Лише дві вулиці у Козятині названі на честь земляків

Лише дві вулиці у Козятині названі на честь земляків

На зимові свята до нас завітали знайомі з Чернівців. Люди активні, з широким колом захоплень, вони виявили бажання прогулятися містом.

Мовляв, безліч разів подорожуючи залізницею, спромоглися познайомитися з чудовим, архітектурно привабливим Козятинським вокзалом. І місто уявляють таким же загадковим і цікавим, то ж розраховують на пізнавальну екскурсію вулицями Козятина.

Бажання гостей для господарів — закон. На ходу ми намагалися щось розповісти, пояснити. Що 143 роки для міста — ще дитинство, а залізничний вокзал — не лише візитівка, але і єдина його окраса.

Ніби вибачались, а самі вкотре пересвідчувались: ну не має наш Козятин власного неповторного “обличчя” ані в історичному, ані в архітектурному, ба навіть естетичному плані. Ота прогулянка несподівано для нас з простого споглядання стала ще й  аналізом побаченого.

Відео дня

Гості відмітили в Козятині велику кількість вулиць, назви яких пов’язані з визначними  іменами в українській історії, в науці, мистецтві. Це Я. Мудрий, Д. Галицький, Б. Хмельницький, І. Мазепа, М. Грушевський, Г. Сковорода, А. Шептицький, В. Вернадський, І. Сікорський, В. Стус, М. Лисенко та ін.

Чернівчани поцікавились, чи хтось з цих діячів пов’язаний з містом, з Козятинщиною. Не приховуючи гордості, ми почали розповідати про родинне коріння Михайла Грушевського у селі Сестринівка, про бій загонів Максима Кривоноса під Махнівкою влітку 1648 року. Пройшлися невеличкою базарною вуличкою, якій дали ім’я письменника Василя Земляка. Зауважили, що один з провулків у центрі Козятина назвали в пам’ять загиблого на Донбасі у 2014 році нашого містянина Вадима Наумова. (Правда, показувати той провулок не наважилися).

Наші гості зазначили: в якійсь телепередачі почули, що видатний український кінорежисер і сценарист Віктор Іванов — уродженець Козятина. Ми пригадали його славетну комедію “За двома зайцями”, що вже стала класикою і яку всі із задоволенням переглядають в “надцятий” раз.

Дорогою на вокзал ми збиралися показати будинок, у якому жили батьки В. Іванова і де пройшли його дитячі роки. Це приміщення колишньої залізничної аптеки, що на вулиці В. Винниченка. На жаль, показувати не було що — проходять ремонтні роботи. Певно, з цієї ж причини не стало і меморіальної дошки, яку було встановлено з урочистостями.

Гості поїхали. А для нас залишилося багато відкритих питань. То чому ж не знайшлося вулиці, якій би дали ім’я режисера Іванова у місті, де він народився і зростав? Чи його “переважили” за своєю значущістю для Козятина князі Острозькі, Д. Галицький чи академік Вернадський? Погодимося, що імена цих особистостей на вулицях будь-якого міста — велика честь. Але чи не нагадує такий підхід ще донедавна розповсюджений радянський принцип —  у кожному місті і селі були вулиці Леніна, його “соратників” чи якихось німецьких комуністів. Так чому, займаючись масовим переіменуванням вулиць, місцеві “історики” різних рангів та скликань забули про своїх не менш славетних земляків?

Серед знаних, чиїм ім’ям можна було б назвати — журналіст, письменник-гуморист, редактор улюбленого багатьма поколіннями журналу “Перець” Федір Маківчук. Він —  уродженець села Кордишівка. Його сестра, Ганна Юріївна, проживала в Козятині неподалік кінотеатру і вчителювала в старій восьмирічній школі №4.

А де у місті, що з’явилось завдяки залізниці, вулиці, пов’язані з іменами трудівників-залізничників? Під час громадського обговорення варіантів нових назв вулиць Козятина люди пропонували вшанувати лікарів, почесних громадян міста Сергія Аврамовича Тавшавадзе і Марину Володимирівну Цитовську. Завдяки їм збережено життя і здоров’я сотням козятинчан.

Хто здатний виміряти всю шану та любов до людей і до рідного міста, що були втілені у творах письменників і журналістів Олександра Тихенького, Василя Страшного, Олександра Томеша? Пройшло не так багато часу, як вони ходили вулицями Козятина, напевно, заслуговують, щоб у місті їх пам’ятали.

Якими методами потрібно виховувати нові покоління патріотів? Може, варто починати з вулиць рідного міста — чистих, впорядкованих, гарних. Назви яких пов’язані з іменами земляків — не лише у сяйві світової історії, а по-справжньому гідних, шанованих, а то й донедавна знайомих.

На будинку  В. Іванова замість пам’ятної дошки — поминальні квіти. Скоро тут оселяться силовики. Наразі інтенсивно ведуться ремонтні роботи

Такий вигляд має провулок, що носить ім’я загиблого на Донбасі воїна

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (1)
  • Анонім

    Дуже цікавий та змістовний допис.  Повага до своєї історії, хоч і непростої, то є повага до самих себе, до майбутнього. А ще пропоную розглянути імя землевласника М.Васютинсьго, що відвів свої землі під залізницю та стараннями котрого Козятин отримав статус містечка у 1874 році.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up