«Ми на мить забули про війну»

Вячеслав Гончарук

Свято. У Вернигородку до Великодня провели фестиваль народної творчості.
Співали, танцювали, фотографувалися, спілкувалися, пригощали смаколиками.
Всі спрацювали на відмінно — така загальна оцінка від дегустаційної комісії

Центр культури та дозвілля Глуховецької селищної ради провів фестиваль народної творчості за проєктом «Музика єднає», приурочений до свята Великодня під гаслом «Свято Великодня прийшло — сонце писанку принесло».

Ще задовго до початку фестивалю стали з’їжджатися учасники святкового дійства,

Відео дня

працівники філій культури та дозвілля

сіл Білопілля, Пузирки, Панасівка, Вернигородок Непедівка, Кашперівка, Пляхова, Гурівці, Селище, Держанівка, Бродецьке, Жежелів, Глухівці. Вони, хто в національному вбранні, хто в сценічних костюмах, стали розкладати на своїх полицях продукцію великодніх страв і вироби художньої творчості. На столику, де була розміщена продукція з Пузирок, нам сподобався бичок, зроблений із ниток, і багато чого іншого. Запитали у дівчат, що хазяйнували біля столика, а хто майстриня всіх цих прикрас?

— Вона пізніше підійде, — повідомили дівчата. Трохи згодом з’ясувалося, що золоті руки має мама загиблого на війні з московитами воїна Дмитра Гороф’янюка пані Надія. Картини вишиті бісером, вишиті і ручної в’язки сумки, жіночі прикраси, випечені з глини. Про бичка, в животику якого є ваза для цукерок, ми вже згадували.

— Це я його зробила у рік Бика, — каже майстриня.

У бік сцени від столиків стояли великодні локації українських традицій. Вони й стали улюбленою фотозоною для вернигородчан і гостей села, що розкинулось на березі Гуйви.

Коли столики-полиці були заставлені, глянувши на те різнобарв’я та різноманіття, хотілося сказати, що українці — це нація надійного тилу. За нас це сказала білопільчанка Олена Шамро: «Та хіба ж нас подолати ворогу, коли ми такі дружні, і такі працьовиті».

У назначений час зі сцени почувся церковний дзвін. Ведуча звернулася до глядачів:

— Чуєте, як дзвони церковні грають? Вони нам відповідають з небес: Христос воскрес! Христос воскрес!

Ведуча розповіла, що фестиваль проводиться в рамках проєкту «Музика єднає» і впроваджується за підтримки міжнародної організації з міграції та фінансування «Йошікі фаундейшн Амеріка», а також Глуховецької селищної ради, Вінницького обласного центру народної творчості, відділу освіти молоді та спорту, Вернигородоцького ліцею, Громадського об’єднання Ірини Колесник, директора СТОВ «Вернигородоцьке» Володимира Шубовича, сільського старости Володимира Гупяка, приватних підприємців Ігоря Савюка, Олександра Пилипчука, Віктора Корбута, Наталії Онофрійчук та головного організатора фестивалю Центру культури та дозвілля Глуховецької селищної ради.

За християнською традицією, кожне святкування Великодня починається з благословення священника, тож слово надали отцю Роману. Священнослужитель ПЦУ прочитав молитву. А після молитви за українців і Україну слово мав селищний голова Олександр Амонс. У своєму виступі він нагадав про воїнів в окопах і кому ми завдячуємо, що зібралися на свято.

Продовжив святкову програму фестивалю українських традицій квартет у складі Інни Плєхової, Сергія Дроботюка, Юрія Побережника та Марії Кулеші. Вони виконали пісню «Розкажи, Україно».

Після пісенного твору стали обирати дегустаційну комісію і вона відразу почала свою роботу, а концертну програму продовжив трьома номерами художньої самодіяльності Народний аматорський ансамбль української пісні «Оксамит» Черепашинського БК.

Після «Кривого танцю» у виконанні «Оксамиту», керівника колективу Ірини Прядун ми запитали, чи сподобався їй захід.

— Я у цьому воістину райському куточку на запрошення Марії Кулеші. Природою Бог Вернигородок не образив. Стільки зелені і люди дуже гостинні. Не можна пройти біля столика, щоб не запросили щось спробувати з їхнього столу, а стіл тут дуже багатий.

— Ще у вас буде вихід на сцену?

— Так, у Вернигородок я приїхала ще з тріо з Корделівки, в якому і я беру участь.

— Не важко виступати в трьох колективах?

— Радувати людей піснями — того варте, — сказала Ірина Прядун.

У члена дегустаційної комісії Володимира Шубовича ми запитали, чи може він виділити трійку лідерів, які підготувалися до фестивалю найкраще?

— Це не те слово. Я при обкомах чогось подібного не бачив. Я побачив наше рідне. Українські традиції — це моя мрія, якби ж то не ця клята війна. Всі молодці — це моя оцінка. Захід організовано дуже добре.

Що всі спрацювали на відмінно — така загальна оцінка від дегустаційної комісії. У заключному слові селищний голова сказав: «Ми на мить забули про війну. Тільки ми пам’ятаємо, кому ми маємо дякувати, що можемо розслабитись. Працюємо далі і допомагаємо нашим захисникам. Слава нашим воїнам, слава нації, Україна понад усе!»

Завершували концертну програму піснею «Христос воскрес» у виконанні ансамблю Вернигородоцького будинку культури, а фінальну пісню виконали народний ансамбль української пісні Глуховецького БК «Берегиня».