Ніхто б не загинув із тих, хто пішов у небесну бригаду. Не гинули б діти, не руйнувались би будівлі і долі… Стояв би і працював би Донецький Аеропорт імені Григорія Сковороди. Русня не пройшла б і метра нашої землі. Ніде.Якби нас захищала наша мова і культура.
Гебня це розуміла. Ось чому нещадно катувала свого часу наших Героїв за мову. Їх нащадки забули про їхні муки… І далі вважають, що обмежуватись у мовах не варто. Можна говорити російською і любити Україну. Боже, та це те саме, що бути відданим одному Коханому, Справжньому Чоловікові і займатися проституцією у вихідні. Для розширення горизонту.
Схаменіться, шановні!
Микола ВОРОНІН, снайпер 79 аеромобільної бригади
