Міста у розвинених країнах чисті й ошатні постійно, а до певних подій їх ще святково прикрашають. Жителі міст пострадянських країн, загалом не розбалувані естетикою й якістю міського благоустрою, звикли до пожвавлення роботи комунальних служб з прибирання, хоча б напередодні значних свят. Однак у Козятині, схоже, навіть на це «забили».
Напередодні 27-ї річниці Незалежності України кореспонденти «РІА-Козятин» спільно з депутатською групою від політичної партії «Наш край» здійснили рейд, щоб ознайомитися з підготовкою міста до найбільшого державного свята. Висновки сумні: навіть до Дня Незалежності Козятин не радуватиме святковою чистотою й доглянутістю. Найбільш обурює показово недбале утримання об’єктів, назви яких пов’язані з національними святинями.
У бур’янах
Благоустрій території довкола пам’ятника М. Грушевському, проведений позаторік, отримав схвалення городян. Однак її утримання після цього не витримує жодної критики. Видно, отримавши відкати від укладання плитки і встановлення лавочок, керівництво міста втратило інтерес до цього об’єкта. Переважну більшість часу перший президент з висоти свого постаменту мусить вивчати розмаїття українських бур’янів. Лобода, лопухи, чортополох, спориш, конюшина – і все це вперемішку з дикорослими мальвами. Можливо, в розумінні міських очільників це має бути наглядним нагадуванням історичного минулого? А що? Повість С. Васильченка про дитинство іншого національного генія – Т .Шевченка – так і називається: «В бур’янах». Можна припустити, що наше керівництво не бореться з бур’янами в місті, плекаючи надію виростити в них власних світочів громадської й наукової думки.
Справедливості заради треба відмітити, що напередодні свята комунальники все ж таки заворушилися в питанні газонокосіння, однак при загальній запущеності цієї роботи в місті ситуацію це не врятувало. Бур’яни в ріст людини повсюди, особливо це кидається в очі на вулицях Незалежності, Куликівського, 8-й Гвардійскій, навіть у дворі міської лікарні.
Приватні джунглі і ями
Окремо про вулицю, яка усім своїм виглядом має символізувати національну гідність країни – вулицю Незалежності. Натомість вона символізує убогу долю народу в руках безгосподарної, недолугої влади. На початку вулиці біля п’ятиповерхівки - дитячий майданчик в тих самих бур’янах. Грець із ним, припустимо, за задумом міськради лопухи й чортополохи вловлюють вихлопні гази й пил, бо за кілька метрів від майданчика – дорога з насиченим рухом транспорту. Біля будинку під номером 9 – ділянка, викуплена у міськради місцевою бізнес-леді. Там – картина не для осіб зі слабкими нервами. За кордоном за утримання ділянки в такому стані вже давно, як мінімум, оштрафували б, як максимум – відібрали землю. У наших ділків очі завидющі, руки загребущі, а в результаті – непролазні приватні джунглі у середмісті.
В умовах багатомільйонних асигнувань на ремонт доріг ганебно те, що не приведено в порядок покриття однієї з найбільш знакових вулиць міста. Від провулку Шмідта до редакції «Вісника Козятинщини» - незаасфальтована канава, що лишилася після ремонту водопроводу. Прикро й те, що половина вулиці, названої на честь українського генія Тараса Шевченка, у стані, який нагадує дороги за часів самого Шевченка.
Тут не раді нікому
До Дня Незалежності не впорядкували територію біля тунелю. Традиційно для української місцевості надписи «Вас вітає місто...» символізують гостинність і радушність по відношенню до приїжджих. У нашому випадку вицвілий і облізлий від часу напис «Вас вітає місто Козятин» іронічно натякає: вам тут не раді, нікому ви тут нафіг не потрібні! А ось напис «Слава Україні» замальований. Жартують, що на найближчій сесії слухняний депутатський корпус вирішуватиме питання про нанесення на його місці гасла «Слава Пузирю!»
Убогість автобусних зупинок та зелених насаджень
У жалюгідному стані багато автобусних зупинок. Наприклад, на вулиці Матросова. Здогадатися про місце зупинки автобуса подекуди неможливо. Стоїть собі лавка (це добре), але ні таблички з розкладом руху, ні інших умовних знаків там немає.
Єдиний подарунок, що отримало місто до Дня Незалежності – 18 віргінських черемх на вулиці Грушевського. Черговий раз переконавши громаду у своїй тупості саджанням дерев у розпал літньої спеки, міська влада все-таки потерпає за майбутнє красенів з незвичним кольором листя. Принаймні, уповноважена міськрадою особа поливає саджанці. Однак, знаючі люди ставлять під сумнів ефективність цього заходу: відро води для дерев такого розміру зволожить лише верхній шар ґрунту, корені ж розташовані глибше. Крім того, при такій спеці на місці поливу утворюється кірка, лише зворушивши яку можна добитися утримання вологи.
Може, серед городян і знайшлися б активісти, що допомогли у догляді за черемхами, але після оголошеної Пузирем винагороди у дві тисячі гривень бояться підійти до них: а що як хтось звинуватить у недобрих намірах? Підсилюють цей страх ще свіжі в пам’яті пояснення радниці з приводу туєвого фіаско: мовляв, підсипали щось під туї і нужду на них справляли.
До речі, рейд показав, що єдиною доглянутою клумбою в місті є квітник біля банку «Аваль». Клумби на утриманні міськради можна охарактеризувати одним словом – убогість.
Ось такі враження від підготовки міста до Дня Незалежності. А доповнять картину зроблені учасниками рейду світлини.
Наташа Галустян