Будьте обережні! Борщівник обпікає, коли сонце припікає

Є у нього ще одна назва «помста Сталіна» тільки останнім часом вона стала забуватися як і вождь репресій Сталін.

Білі суцвіття борщівника нагадують форму парасольки, рослина має великі перисті листки та порожнинне стебло, що часто привертає увагу дітей. Був навіть на Буковині випадок коли учень молодших класів з стебла борщівника хотів зробити підзорну трубу. Тільки на щастя аромат рослини вдарив в ніс юному «таланту» раніше, ніж він мав прикласти ту трубу до ока.

На Козятинщині борщівник добре себе почуває біля лісосмуг залізниці в обидва боки та на узбіччі дороги Козятин — Миколаївка. 

Борщівник при контакті людини з рослиною спричиняє опіки, які важко загоюються.  

Ось що написала в своєму Фейсбуці про борщівник минулого року заслужений лікар України Ольга Богомолець: «Побачила його при дорозі і згадала свої почуття років 20 тому, коли в селі, біля нашого будинку побачила першого в своєму житті пацієнта з опіками цього борщівника. Дитину на руках принесла мама. Здавалося, що маленького хлопчика просто палили на вогні. Все тіло дитини від грудей і до гомілок — було червоне і вкрито лінійними пухирцями, які гоїлися декілька місяців, однак темно-коричневі плями ще не один рік були на його шкірі».

Про ще один випадок зустрічі з борщівником розповіла житомирянка. 

– Ми з подругою пішли в ліс по суниці і натрапили на високі зарослі борщівника. Відхиляючи його стебла на різні боки прокладали собі дорогу. Пекти руки стали десь за півгодини. А вдома обидві руки почервоніли та набрякли, на вечір з’явились пухирці, – розповіла жінка.

Борщівник містить фурокумарин, який різко підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів сонця. Глибина опіків залежить від часу контакту з рослиною і сили сонячного випромінювання. Щоб отримати опіки цілком достатньо захватити борщівник голими руками. Іноді люди таким способом на земельних ділянках виривають бур’яни. Зустріч землевласника з борщівником може закінчитися в різній мірі сумно — від легкого почервоніння шкіри до міхурів, потім глибоких виразок. Та й самі виразки гояться довго, залишаючи темні плями на декілька років.

Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, його негайно треба змити водою з милом. Коли такої можливості немає, треба уражену ділянку тіла сховати від сонячних променів.

 Найнебезпечніша ця рослина в період цвітіння. Отруйні у нього листя і стебла. Ця рослина ще й тим небезпечна, що в ній багато алергенів. У дітей, які хворіють бронхіальною астмою чи обструктивним бронхітом — від специфічного аромату рослини можуть бути ускладнення.

Боротися з борщівником можна тільки маючи спецодяг, чи зрізати його не маючи контакту з рослиною. Коли борщівник засохне його бажано спалити, тому що насіння «ведмежої лапи» достигає й в засохшому суцвітті.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.