На останньому виконкомі розглядалося питання про харчування дітей у садках і школах міста. Після того, як члени виконкому дружно проголосували за проект рішення, діти учасників АТО втратили пільги на харчування. Відтепер безкоштовно харчуватимуться тільки діти загиблих, поранених і тих, хто зараз знаходиться в зоні АТО.
Ось так. Ще кілька днів тому ці дітки обідали безкоштовно і знали, що це чи не єдина реальна пільга за те, що їхні тата ризикували життям і здоров’ям, боронячи суверенітет України. А на сьогодні дядя Пузир вирішив, що раз тато повернувся живим, то нема чого його дітям пільги встановлювати. Мовляв, обтяжливо для міського бюджету.
Цілком очевидно, що безкоштовного харчування позбавили дітей з не найбільш заможних родин, бо в АТО мобілізовували саме з таких, де не було ні грошей, ні зв’язків, щоб викрутитися. Багатьом із них рідним і друзям доводилося збирати гроші на каски, берці. Тепер отримали “вдячність”?
Пане Пузир, чи є у вас совість, хоча б у зародковому стані? Чи є межа вашій цинічності? Усе місто знає про ваші премії, про сотні тисяч гривень, викинутих на вітер. Ви потратили триста тисяч на жовті туї, ще триста – на новорічні забави. А тарілка каші для дітей учасників АТО – непосильний тягар для міського бюджету? Хоч би дочекалися кінця навчального року, щоб не принижувати дітлахів, які за звичкою прийшли пообідати, а їх з їдальні по вашій волі відправили.
Якщо у вас на це клепки не вистачило, то хоч би радники свою зарплату виправдали!
Знаєте, про що я мрію? Щоб прийшла повістка Пузирю і всій його кампанії. Ми б усім містом прийшли провести його в АТО. Виголосили б зворушливі промови, подякували б мамі за виховання достойного сина, побажали б їй дочекатися його живим і неушкодженим. Пообіцяли б високо оцінити його патріотизм. А далі я мрію, щоб мінімум півроку наш Пузир побув на передовій – там, де свистять кулі і рвуться снаряди, де тушонка з банки і кулак замість подушки. Там, де кров’ю справжніх чоловіків пишеться історія нашої незалежності. Якби моїм мріям судилося здійснитися, дітям цих чоловіків не відміняли б пільги, бо на власній шкурі відчули б їхню ціну. Пузирю і членам виконкому – ганьба! Героям – слава!
P.S. З нетерпінням чекаю, як це «вагоме досягнення» і «виважене рішення» мерії прокоментує ручна преса.
Антон ЗОРЯ
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 50 від 13 грудня 2024
Читати номер
Анонім