А ви знали, що наш вокзал завершили будувати насправді не в 1889-му, а аж у 1891-му році і зводили його господарським способом?
Невідомі раніше цікаві факти про вокзал станції Козятин віднайшов краєзнавець Микола Купчик.
Як виглядала розкішна буфетна зала, яку ми знаємо як ресторан «Імператор», що було на вокзалі окрім буфетних кас і чому до Козятина везли понад дві тисячі вагонів баласту, щоб збудувати вокзал — розповів дослідник історії
Два елементи з Глуховецької та Самгородоцької громад увійшли до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини.
Ви коли-небудь замислювалися, що їли козаки на Січі? Історикиня Анастасія Саєнко розкрила кулінарні секрети запорожців.
Чи знали ви, що козятинське училище на початку свого існування було парафіяльним і спонукало відкрити у місті ще й другу школу? Цікавими фактами про перший навчальний заклад Козятина поділилася дослідниця історії Зоя Вільчинська. Ділимося з вами
А ви знали, що наш вокзал завершили будувати насправді не в 1889-му, а аж у 1891-му році і зводили його господарським способом? Невідомі раніше цікаві факти про вокзал станції Козятин віднайшов краєзнавець Микола Купчик. Як виглядала розкішна буфетна зала, яку ми знаємо як ресторан «Імператор», що було на вокзалі окрім буфетних кас і чому до Козятина везли понад дві тисячі вагонів баласту, щоб збудувати вокзал — розповів дослідник історії
Наприкінці ХІХ століття локомотивне депо станції Козятин очолив Іван Ярковський, відомий вчений. Він увійшов в історію як дослідник. Інформацією про науковця поділилася історикиня Зоя Вільчинська
Таким рідний Козятин ви ще не бачили. В Музеї історії міста презентували виставку «Козятин давній та сучасний». Вперше козятинчани побачать, як виглядала купальня на залізничному ставку, частина вулиці Героїв Майдану і не тільки
Житловий будинок на початку вулиці Грушевського — старовинний. Чи знали ви, що колись там проживали нащадки родини Потоцьких, у яких відібрала житло радянська влада? Цікавими фактами про історичну споруду міста поділилася з нашими читачами дослідниця історії Зоя Вільчинська
Нині до Києва ми можемо дістатися залізницею за дві-три години, а півтора століття тому, коли залізницю тільки збудували, подорож могла тривати навіть декілька діб А ще колись через Козятин їздили навіть іноземці Як залізницею до Києва через наше місто добирався французький інженер — розповідає історикиня Зоя Вільчинська
Нашому місту виповнилося 150 років. Стільки минуло, відколи Козятин отримав статус містечка. Це сталося завдяки наполегливості Мар’яна Лехно-Васютинського, який володів селом Козятином та частиною території сучасного міста. Він тримав цегельний завод, садок із сортовими яблуками і пожертвував свої землі громаді, завдяки чому в нас з’явилися лікарня, школа і не тільки
У середу, 10 липня Музей святкував ювілей. Минуло рівно двадцять років, відколи заклад відчинив свої двері для відвідувачів. Усе починалося з крихітних двох кімнат, а нині тут шість залів із експонатами різних епох. Більшість речей дарували самі ж мешканці міста. Про історію заснування музею розповіла директорка закладу Лілія Макаревич