Рік без золотого голосу Козятинщини Володимира Іжицького
- Володимир Іжицький, якого справедливо називали «золотим голосом Козятинщини», передчасно відійшов у вічність 8 вересня 2025 року. Його раптова смерть стала величезною втратою для всієї культурної спільноти та багатьох шанувальників його творчості. Він не дожив до свого 60-річчя трохи більше місяця
Минув рік, як золотий голос Козятинщини,— керівник гуртка «Червона калина» соліст гуртів «Експрес», «Струни серця», дуету «Мелодія душі» соліст секстету «Промінь», художній керівник хореографічного колективу «Веселі кольори», вокального ансамблю «Берегиня» будинку культури села Сигнал Володимир Іжицький відійшов у вічність. В день річниці пам'яті співака в будинку культури зібралися його друзі Козятинської культури. Вони слухали збірки пісень за участі Володимира та згадували про нього. Спробували співати пісні, які співали з Володимиром тільки це у дівчат культури і друзів співака не дуже виходило з тої причини, що у них накочувались сльози. Включили запис і слухали пісні у виконанні Володимира з «Струнами Серця, а наплакавшись розійшлися по роботах.

Інший золотий голос Козятинщини Антоніна Якобчук поїхала в Сигнал, адже по вівторках у неї за графіком репетиція «Берегині»

І там не обійшлося без сліз. Згадували співачки «Берегині» розповіді Володимира при житті, як його талант співати помітили ще в дитячому садочку. Як він на службі став кухарем і готував так, що не кожна жінка так приготує. Згадували про Володимира, як спеціаліста хореографії. Та все ж в його творчому житті при виборі баяна, спеціаліста кухні і співака перемогла сцена.

Найбільшим своїм творчим досягненням Володимир вважав виступ з ансамблем «Струни Серця» і піснею, яку вони співали ансамблем «Сонце низенько» Згадали, що у Володі була творча мрія. Хоч він на сцені мало не з дитячого садочка вважав, що його велика творча біографія почалася трохи пізніше. А на кожен ювілейний концерт своєї творчості він хотів зібрати всіх співочих і танцювальних особистостей Козятинщини.

Згадувала про свого Іжицького незмінний керівник вокального ансамблю «Струни серця» Тетяна Коломієць. Десь через тиждень після похорон вона говорила
— Я знала Володимира задовго до нашого знайомства. Він з моїм майбутнім чоловіком грали на весіллях.

Створили «Струни серця» ми у 2006 році, коли я вийшла з декретної відпустки. Дівчата часто мінялися в ансамблі, а я, Володя і Тоня були костяком колективу. Я робила обробки пісень. Перших наших дві пісні були «Туман яром» і «Сонце низенько». З піснею «Сонце низенько» ми їздили залізницею і вибороли на тому конкурсі перше місце. Володя не знав нот по висоті, але всі пісні він співав по нотах, весь репертуар були побудовані на ньому. Я молилася на свого Іжицького, бо знала, що другого такого Володі у мене не буде.
Директор будинку культури села Сигнал Людмила Заремблюк не може, згадувати Володимира, щоб не розплакатись. Каже— такого Володі у мене до нього не було і після нього вже більше не буде. Пом'янули, наплакались і пішли до роботи.
Тоня Якобчук співала на сцені з Володимиром близько 35 років. Їй на стільки було важко, що не змогли ми з нею зв'язатися ні вдень, ні вечором по телефону.
Згадує Тетяна Коломієць— Коли почалася війна у їхньому репертуарі з'явилася пісня про війну. Вони її важко вчили і плакали, на репетиціях. Володя разом з ними плакав. Він дуже переживав, що хлопці гинуть на війні. Поки вивчать пісню патріотичної тематики, то настраждаються всим ансамблем.
Останній виступ з Володимиром був на День медичного працівника. Він тримався, але відчувалося, що у нього є проблеми зі здоров’ям.

А на передостанньому концерті у Сигналі, коли він співав пісню «Соколята», в залі пропало світло і він її так доспівав, наче й світло не вимикали. —Бувало при житті він жартував, чи відчував, що зі здоров’ям у нього не все гаразд, казав, що «от помру», а ми казали, йому: Вова не жартуй, ми звикли тобі тільки аплодувати згадує Тетяна Коломієць Тепер його пісні лунають по всьому світу, а він назавжди в серцях друзів сцени і пам'яті тих, хто його знав.
Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.