Прикордонник з позивним «Білий» зник на Курщині. Його шукають рідні

• «Допоможіть знайти чоловіка-військовослужбовця» — такі дописи публікує у себе на сторінці в ІНСТАГРАМ дружина Владислава Білошицького Ірина. Зв’язок з ним вона втратила ще 19 січня цього року.
• З того часу жодної інформації ні де її чоловік, ні що з ним, вона не отримала.
• З кожним новим днем Ірина збирає всі свої сили у кулак, продовжує пошуки та не втрачає віри.

Владиславу Білошицькому 21 рік. Він народився не в Козятині, сам з Житомирщини, але вже два роки як живе у нашому місті. Створив тут сім'ю, одружився, народився синочок…Коли почалося повномасштабне вторгнення, його призвали на строкову службу. На два роки і вісім місяців підписав контракт. Проходив службу прикордонником, у місті Чоп що на Закарпатті, в 94 прикордонному загоні. 19 січня 2025 року рідні втратили з ним зв’язок…

— Владислав був у Закарпатті, все було добре, приїхав у відпустку додому, поїхав назад на службу і через день їм сказали, що відправляють у відрядження  у Сумську область, — розповідає дружина військовослужбовця Ірина Білошицька. — Це був кінець жовтня. Три місяці вони пробули у Чорнобилі на кордоні з білорусами і 9 січня поїхали на Суми. Чоловік розповідав, що жили там в ангарах, конюшнях, без світла і води. Але зв’язок ми з ним мали.





Трохи згодом, Владислава Білошицького (з позивним «Білий») з побратимами перевели в бліндажі. Після цього, як пригадує Ірина, зв’язок став не стабільним. Але час від часу все ж мали змогу на переписку, чи на розмову.

— Вночі 15 січня чоловік зателефонував мені, розповів, що піде на позиції і 7-10 днів його не буде, — продовжує Ірина. — Попередив мене, щоб я не хвилювалася. А ще скинув контакти командирів, на всяк випадок. І 19 січня з ним по рації зник зв'язок. Я неодноразово писала командиру, щоб хоч щось дізнатися. Бачила, що повідомлення прочитали, але не відповіли. А згодом взагалі заблокували. Своїми силами вийшла на Чопське прикордонне відділення. Чоловік мені говорив, що вони будуть на території Сумської області, а в Чопі мені повідомив, що він був у Курській області, Суджанському районі, населений пункт Свердліково. І все, нам нічого не відомо: ні де він, ні що з ним.

Побратими казали, що чули по рації що він «200», але ніхто його не бачив. Коли я спитала чи є свідки, мене заблокували…

З того часу Ірина ні на мить не припиняє пошуки свого чоловіка. Зверталася в СБУ, Координаційний Штаб, МВС, Червоний Хрест. Каже, відповідь у всіх одна — інформації немає, чекайте службового розслідування

У нашому військоматі Ірині сказали, що прикордонниками не займаються. Порадили йти у поліцію. Пішла, написала заяву. Нещодавно брала участь у мітингу, який відбувся у Києві. Там зібралися рідні та близькі військових, яких також шукають, з якими також втрачений зв’язок.

— Шукаємо… в списках полонених його не має. Чекаємо віримо, що в полоні, що прибився до якоїсь другої бригади і скоро дасть нам про себе знати, — каже Ірина. — Мені навіть не надали сповіщення, що він безвісти зниклий. Просто принесли папірець, який вислали Укрпоштою, що він з 19 січня не виходить на зв'язок. Ніякого офіційного документа про статус мого чоловіка. Зараз в очікуванні. Адже повідомили, що вислали листа про розслідування. Просто тут ще в чому проблема. Взагалі Владислав проходить службу в 94 загоні, але так як він поїхав у відрядження, то його прикомандирували до 5-го Сумського загону. І зараз, коли з ним зник зв’язок, мене перекидають з загону до загону і не хочуть проводити розслідування. Я одного не можу зрозуміти — вони прикордонники, а його прикомандирували до 225 окремого штурмового батальйону. Цього не мали робити. По-перше, йому 21 рік, а по-друге він сирота, в нього немає батьків…

Наразі рідні Владислава чекають на службове розслідування, будуть наймати адвоката і продовжувати його пошуки. Благають і звертаються до всіх за допомогою. Важлива — будь яка інформація, свідок чи контакти.

Ось сторінка Ірини.

Додамо, ми писали куди звертатися козятинчанам, якщо близька людина потрапила у полон або зникла безвісти.

Читайте ще:

«Допоможіть знайти тата. Він зник у Білогорівці»

«Майже рік щосекунди чекаю дзвінок». Рідні шукають мінометника Віталія Чогло

Мав приїхати на Новий Рік у відпустку, а потрапив в полон до ворога

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.