Невтішні прогнози

Його підприємницька діяльність в Козятині дуже значима. Забери його крамниці, і місто здаватиметься біднішим. Але виставляти себе не бажає, з чим ми погодились. До вашої уваги — інтерв'ю з успішним козятинським підприємцем (анонімно).

— Що доброго в Козятині на ваш погляд?

— Товарообіг однієї крамниці раніше здійснював на умовних сто одиниць за 7 днів, тепер — за три тижні...

— А який сегмент випав з обігу і чому?

— Був такий період, що в Козятині помічник машиніста отримував 8 тисяч гривень. А це було приблизно одна тисяча доларів. Щоб стати машиністом, треба було, кажуть, дві тисячі доларів дати. Тепер машиніст отримує триста баксів. Він не будується, не намагається брати кредити. Його діти не їдуть на відпочинок. На роботу раніше їхав автомобілем, тепер пішки. До мене в крамницю не заходить, а якщо зайде, то тільки раз на місяць. І не факт, що щось купить.

— То хто будується в Козятині?

— Одна особа. Я так помічаю, Шубович. І всі, хто краде бюджет, користується тисячами гектарів без податку. Яскравий приклад: був в Білопіллі на святкових заходах в музеї хліба. Туди прибули ті, кого ми мали б називати середнім класом. Навколо виставки мало б працювати крамниці з різним товаром, продуктами харчування, пивом на розлив тощо. Там було лише три торгові точки. Черг я не спостерігав. Учасники, гості прибули на свято зі своїми торбами. Яскраві, горді, талановиті, веселі. Щирі в спілкуванні. Є одне “але” — всі вони борються зі злиднями особистими та родини. У нас зникає прошарок, спроможний купляти.

— А Шубович?

— Закупки робить у Вінниці, Києві. Йому принизливо скуплятись в Козятині. Дам сто баксів, якщо в Козятині біля каси побачу Шубовича.

— Що ще вас вражає?

— Я будувався у свій час, коли були спеціалісти, яким із задоволенням платив за ремонтні роботи. Зараз всі, кому зателефонував, за кордоном. Став  у чергу, коли один із них прибуде.

У Верболозах закрили медпункт. Той же Шубович прийняв рішення і заклад вже не закриють. Але фінансування не власним коштом, а бюджетом. Називайте це, як хочете, але бюджетом району керує Шубович! Влада — це бізнес, а бізнес — влада. Я особисто досліджував період голодомору. Комуніст-ястребок був рішалово: жити чи вмерти. Торгував довідками наліво і направо. Деякі цим скористались. Більшість померли з голоду. Тепер такий самий період. З різницею, що молоді працьовиті люди їдуть масово з України. Президента команда каже, що кожен рік виїжджає один мільйон українців. Але явно лукавлять або брешуть. Одна Польща прийняла два мільйони українців у віці 18-40 років. А тут ще Румунія, Прибалтика, Німеччина і т. д.

— А про війну ваша думка?

— Путін нашого президента має за щеня. В армії України — мародерство. Солдати не здатні утримувати родини — настільки мізерні їх доходи. Яскравим є приклад під Луганськом: біля блокпоста при дорозі стояла хата-мазанка. Поки було де мародерити більш багатші помешкання, хата-мазанка стояла. Тепер проїжджаючи, бачу вибиті вікна і двері. Ясно, в такій примітивній хаті нічого цінного немає. Є лише плита з дверцями. Я зайшов і перевірив. Як думав, саме їх і вкрали. Я мовчу, як по звільненню везуть десятки волонтерських костюмів. Крадуть тепловізори. Навіть автомобілі.

— Тобто, я був в АТО?!

— Не показник. Прикро, але так. Мій брат — фаховий снайпер з офігенним досвідом. Не змирився зі чванством і тупістю командирів. Звільнився. Робить в торговій фірмі електриком в Козятині. Про свою основну професію мовчить. Коли хлопці гинуть, він випиває.

— А психологи?

— Я не розумію, про що мова. Уже тут, в тилу, ще з півроку і усі учасники АТО будуть при ділі. У різних приватних арміях. Мало того, нищитимуть безжалісно один одного з професійним підходом.

— То що чекає Україну?

— Мілітаризація та аграрність. Про мілітаризацію: ми будемо полігоном випробувань зброї різних країн. Таких боїв, як у нас, ніде в світі не було. Це по масштабності Курська дуга. Агро — це також не дуже добре. Індустріалізація агробізнесу обезлюднюється. Штат Арізона США в 2,5 мільйона населення (в гарячу пору до 3,2 млн), а випускають практично все зерно високої якості світу. А загально виробляють всього 50 відсотків потреб світу! Ми випали безнадійно і ніколи не досягнемо їхнього рівня. Наші діти, народившись, вже жертви. Щоб не вбивати голодомором, створені умови  вимушеної міграції. По суті, це одне і те саме по силі втрат нації і державності.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.