Що треба знати українському туристу, щоб безпечно відпочити?

Насамперед, як радять фахівці, до початку подорожі, організованої туроператором/турагентом, слід ознайомитись із змістом рекомендацій, які розміщені на офіційних сайтах Мінекономрозвитку, Міністерства закордонних справ України, Мінінфраструктури, Державіаслужби, Держпродспоживслужби та Міністерства охорони здоров’я України.

У зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19 у світі та зростанням кількості нових випадків захворювання Держпродспоживслужба просять звертати увагу на актуальні офіційні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України щодо поширення коронавірусної інфекції у світі та найбільш уражених регіонів.

— Оскільки ситуація може постійно змінюватись, переконайтесь, що ви насправді зможете здійснити подорож, — каже начальник Козятинського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Віталій Кравець. — Насамперед, зв’яжіться з авіакомпанією, туристичною фірмою або тим оператором, через якого ви бронювали поїздку та уточніть актуальний стан карантинних обмежень у країні, перевірте статус вашого бронювання, а також - зв’яжіться з дипломатичною установою України в країні, куди запланували подорож, а також із представництвом цієї держави в Україні. Офіційні органи зможуть надати найповнішу та найактуальнішу інформацію щодо чинних карантинних обмежень.

Що треба знати ще із законодавства

Крім того, слід взяти до уваги, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", прийнятого Верховною Радою України від 17.03.2020, юридичний факт введення карантину віднесено до форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до статті 652 ЦКУ у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Статтею 906 ЦКУ передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.