17 травня в Козятині урочистою ходою розпочали нове українське свято “День вишиванки". Маршрут колони був за сценарієм совдепівської епохи - від школи №2 до центральної площі, але біля пам’ятника Грушевського, а не на вул. Винниченка, далі до школи №1 та вулицею Орлика на центральну площу.
Найгарніші були діти
На урочистій ході були представлені усі навчальні заклади міста. Від школи №1 до школи №6, а також залізничне училище. Кожна школа несла попереду “святкові знамена” з назвою своєї школи. Усі діти були надзвичайно гарними в українській вишивці, до того ж, майже всі сорочки були різними. Серед всіх шкіл по-гарному виокремилась школа №5, яка несла попереду прапор України, а всі інші учні були з маленькими прапорцями України. Хода мала окрему атмосферу.
У дусі комунізму
Після повороту на площу дітей шикували в півколо під акомпанементи маршу. Були також виступи про "безхмарне сьогодення та майбутнє" мера міста та представників влади району, які теж були у вишиванках. Репертуар пісень та номерів на площі — це український варіант іноземних хітів, в тому числі й російських.
З вишиванкою в серці
Скільки б не було свят та гарних промов, гарного одягу та флешмобів, але вишиванку, як віру та Україну треба мати в серці. Приємно бачити різні покоління українців, яких об’єднує одне свято. На жаль, "святкових об’єднань" зараз замало для України та нашого міста. Нам необхідні "дієві будні", які б єднали громаду зсередини. І можливо б тоді не було злих жартів "кварталу", а свято не для флешмобу влади, а для нас з вами.
Віталій КРЕДЕНЦЕР
