Роман Онищук народився в селі Листопадівка. В сусідній Юрівці ходив до школи. Здобувши шкільну освіту пов’язав своє майбутнє з роботою на землі. Згодом строкова служба, та сімейний затишок тільки не все було так просто. Переїхав у Бродецьке по блище до свого роду і придбав там хату. Планував після ремонту звити власне, гніздечко та війна. Воював на Курщині, Сумському та запорізькому напрямках, а 7січня 2026 року виконуючи бойове завдання старший солдат Роман Онищук загинув.
Він народився на Житомирщині і з раннього дитинства пізнав непросту дорогу життя та не чекав поблажок від долі. Після випуску з дитячого будинку мав мрію купити хату. Час від часу приїздив до Козятина, де йому були раді хрещена мати Тамара її син Сергій та онук Максим. В серпні 2024 року його призвали захищати рідну землю. Не скорився московським виродкам, які його з побратимом розстріляли.
Андрій Бараневич народився в Козятині і з самого дитинства мав дуже багато друзів. За його добрий характер і захист компанії діти прозвали його «Кицюнею».Андрій закінчив школу, здобув професію. Працюючи на роботі, мріяв про відпустку, щоб одружитися з коханою.Та всі його мрії перекреслив непроханий ворог. Захищаючи Україну наш земляк 11 січня загинув. 17 січня його зустріли рідні і громада.
Завтра громада проводжатиме свого захисника в останню путь. У місті офіційно оголосили день жалоби, а мешканців просять вийти на вулиці, щоб сформувати «живий коридор» та гідно вшанувати пам’ять воїна.
Надежда Симоненко
Вічна світла память царство небесне Герою України щирі співчуття рідним
Громада Бродецького понесла важку втрату. Захищаючи рідну землю, на полі бою загинули прикордонник Віктор Мамотько та боєць «Червоної калини» легендарного підрозділу «Азов» Олександр Кальчук. Вони тільки планували, як мають жити та в їх долі вдерся ворог і з ним вони боролися до останнього. 15 січня 2026 року з Героями прощалася рідні та громада.
Юрій народився в селищі Бродецьке. У рідному краї здобув середню освіту. Та отримав освіту у Верхівнянському технікумі. Щирий, дружелюбний, люблячий свою родину чоловік, який без жодних вагань став на захист держави, коли на українську землю вдерся ворог. Він боронив Україну до останнього подиху. Помер 1 січня 2026 року під час несення військової служби.
Олександр Костюк народився у селищі Глухівці. В рідному селі закінчив школу. Працював у СВК «МАЯК» селища Глухівці та ТОВ «ПлазмаТек» м.Бердичів. Майже з перших днів повномасштабного вторгнення, не чекаючи повістки, пішов захищати рідну землю. Виконуючи бойове завдання з 28 квітня 2025 року вважався як зниклий безвісті. Через 8 місяців він повернувся до рідного дому.
До рідного дому у село Вовчинець Махнівської громади повертається на щиті Сергій Дідович
Воїн загинув у травні 2024 року поблизу населеного пункту Невське Сватівського району Луганської області
Прощання з Героєм відбудеться завтра, 3 січня
Світлана Стафеєва Гелих
Вічна та світла пам'ять Герою України 🇺🇦 Щирі співчуття родині 😢🕯️🙏💔
Степан Коблов народився у Пиковці. Там закінчив школу. Серед улюблених захоплень були спорт та доводити до ладу моторну техніку. Згодом створив сім’ю з коханою дівчиною Майєю і з нею виховували сина Артура. Степан без вагань тепло і затишок дому змінив, коли його призвали до війська на захист Батьківщини. Загинув 26 жовтня 2024-го. Тіло воїна ідентифікували і він 29 грудня 2025 року повернувся додому на щиті
Юрій Сідлецький народився в селі Струтинка, що на Вінниччині. Згодом родина переїхала до Козятина. Після 8-го класу вступив до Калинівського технікуму, де здобув спеціальність технік-механік. Після строкової служби працював машиністом електровоза. Виховував з дружиною 2-х синів. Учасник АТО. Загинув 23 квітня 2023 року захищаючи Бахмут. 29 грудня 2025 року Юрій повернувся додому.
Роман був батьком 4-х дітей та повертався на фронт, бо не міг інакше
Роман Онищук народився в селі Листопадівка. В сусідній Юрівці ходив до школи. Здобувши шкільну освіту пов’язав своє майбутнє з роботою на землі. Згодом строкова служба, та сімейний затишок тільки не все було так просто. Переїхав у Бродецьке по блище до свого роду і придбав там хату. Планував після ремонту звити власне, гніздечко та війна. Воював на Курщині, Сумському та запорізькому напрямках, а 7січня 2026 року виконуючи бойове завдання старший солдат Роман Онищук загинув.
Світла пам'ять Герою Родині щирі співчуття
Миколу виродки розстріляли, коли він стояв перед ними, вистріливши всі патрони
Він народився на Житомирщині і з раннього дитинства пізнав непросту дорогу життя та не чекав поблажок від долі. Після випуску з дитячого будинку мав мрію купити хату. Час від часу приїздив до Козятина, де йому були раді хрещена мати Тамара її син Сергій та онук Максим. В серпні 2024 року його призвали захищати рідну землю. Не скорився московським виродкам, які його з побратимом розстріляли.
Вічна шана та світла пам'ять Герою України ...
Таких, як він мало, все про Андрія можна було прочитати в його щирій усмішці
Андрій Бараневич народився в Козятині і з самого дитинства мав дуже багато друзів. За його добрий характер і захист компанії діти прозвали його «Кицюнею».Андрій закінчив школу, здобув професію. Працюючи на роботі, мріяв про відпустку, щоб одружитися з коханою.Та всі його мрії перекреслив непроханий ворог. Захищаючи Україну наш земляк 11 січня загинув. 17 січня його зустріли рідні і громада.
Вічна пам'ять Герою
Козятин завтра прощатиметься із захисником Андрієм Бараневичем: маршрут та час
Завтра громада проводжатиме свого захисника в останню путь. У місті офіційно оголосили день жалоби, а мешканців просять вийти на вулиці, щоб сформувати «живий коридор» та гідно вшанувати пам’ять воїна.
Вічна світла память царство небесне Герою України щирі співчуття рідним
Двоє молодих соколів «Сенсей» і «Вінні» тепер нас захищатимуть з небес
Громада Бродецького понесла важку втрату. Захищаючи рідну землю, на полі бою загинули прикордонник Віктор Мамотько та боєць «Червоної калини» легендарного підрозділу «Азов» Олександр Кальчук. Вони тільки планували, як мають жити та в їх долі вдерся ворог і з ним вони боролися до останнього. 15 січня 2026 року з Героями прощалася рідні та громада.
Вічна пам'ять Героям 😥🕯️
Відійшов у вічність Захисник України Юрій Марченко, 8 січня, з ним попрощалася громада
Юрій народився в селищі Бродецьке. У рідному краї здобув середню освіту. Та отримав освіту у Верхівнянському технікумі. Щирий, дружелюбний, люблячий свою родину чоловік, який без жодних вагань став на захист держави, коли на українську землю вдерся ворог. Він боронив Україну до останнього подиху. Помер 1 січня 2026 року під час несення військової служби.
Вічна пам'ять Герою Низький уклін
«Краще я піду на війну, ніж мій син». На фронті Олександр був універсалом
Олександр Костюк народився у селищі Глухівці. В рідному селі закінчив школу. Працював у СВК «МАЯК» селища Глухівці та ТОВ «ПлазмаТек» м.Бердичів. Майже з перших днів повномасштабного вторгнення, не чекаючи повістки, пішов захищати рідну землю. Виконуючи бойове завдання з 28 квітня 2025 року вважався як зниклий безвісті. Через 8 місяців він повернувся до рідного дому.
Вічна пам'ять Герою, співчуття рідним !
У село Вовчинець повертається на щиті Сергій Дідович
До рідного дому у село Вовчинець Махнівської громади повертається на щиті Сергій Дідович Воїн загинув у травні 2024 року поблизу населеного пункту Невське Сватівського району Луганської області Прощання з Героєм відбудеться завтра, 3 січня
Вічна та світла пам'ять Герою України 🇺🇦 Щирі співчуття родині 😢🕯️🙏💔
«Я була у них дружкою на весіллі. Степан такий живчик, не вірилось, що може загинути»
Степан Коблов народився у Пиковці. Там закінчив школу. Серед улюблених захоплень були спорт та доводити до ладу моторну техніку. Згодом створив сім’ю з коханою дівчиною Майєю і з нею виховували сина Артура. Степан без вагань тепло і затишок дому змінив, коли його призвали до війська на захист Батьківщини. Загинув 26 жовтня 2024-го. Тіло воїна ідентифікували і він 29 грудня 2025 року повернувся додому на щиті
Позивний «Форсунка» у Юри був ще з АТО. 24 вдерся ворог, а 26 він вже був у Бахмуті.
Юрій Сідлецький народився в селі Струтинка, що на Вінниччині. Згодом родина переїхала до Козятина. Після 8-го класу вступив до Калинівського технікуму, де здобув спеціальність технік-механік. Після строкової служби працював машиністом електровоза. Виховував з дружиною 2-х синів. Учасник АТО. Загинув 23 квітня 2023 року захищаючи Бахмут. 29 грудня 2025 року Юрій повернувся додому.
З 1971 року працював машиністом з 3 років