Професійний військовий, будівельник, технік за покликом душі і все це у нього було від природи. Жив, планував, обіцяв друзям, що в армію більше не поїде та ворог вдерся на його землю.
Друзі віднеслись з розумінням, а для дружини знайшов слова, що знов на фронт відпустила.
Прощання з нашими загиблими Героями має, позитивні та негативні сторони. Воїні, які загинули за свободу та незалежність України і за наш з вами спокій ми не тільки, маємо пам’ятати вічно, а й провести їх з почестями в останню дорогу. Проте з почестями у нас виходить 50Х50
Володимира поважали в селі. У нього було багато друзів і він мав золоті руки. Кожного дня був готовий отримати повістку, щоб йти захищати Україну. Не маючи військової спеціальності був відібраний в групу навчання за кордоном для озброєння західного зразка. 17 вересня при штурмі ворожих позицій захисника України не стало.
У середу, 19 вересня, Козятин прощався з Євгеном Охримівським. «В душі він був дуже добрий. Багато про нього можу сказати. Тільки я в такому стані, що губляться слова. Більше всього любив посидіти з вудкою на ставку і до мене відносився наче рідний батько,» — розповіла про загиблого воїна сусідка Тетяна. Вона з своїм чоловіком жили з Євгеном в одному дворі у другій половині будинку.
Втрата. Дмитро Іванов 4 серпня пішов на війну і за 34 дні повернувся Героєм додому. Друзі запам’ятали його спортивним, правдивим. Якщо давав слово, то вже ніколи його не забирав. У найскладніших ситуаціях був самостійним, а в колективній скруті першим знав, що робити
Він був яскравою постаттю. При зустрічі з друзями був завжди усміхненим. Коли на нашу землю прийшов не проханий ворог, Григорій Крента чотири рази ходив у військкомат і йому відмовляли. Але добився свого до ЗСУ. Захищав Україну на різних напрямках, у перший день осені 2023 року загинув.
Професійний військовий, будівельник, технік за покликом душі і все це у нього було від природи. Жив, планував, обіцяв друзям, що в армію більше не поїде та ворог вдерся на його землю. Друзі віднеслись з розумінням, а для дружини знайшов слова, що знов на фронт відпустила.
Сьогодні, 2 вересня, 2023 року до рідної домівки у село Миколаївка повертається військовий — Андрій Остапчук. Жителів громади закликають утворити «живий коридор» та гідно зустріти Героя.
Обидва Герої народилися в селі. З самого малечку вони не цуралися важкої роботи. В дорослому житті обоє переїхали жити до Козятина. У обох на першому плані була сім’я і обох поважали в громаді.
Про Миколу Жабінського кажуть, що він мав велике серце, був щирим і працьовитим . З дружиною Дашею мав багато планів на життя. Але в лютому цього року пішов захищати незалежність України. 20 серпня серце матері відчуло, що з сином біда. Пізніше прийшло повідомлення про загибель Миколи
У Козятинській громаді 27 серпня оголосили Днем жалоби за загиблим захисником – Миколою Жабінським,1995 р.н.