Маленьке серце просить миру

Зараз, як ніколи раніше, всі ми, українці, стали справжніми патріотами рідної неньки України. Кожен проявляє це по-своєму.  Особливо вражає те, як реагують діти. Вони пишуть листи, малюють, співають та вчать вірші про Україну. Ось один з яскравих прикладів подібного.
До редакції газети “RIA-Козятин” звернулася мешканка села Самгородок Галина Демчук. Жінка — вправна вишивальниця. Уся її родина — за Україну. Навіть маленька внучка Вікторія, яка зараз проживає в Києві, але є частим гостем в бабусиній оселі.
— Моя донька Наталія, як була ще маленькою, завжди виступала на патріотичних мітингах, — говорить Галина Степанівна. — Завжди читала вірші та співала. І одного разу до неї підійшла жінка та подарувала написану дитячу молитву за Україну. Дуже чуттєву. Саме з нею через кілька років вона отримала перемогу на конкурсі читців імені Т. Г. Шевченка.
З тих пір уже збігло чимало років. Пані Галина знайшла цю молитву. Знову перечитала. Вирішила її вишити жовто-блакитними нитками.
— Онука, як почула цю молитву, попросила її вивчити з нею, — каже далі пані Галина. — Тепер щодня її начитує. А ще буває, як почне говорити про Україну щось. Ну просто до сліз. Захищає “бендерівців”. Було таке, що одна жінка почула і сказала, що я внучку намовляю!!! Дитина відчуває все сама. Вона — за мир та нашу державу.
Молитва
Боже, на небі, линуть до тебе
Мої простенькі дитячі слова:
Ми — Твої діти, ми — Твої квіти,
Ми - України надія нова
Сповнені віри — просимо щиро,
Ласки для нас у Святого Отця,
Щоб серця добрі, мужні і хоробрі
Вірними Україні були до кінця.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.