — Із 4 серпня 1987 року по 1 січня 1988. Відправили нас додому чому? Тому що набрали більше дози радіації. Приїхала, пам’ятаю, московська комісія. Перевірила і нас за одну ніч всіх до єдиного звідти з райвідділу відправили.
У зоні відчуження наш співрозмовник разом із колегами займався безпосередньою роботою державтоінспектора — перевіряв транспорт, оформляв автодорожні пригоди.
— У кожному населеному пункті були блок-пости, — продовжує ліквідатор. — А в основному це пости в Дитятках, Лільові, Рудня-Вересні. І оці всі пости об’їжджаєш. І в зоні відчуження, безпосередньо в Прип’яті працювали. Роботи було! Коли, бувало, за добу оформляєш 12–13 ДТП. Рахувалося нас у відділенні 12 осіб, а працювало всього два. А ті всі по госпіталях. Люди захворіли. От уявіть — день і ніч треба їздити.
На той момент, коли ми спілкувалися із паном Віктором, із ліквідататорів Чорнобильської катастрофи, які працювали в Козятинських правоохоронних органах, в живих лишалося всього 12. У людей, які працювали в зоні відчуження, серйозно підкосило здоров’я.
— Держава там забезпечує наче по трошки, але в основному виходить пенсія, — розповідає Щаблевський. — Якщо працюєш, зарплата. І так — в аптеку, з аптеки — в лікарню. Отакий період. Що мене завжди вражає, то це те, що до сьогоднішнього дня, куди б не звернувся, наприклад, є такі питання, що треба десь звернутися за роз’ясненням або нагадати про Чорнобиль, і така суха відповідь — «а я тебе туди не посилала», або «я тебе туди не посилав». То це, виходить, що я сам захтів, поїхав?! Ми були люди армійські — наказ є наказ. Перші дні поїхали хлопці і так по черзі їздили до 90-го року.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
