В продовження теми водопостачання Козятина

Вода - це чудо природи. Вода має для людини фізіологічне, гігієнічне, промислове і господарське значення. Організм людини складається на 70-80% з води. У звичайних умовах ми щодоби споживаємо з питвом та їжею до 4-5 літрів води. При важкій роботі і високій температурі повітря, ця кількість підвищується до 7-8 літрів.

Відповідно до статті 49 Конституції України, кожен громадянин має право на охорону здоров’я, безоплатну медичну допомогу та медичне страхування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

А санітарно-епідемічне благополуччя - це чисте повітря, якісна чиста вода, безпечні якісні харчові продукти, профілактика інфекційних захворювань, безпечні умови праці на виробництві, якісні доступні ліки та інші заходи…

Що робить керівництво держави, рада міністрів, Верховна Рада — приймають рішення, заборонити всілякі перевірки. Як можна забезпечити якість води без перевірки? Це злочинні рішення. Якби це було в Китаї, такого голову уряду повісили.

Охорона відсутня

Перший закон про охорону водойм від забруднення і про зони санітарної охорони джерел водопостачання був виданий Радою Народних комісарів СРСР у 1937 році. Ще повнійше охорона водойм була регламентована ГОСТом 1324-47. Потім був Водний кодекс України 1995 року. Даними законами вимагається, щоб кожний водопровід, якщо він забирає воду з річки (водоймища, ставка), мав зону санітарної охорони. Яка передбачає три пояси.

Перший пояс називається зоною суворого режиму. Другий має назву “зона стеження” і 3-й пояс — зона спостереження.

Перший і другий пояси охороняються силовими структурами (міліція, поліція, відомча охорона та інші органи)

На водопроводах “Роставиця”, “Медведівка” силові охорони відсутні. Це не правильно і не допустимо. Особливо така охорона потрібна влітку, коли водоймища “Роставиця” та “Медведівка” використовуються для відпочинку та купання.

Історична довідка

У липні 1965 р. начальник Козятинського відділку П-3 залізниці Георгій Лесков прийняв на роботу начальником відділу водопостачання Козятинського відділку по переводу з Львівської залізниці Валерія Лук’яновича Макошина. Він став історією Козятина та почесним раціоналізатором Монголії.

Саме завдяки йому мешканці залізничних станцій, в першу чергу Козятин, були забезпечені якісною питною водою. У ті роки місто інтенсивно розбудовувалося і дуже гостра була потреба в якісному водопостачанні. Валерій Макошин запропонував вирішити цю проблему за рахунок переобладнання технічного водопостачання в питне.

На водокачках “Роставиця”, “Медведівка” були побудовані спеціальні фільтри, контактні освітлювальні очистки води. Практика довела їх ефективність, і вони діють по даний час.

Проект водогону Селище-Вернигород-Козятин

З ініціативи Валерія Макошина, при активній підтримці тодішнього керівника Козятинського району Миколи Васильовича Мельника був розроблений вдалий проект водопостачання Козятина. Стояло завдання, забезпечити якісною питною водою зі свердловин, які планувалось пробурити в Селищі та Вернигородку. У 4-х розвідувальних свердловинах було виявлено якісну питну воду.

Будівництво водогону розпочали. Але, на жаль, закінчити керівництву району і пану Макошину не судилось. Зміна влади в Києві привела до зміни влади в Козятинському районі.

Головою Козятинської райдержадміністрації був призначений пан Броніслав Лебединський. Будівництво водогону зупинилось. Це пояснювалось браком коштів. Влада за людей не думала. У той же час керівники тоді ще колгоспу Вернигородок все зробили, щоб мешканці села отримали дешеву якісну воду. Користуються вони нею і донині.

Задачі, які стоять по водопостачанню в місті

1. Назначити відповідальну особу в штаті міської ради за водопостачання в місті.

2. Запланувати відповідні кошти на продовження будівництва водогону відповідно до проекту.

3. Проводити відповідний лабораторний контроль за роботою фільтрів води в дитячих закладах та лікарнях міста. Своєчасно проводити заміну даних фільтрів.

4. ВІдповідно до плану проводити дезинфекції водопроводу з лабораторним контролем якості такої роботи (дизенфекції). Про результати даної роботи повідомляти в наших газетах.

5. При аварійних проривах водогону, відновити санітарно-гігієнічний контроль проведених робіт. У теперішній час роботи з ліквідації проривів контроль відсутні.

6. Працівники водопостачання мають забезпечувати належну фільтрацію і дезинфекцію води. Вода відповідає вимогам санітарних правил.

Забруднюється вона у водопроводі після аварійних проривів, тому БМЕУ (господарю водопостачання) потрібно поза планом, якісно проводити дезинфекцію водопроводу, з відповідним контролем.

І на закінчення, як сказав знаменитий авіаконструктор ракет Сергій Корольов, хто хоче творити, будувати — знаходить можливість, хто не хоче творити — шукає причину.

Іван СМОЛІЧ, лікар-гігієніст

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.