Віталій народився у рідних Махаринцях і був наймолодшим серед братів. Шестилітнім пішов до школи і відразу став авторитетом у своїх ровесників. В дорослому житті Віталій мав фах зварювальника. Ще один талант у нього роскрився, коли він на війні став оператором дронів. Під час бойового завдання експерт з літальних апаратів 7 квітня 2026 року загинув.17 квітня він назавжди повернувся додому.
Валентина Трайдакало
Царство небесне вічний спокій Герою.Рідним щирі співчуття.
Артем народився на Донеччині і в 12 років залишився без матері. Згодом переїхав до бабці і тітки у Запорізьку область. Спеціальність 15-річний хлопець вирішив здобути у нашому залізничному училищі. 20 років працював у Козятинському Локомотивному депо. У 2022 році був призваний до лав ЗСУ. Був важко поранений та повернувся на позиції. 20 березня 2026 рогу Артем Шульга загинув
Ярослав Звірянський народився в Козятині, та переїхав з батьками і сестрою у село Велике. Навчався у Вернигородоцькій школі. В дорослому житті обрав професію охоронця. Коли почалася повномасштабна війна, пішов до військкомату, та з першого разу хлопцеві відмовили. Воював на багатьох напрямках. При виконанні бойового завдання у курській області загинув. Більше року він вважався безвісті зниклим, а 7-го березня 2026 року повернувся додому на щиті.
Надежда Симоненко
Вічна світла памʼять царство небесне Герою України щирі співчуття рідним
Олег Тітор народився в Бродецькому. Тут він закінчив школу. В технікумі у Білій Церкві здобув фах агронома. Не цурався ніякої роботи. Він дуже любив правду і за це в селі його поважали. Коли в серпні 2025 рогу його торкнулася черга захищати рідну землю, пішов без роздумів. 8 лютого 2026 року Олег Тітор з позивним «Барні» загинув.
Леся Малік
Вічна та світла пам'ять Герою України, співчуття рідним...
Василь народився на Київщині та його дитинство пройшло у Жежелеві. Вивчився і працював з автотехнікою і біля землі. У березні минулого року став на захист рідної землі. З липня вважався безвісти зниклим, 18 лютого 2026 року він повернувся до рідного дому на щиті.
Надежда Оберемко
Вічна і Світла пам'ять Герою України Царство небесне Щирі співчуття рідним та близьким.
Олександр Нагірняк народився у Ямполі, там закінчив школу. Рано залишившись без батька, пішов працювати різноробочим. У 23 роки захворів та потрапив у лікарню.
Там зустрів свою Марину і переїхав до неї у Пиковець. На війну він пішов добровольцем у 22-му, бо не міг сидіти, коли один з його синів воює. 30 січня 2026 року славний воїн загинув.
За 2 тижні він повернувся додому.
Він народився у Києві і там навчався у школі. В технікумі здобув фах зварювальника і працював за спеціальністю. Коли на Україну напав ворог Віктор Іванченко пішов добровольцем на війну. Служив у полку «Азов» і до останнього виконував обов’язок захисника України
Козятинчанин Сергій Худяков від самого народження дав всім зрозуміти, що зростає справжній чоловік. В дорослому житті здобув професію та проявляв природні здібності на декількох роботах. Коли вдерся ворог — допомагав ЗСУ, а пізніше пішов добровольцем на фронт. 28 січня Сергій повернувся додому на щиті.
Роман Онищук народився в селі Листопадівка. В сусідній Юрівці ходив до школи. Здобувши шкільну освіту пов’язав своє майбутнє з роботою на землі. Згодом строкова служба, та сімейний затишок тільки не все було так просто. Переїхав у Бродецьке по блище до свого роду і придбав там хату. Планував після ремонту звити власне, гніздечко та війна. Воював на Курщині, Сумському та запорізькому напрямках, а 7січня 2026 року виконуючи бойове завдання старший солдат Роман Онищук загинув.
Він народився на Житомирщині і з раннього дитинства пізнав непросту дорогу життя та не чекав поблажок від долі. Після випуску з дитячого будинку мав мрію купити хату. Час від часу приїздив до Козятина, де йому були раді хрещена мати Тамара її син Сергій та онук Максим. В серпні 2024 року його призвали захищати рідну землю. Не скорився московським виродкам, які його з побратимом розстріляли.
Батьки втратили любого сина, а побратими експерта бойових літальних апаратів.
Віталій народився у рідних Махаринцях і був наймолодшим серед братів. Шестилітнім пішов до школи і відразу став авторитетом у своїх ровесників. В дорослому житті Віталій мав фах зварювальника. Ще один талант у нього роскрився, коли він на війні став оператором дронів. Під час бойового завдання експерт з літальних апаратів 7 квітня 2026 року загинув.17 квітня він назавжди повернувся додому.
Царство небесне вічний спокій Герою.Рідним щирі співчуття.
Він був важко поранений, побратими радили списатися, а він сказав «я не можу без вас»
Артем народився на Донеччині і в 12 років залишився без матері. Згодом переїхав до бабці і тітки у Запорізьку область. Спеціальність 15-річний хлопець вирішив здобути у нашому залізничному училищі. 20 років працював у Козятинському Локомотивному депо. У 2022 році був призваний до лав ЗСУ. Був важко поранений та повернувся на позиції. 20 березня 2026 рогу Артем Шульга загинув
Вічна і світла пам'ять Герою.
Він пішов на війну добровольцем і з останнього бою більше року добирався додому
Ярослав Звірянський народився в Козятині, та переїхав з батьками і сестрою у село Велике. Навчався у Вернигородоцькій школі. В дорослому житті обрав професію охоронця. Коли почалася повномасштабна війна, пішов до військкомату, та з першого разу хлопцеві відмовили. Воював на багатьох напрямках. При виконанні бойового завдання у курській області загинув. Більше року він вважався безвісті зниклим, а 7-го березня 2026 року повернувся додому на щиті.
Вічна світла памʼять царство небесне Герою України щирі співчуття рідним
Найбільшим скарбом і сенсом життя Олега була його 4-річна донечка Марія
Олег Тітор народився в Бродецькому. Тут він закінчив школу. В технікумі у Білій Церкві здобув фах агронома. Не цурався ніякої роботи. Він дуже любив правду і за це в селі його поважали. Коли в серпні 2025 рогу його торкнулася черга захищати рідну землю, пішов без роздумів. 8 лютого 2026 року Олег Тітор з позивним «Барні» загинув.
Вічна та світла пам'ять Герою України, співчуття рідним...
Розвідник Василь Чаюн не повернувся з останнього бойового завдання
Василь народився на Київщині та його дитинство пройшло у Жежелеві. Вивчився і працював з автотехнікою і біля землі. У березні минулого року став на захист рідної землі. З липня вважався безвісти зниклим, 18 лютого 2026 року він повернувся до рідного дому на щиті.
Вічна і Світла пам'ять Герою України Царство небесне Щирі співчуття рідним та близьким.
Великий «Рікі» поранених вивозив тачкою та рятував побратимів на грані можливого
Олександр Нагірняк народився у Ямполі, там закінчив школу. Рано залишившись без батька, пішов працювати різноробочим. У 23 роки захворів та потрапив у лікарню. Там зустрів свою Марину і переїхав до неї у Пиковець. На війну він пішов добровольцем у 22-му, бо не міг сидіти, коли один з його синів воює. 30 січня 2026 року славний воїн загинув. За 2 тижні він повернувся додому.
Вічна пам'ять Герою!!!
Віктор не прагнув слави. Він повернувся в Україну, щоб чесно виконати свій обов’язок
Він народився у Києві і там навчався у школі. В технікумі здобув фах зварювальника і працював за спеціальністю. Коли на Україну напав ворог Віктор Іванченко пішов добровольцем на війну. Служив у полку «Азов» і до останнього виконував обов’язок захисника України
Світла пам‘ять Герою!
Сергій був добрим душею і любив правду. Є дві версії його загибелі
Козятинчанин Сергій Худяков від самого народження дав всім зрозуміти, що зростає справжній чоловік. В дорослому житті здобув професію та проявляв природні здібності на декількох роботах. Коли вдерся ворог — допомагав ЗСУ, а пізніше пішов добровольцем на фронт. 28 січня Сергій повернувся додому на щиті.
Царство небесне Герою,вічний спокій.
Роман був батьком 4-х дітей та повертався на фронт, бо не міг інакше
Роман Онищук народився в селі Листопадівка. В сусідній Юрівці ходив до школи. Здобувши шкільну освіту пов’язав своє майбутнє з роботою на землі. Згодом строкова служба, та сімейний затишок тільки не все було так просто. Переїхав у Бродецьке по блище до свого роду і придбав там хату. Планував після ремонту звити власне, гніздечко та війна. Воював на Курщині, Сумському та запорізькому напрямках, а 7січня 2026 року виконуючи бойове завдання старший солдат Роман Онищук загинув.
Світла пам'ять Герою Родині щирі співчуття
Миколу виродки розстріляли, коли він стояв перед ними, вистріливши всі патрони
Він народився на Житомирщині і з раннього дитинства пізнав непросту дорогу життя та не чекав поблажок від долі. Після випуску з дитячого будинку мав мрію купити хату. Час від часу приїздив до Козятина, де йому були раді хрещена мати Тамара її син Сергій та онук Максим. В серпні 2024 року його призвали захищати рідну землю. Не скорився московським виродкам, які його з побратимом розстріляли.
Вічна шана та світла пам'ять Герою України ...