Сумна подія тижня

Трагічно обірвалося життя чудової жінки, чуйної доньки, турботливої матусі, талановитого педагога.

Ольга Григорівна народилася 13 січня 1974 року в інтелігентній  сім’ї педагогів Григорія Семеновича та Олександри Олександрівни.

У 1980 році пішла до першого класу школи імені Шевченка.

У 1990 році закінчила її з Золотою медаллю. Поступила до Вінницького педагогічного інституту. Після закінчення вузу повернулась до рідної школи, де працювала вчителем початкових класів. Це був педагог від Бога. Вихована на найкращих загальнолюдських цінностях, вона перейняла від своїх батьків найкраще: доброту, скромність, працелюбність, велику любов до дітей та своєї професії.

Ольга Григорівна була чудовою донькою, мамою. Вона надзвичайно любила своїх батьків, завжди підтримувала і допомагала їм. Обожнювала свого синочка Владислава, гордилася його успіхами, пишалася, коли він закінчив школу з Золотою медаллю та вступив до університету.

Ми не в змозі змінити обставини, не можемо внести корективи. Лише просимо Всевишнього дати сил рідним перенести біль втрати, а душу покійної прийняти в Царство небесне.

Життєвий шлях Ольги Григорівни був коротким, але яскравим.

За свою 22 річну педагогічну діяльність вона вивела в люди не одну сотню учнів, дала путівку у життя багатьом дітям.

Щоразу, коли Ольга Григорівна набирала перший клас, батьки учнів прикладали багато зусиль, щоб їхні діти навчалися саме у неї. Її любили, її поважали. Батьки спокійно їй довіряли найцінніше і найдорожче – своїх дітей. Вони були впевнені, що діти у надійних руках. А вона, мила, завжди усміхнена, щоранку зустрічала своїх учнів і впевнено, крок за кроком, вела їх по Країні Знань.

Усі, хто знав Ольгу Григорівну, любили і поважали її за чуйне серце, золоту душу, веселу вдачу. Назавжди залишуться з нами її непідкупна доброта, щирість, душевна щедрість, велика вчительська мудрість.

Після тривалого лікування нещадна смерть вирвала з життя нашу Олечку. Її життя обірвалося раптово. Важко усвідомлювати, що з нами її немає. Слова і сльози неспроможні передати всю глибину нашого горя.

Ми хочемо побажати батькам та сину покійної сил, здоров’я, терпіння перенести цю душевну рану. А ми, Ваші колеги, друзі, завжди прийдемо на допомогу.

За життя Олечки боролися усі: тато, мама, єдиний син, друзі, колеги, учні та їхні батьки, влада міста, колективи шкіл та дитячих установ міста, однокласники, мешканці міста. Робили все, щоб витягнути її з обіймів смерті. Збирали кошти на лікування, підтримували родину і покійну добрими словами, вселяли віру і краще, сподіваючись, що хвороба відступить.

Згасла життєва зірка Ольги Григорівни... Раптово осиротіли усі: батьки, син, колеги, учні, друзі, усі, хто знав її...

Педагогічний колектив школи

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.