«Все почалося з перших десяти гривень, які кинули у цю скриньку»

• Козятинчанка Олена Дяченко друкує на 3D-принтері деталі для дронів та інших засобів, необхідних нашим захисникам.
• Процес не припиняється навіть вночі.
• Пластик, з якого друкуються деталі, швидко закінчується. Волонтерка оголосила збір

Близько трьох місяців тому козятинчанка Олена Дяченко почала друкувати на 3D-принтері деталі для військових.

— Одна така друкується півтори години, — показує Олена Дяченко хвостовик у банці для донатів. — Таких на стіл вміщуєтся чотири деталі. Шість годин друкується таких чотири штуки. У цей хвостовик начиняється різноманітна вибухова штука.

Друкує Олена деталі для безпілотників, а також інших предметів, необхідних військовим під час виконання завдань. Чого саме потребують наші захисники, козятинчанка дізнається за допомогою групи у телеграмі та спеціального волонтерського застосунку «ДрукАрмія», де військові та медики подають запити.

— Наразі я друкую хвостовики до ВОГ (різновид боєприпасів, щось на кшталт гранати з порохом — авт.), — продовжує волонтерка. — Це хвостовики до мін. Перше, що я друкувала — це були демпфери. Це спеціальні ніжки для дронів, на які безпілотник сідає, дрон перетворюється на «почекуна» і в потрібний момент робить свої маневри. Це був найпростіший предмет, який на початку допоміг мені навчитися друкувати. Все ж починається з чогось маленького. Зараз це вже складніші вироби. Є такі, які можна називати, а є й такі, яких не можна називати.

Все почалося зі скриньки для збору на потреби військовим, яку Олена Дяченко та її колега Ольга Костюк розмістили на робочому місці. Дівчата — підприємиці, вони займаються торгівлею та готують хот-доги й інші смаколики. 

— Майже два роки я збирала в цю скриньку гроші, — розповідає Олена Дяченко. — Якось я сконтактувала зі своїм знайомим, з яким колись працювала — Богданом Шекулою. Він волонтер з Вінниці і займається 3D-друком вже давно. Я порахувала, що на половину вартості 3D-принтера я гроші зібрала. Поговорила з Ольгою, вона другу половину коштів виділила і я купила принтер. Богдан Шекула мене курував, допомагав у всьому. Я й зараз до нього звертаюся, тому що принтер потрібно обслуговувати. Саме з цього все і почалося — з перших 10 гривень, які кинули у цю скриньку.

Якщо звичайні принтери, якими ми користуємося вдома та на роботі для документів, працюють з папером, то сировина для 3D-принтера — це пластик. Та ще й не будь-який. Для такої справи необхідний темний пластик, переважно темно-зеленого або кольору хакі — для більшості деталей яскравий пластик не підходить. Закінчується сировина для друку доволі швидко, адже запитів від військових чимало. Тому Олена Дяченко оголосила збір на пластик для 3D-друку.

— Хтось донатить на банку, хтось кидає в скриньку, — розповідає козятинчанка. — Вчителів дуже багато долучається. Ірина Богданіна з п'ятої школи постійно, коли тут проходить, кошти кидає мені в скриньку. Так само Тетяна Анатоліївна з першої школи. Донатила жінка, у якої загинув син, на жаль, не знаю, як її звати, вона гуляє тут з песиком Кузею постійно. Вона прийшла закинути гроші в скриньку, руки тремтять, вона плаче, я плачу. Це насправді дуже емоційно, коли люди безпосередньо приходять, щоб задонатити у скриньку. 

Долучаються до збору на пластик також і місцеві підприємці.

— Підприємці молоді з «Новинки» зробили великий донат, Техніка з Європи, наші всі місцеві долучаються, вони розуміють, куди ці гроші йдуть, бо я це все висвітлюю в соцмережах, — каже Олена Дяченко. — Допомагають дуже багато. Я вже замовила майже 20 кілограмів пластику, мені має прийти. Є люди, які не тільки дають гроші. Ліля Ястремська і донатить постійно, і ще й замовила три кілограми пластику. Це з доставкою майже півтори тисячі гривень. Так само студентів багато донатить. Моя донька Ксюша навчається в університеті в Івано-Франківську, розповіла одногрупникам, вони також кидають на банку гроші: хто 10 гривень, хто 20 гривень, хто 50 гривень, навіть 61,70 був у нас донат.

Зараз перед Оленою постав ще один виклик — перебої з електропостачанням. Друк на 3D-принтері — процес доволі тривалий і затягується на декілька годин. Якщо зникає світло, а принтер ще не завершив роботу — вся партія, над якою він працював, виявляється забракованою. Такий пластик не підлягає навіть для повторного використання.

— Наприклад, у тебе партія з 25 штук хвостовиків, вони друкуються одночасно всі і якщо вимкнеться світло — всі 25 штук забраковані, — пояснює Олена Дяченко. — Це велика проблема, особливо коли аварійні відключення. Із графіками легше — тоді я можу підлаштуватися, а коли аварійне вимкнення, ти взагалі не знаєш, коли світло вимкнуть і коли увімкнуть. Партія з 25 хвостовиків друкується орієнтовно шість годин. Якщо по графіку вимикають світло і я знаю, що у мене, наприклад, світло буде 4 години, то я ставлю партію не 25 хвостовиків, а 15, які надрукуються за три години, щоб про запас часу було.

Наразі волонтерка відкрила ще одну банку для збору на зарядну станцію, аби забезпечити безперервну подачу живлення під час роботи 3D-принтера.

— За цих три місяці я вже трохи надрукувала. Принтер постійно працює, навіть вночі. Мене запитують, як я тримаюся. Бо коли він починає друкувати, він дуже сильно гуде, а стоїть він в моїй кімнаті. Але я думаю, що у хлопців там гучніше. Це маленька ціна за результат, — підсумовує Олена Дяченко.

Якщо маєте можливість, долучайтеся до збору.

Збір на пластик:

4874 1000 2812 1922

Посилання на Банку тут

Збір на безперебійне живлення для 3D-принтера: 

4874 1000 3460 9092

Посилання на банку тут

Читайте також:

Домашні голубці та фаршировані перці чекали на воїнів, які повернулися з важкого бойового чергування

У Бродецькому на концерті зібрали понад 14 тисяч гривень. Їх передали прикордонному загону

За місяць для захисту наших воїнів сплели 23 маскувальні сітки

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.