«Я просто працюю мамою». Історія патронатної сім’ї Тетяни Казмірчук із Глуховецької громади
- Служба у справах дітей Глуховецької селищної ради опублікувала історію патронатної сім’ї Тетяни Казмірчук із Глуховецької громади
- Ця родина — доказ того, що щире бажання допомогти може змінювати дитячі долі
Як пишуть у службі Тетяна та її чоловік завжди жили для родини. Виростивши п’ятьох дітей — двох дівчаток і трьох хлопчиків, вони відчули: любові у серці вистачить і для інших. Так у їхньому житті з’явилася ідея створити патронатну сім’ю.
«Я просто працюю мамою, і в цьому сенс мого життя», — розповіла Тетяна Володимирівна.
Після навчання вони відкрили двері свого дому для трьох дівчаток, які потребували підтримки.
Вісім місяців турботи, тепла й уваги допомогли дітям відчути стабільність і впевненість, а їхні рідні батьки змогли подолати труднощі та повернути донечок у свою сім’ю .
Здавалося, настав час відпочинку, але вже незабаром у їхньому домі з’явився 14-річний хлопчик .
Ці три місяці стали важкими — юнакові було непросто прийняти нові правила, довіритися дорослим і відкритися
Після його вибуття з патронатної сім’ї Тетяна Володимирівна і Віталій Віталійович продовжують підтримувати й спілкуватися з ним.
Невелика відпустка тривала лише кілька днів. І знову — дзвінок, знову дитячі очі, які шукають підтримки. Цього разу до них прийшли троє дітей — дві сестрички й братик.
— Але це вже зовсім нова історія, яку вони пишуть разом — історія про любов, турботу та безмежне батьківське серце. Історія цієї родини — доказ того, що щире бажання допомогти може змінювати дитячі долі. Якщо ви теж бажаєте подарувати свою підтримку дітям, звертайтеся до служби у справах дітей Глуховецької селищної ради
Читайте:
«Хочу сім’ю». Троє братів з Дніпропетровщини знайшли справжню родину у Глухівцях
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
