Ще в суботу, 11 вересня, на місці локацій з фотозонами були непрохідні хащі з мурашниками. Ветерани війни, що зі знанням справи рили окопи на передовій, зробили майданчик для прийому гостей, або іншими словами зробили відпочинок у вихідний під кодовою назвою «Побратимський марафон».
У суботу, 12 вересня, незважаючи на дощову погоду, ініціативна група «Полонені безвісти зниклі» вчергове вийшла на акцію. Люди вийшли щоб нагадати: їхні рідні мають бути повернуті додому.
Четвертий рік поспіль фестиваль «Борщ і каша — сила наша» проходить в Пляховій і має статус благодійно-народного. На ньому найкращі кухарки Глуховецької громади представляли страви унікальної української кухні. Всі без винятку були в захваті від смачних страв та кулінарних відкриттів
Провести в останню дорогу Валерія Зелінського прийшли друзі померлого, колеги по роботі, вихованці тренера та спортивна спільнота нашого краю. Прощалися з ним на вулиці з тої причини, що таку кількість людей, як прийшли до Валерія Зелінського не змогла б вмістити жодна квартира.
Якось приїхав до мене мій друг дитинства, а нині пенсіонер, запитав: «Бачиш як мене добре постригли?» Потім повернувся на всі боки, каже: «Я не пам'ятаю, коли мені в перукарні таку добру зачіску робили. Ти ж все в Козятині знаєш, то відгадай: де мене так гарно і по модному постригли?»
Цю історію нам розповіли мешканці вулиці Єдності. З їх слів стало відомо, що 30 і 31-го серпня та 1-го вересня в районі стадіону залізничного училища, як тільки стемніє, підлітки влаштовували хаотичну стрілянину.
Володимир Іжицький, якого справедливо називали «золотим голосом Козятинщини», передчасно відійшов у вічність 8 вересня 2025 року. Його раптова смерть стала величезною втратою для всієї культурної спільноти та багатьох шанувальників його творчості. Він не дожив до свого 60-річчя трохи більше місяця
Амброзія полиновидна — це карантинний бур'ян, а її пилок є одним із найаресивніших природних алергенів. Під час її цвітіння мікроскопічний пилок розноситься вітром на далекі відстані і викликає у людей, схильних до алергії, сильний нежить, закладеність носа, свербіж і почервоніння очей, сльозотечу, першіння в горлі та чхання.
Вже чотири роки мама Миколи Лисого Люба і тато Героя Володимир живуть памяттю про сина. Загинув він 7-го вересня 2022 року біля населеного пункту Благодатне. 30 жовтня 2022 року його провели в останню дорогу. В обидві ці дати до батьків загиблого воїна приїздять чи телефонують побратими. Батьки кажуть, що так буде і цього року. Вже зателефонувала бойовий медик Миколи, Людмила
Олександр народився у Махаринцях та в юному віці переїхав до Козятина. У Вінницькому коледжі харчових технологій здобув професію, проте до строкової служби працював у газовому господарстві. У 2023 році він міг військовий одяг змінити на цивільний та вирішив, йде війна і підписати контракт. 11 серпня 2026 року стало відомо, що славний син України при виконанні бойового завдання 6 червня 2026 року загинув.4-го вересня він повернувся додому.
Вячеслав Гончарук
В Козятині вперше відбувся вікенд «Побратими для своїх»
Ще в суботу, 11 вересня, на місці локацій з фотозонами були непрохідні хащі з мурашниками. Ветерани війни, що зі знанням справи рили окопи на передовій, зробили майданчик для прийому гостей, або іншими словами зробили відпочинок у вихідний під кодовою назвою «Побратимський марафон».
«Будемо нагадувати, поки кожен воїн не отримає належної уваги і справедливості»
У суботу, 12 вересня, незважаючи на дощову погоду, ініціативна група «Полонені безвісти зниклі» вчергове вийшла на акцію. Люди вийшли щоб нагадати: їхні рідні мають бути повернуті додому.
Супер концерт, борщ і каша, яких ще не їли, дзеркало з сюрпризом, покатульки і все це було на ІV народному фестивалі в Пляховій
Четвертий рік поспіль фестиваль «Борщ і каша — сила наша» проходить в Пляховій і має статус благодійно-народного. На ньому найкращі кухарки Глуховецької громади представляли страви унікальної української кухні. Всі без винятку були в захваті від смачних страв та кулінарних відкриттів
Спортивна спільнота Козятинщини попрощалася з великим тренером Валерієм Зелінським
Провести в останню дорогу Валерія Зелінського прийшли друзі померлого, колеги по роботі, вихованці тренера та спортивна спільнота нашого краю. Прощалися з ним на вулиці з тої причини, що таку кількість людей, як прийшли до Валерія Зелінського не змогла б вмістити жодна квартира.
«У терцентрі стрижуть не гірше, ніж за гроші і вислухають як близького»
Якось приїхав до мене мій друг дитинства, а нині пенсіонер, запитав: «Бачиш як мене добре постригли?» Потім повернувся на всі боки, каже: «Я не пам'ятаю, коли мені в перукарні таку добру зачіску робили. Ти ж все в Козятині знаєш, то відгадай: де мене так гарно і по модному постригли?»
Так Валентина хороша доброзичлива
Невідомі тероризували мешканців вулиці Єдності, коли люди викликали поліцію — вони втекли
Цю історію нам розповіли мешканці вулиці Єдності. З їх слів стало відомо, що 30 і 31-го серпня та 1-го вересня в районі стадіону залізничного училища, як тільки стемніє, підлітки влаштовували хаотичну стрілянину.
Рік без золотого голосу Козятинщини Володимира Іжицького
Володимир Іжицький, якого справедливо називали «золотим голосом Козятинщини», передчасно відійшов у вічність 8 вересня 2025 року. Його раптова смерть стала величезною втратою для всієї культурної спільноти та багатьох шанувальників його творчості. Він не дожив до свого 60-річчя трохи більше місяця
Вічна та світла пам'ять 🪽🪽🙏🙏
З амброзією боролися все літо, у вересні духу не хватило і вона зацвіла
Амброзія полиновидна — це карантинний бур'ян, а її пилок є одним із найаресивніших природних алергенів. Під час її цвітіння мікроскопічний пилок розноситься вітром на далекі відстані і викликає у людей, схильних до алергії, сильний нежить, закладеність носа, свербіж і почервоніння очей, сльозотечу, першіння в горлі та чхання.
«Коля приніс мені поранених, а сам з іншим взводним пішов на ворожі позиції»
Вже чотири роки мама Миколи Лисого Люба і тато Героя Володимир живуть памяттю про сина. Загинув він 7-го вересня 2022 року біля населеного пункту Благодатне. 30 жовтня 2022 року його провели в останню дорогу. В обидві ці дати до батьків загиблого воїна приїздять чи телефонують побратими. Батьки кажуть, що так буде і цього року. Вже зателефонувала бойовий медик Миколи, Людмила
Вічна та світла пам'ять Герою України
«Рідненька, як ти? Бережи себе!» — писав своїй матусі з фронту 24 річний Олександр
Олександр народився у Махаринцях та в юному віці переїхав до Козятина. У Вінницькому коледжі харчових технологій здобув професію, проте до строкової служби працював у газовому господарстві. У 2023 році він міг військовий одяг змінити на цивільний та вирішив, йде війна і підписати контракт. 11 серпня 2026 року стало відомо, що славний син України при виконанні бойового завдання 6 червня 2026 року загинув.4-го вересня він повернувся додому.
Вічна і світла пам'ять Герою