Міжнародне об'єднання Українських Націоналістів має опору в Козятині

Історія про те, як повстанець УПА - колишній вояк дивізії зброї СС "Галичина" - з ПТРД "нащолкав" як жуків три танкетки радянські (ймовірно Т-27) та поцілив у літак, смертельно поранивши пілота.

Спочатку власне українські спогади учасника тих подій з книги «За Україну, за її волю…»
Тернопіль: «Збруч», 2006 – 496 стор.:

"Бій у селі Велика Горожанка 9 січня 1945:
... З лівої сторони села по дорозі, котра вела зі Щирця, з’явився танк - він був з тих середніх танків. Хтось закричав: «Танкетка!!!»

Неподалік був повстанець, який вийшов з рядів Галицької дивізії, любив протитанкову рушницю ПТР. Підбігши до хати, яка мала призьбу, поставив на ніжку свою зброю. Вистріл, танк здригнувся, задом піднявся вгору, відкрився люк, але з нього пішов чорний дим.

Не встигли ми ще добре втягнути свіжого морозного повітря, як хтось крикнув: «Танк їде справа села». Наш вояк, двадцять кілограмів тієї зброї, вхопив мов ложку і підбіг в другу сторону. Пролунав постріл. Горить.

У цей час зі сторони Паланики показались повзучі муравлі, то було одне страхіття. Ми нарахували наших відрізаних повстанців біля 75, бо сотня в той час числила десь понад 120 повстанців.

Почали вони наближатись, як масовий військовий табун. Чомусь були дуже спокійні, бо навіть не хотіли бігти перебіжками. Військо підійшло метрів до 150. «Дир» скомандував. Зірвалась страшна музикальна буря, людський рев, прокляття, тих які стали жертвами страшної стихії.

Підбігаючі вперед стали будувати гори трупів. Чорний вал здригнувся і відійшов назад. Через якийсь час з правої сторони села показався могутній танк. Він спокійно і впевнено просувався до нас. Майстер по танках не має часу зайняти вигідне місце, але неподалік лежала вбита корова. Багато не думаючи, ложить свого золотого пе-те-ера на небіжку корову. Приціл. Вистріл. Танк закрутився на місці, за хвильку відкривається люк і з нього вилазить військова постать в жіночій суконці. Вистріл, суконочка головою впала на землю. Ще хтось вилазив, але так і не виліз – присів.

Знову почали мов мурахи лізти піхотинці, але тепер перебіжками. Знову навала людського стада.

Перелізли свої трупи. Чорна маса піднялась з ревом: «Ура!» і рвонула вперед. Спокійно з кулеметів їх зустріли. Лави не стало. Одиниці рачкуючи втікали назад.

Так продовжувалось двадцять вісім разів, після кожного разу їх рідшало і рідшало. Та й чим ближче до вечора, тим менше набоїв залишалось й у нас, починалась тривога. Догоряли десятки хат. В тому всьому гуркоті, димі, почувся мотор літака. Він почав нас вгощати мінометними гранатами. Розвертався далеко і робив раз у раз свої яструбині напади. Прийшлося знову нашому петеерщикові показати свою майстерність. Він поставив ПТР на поскладані дрова, прицілився і літак, похитнувшись, почав приземлятись."

А так подала у звіті ці події більшовицька сторона - НКВД УССР Рясной.
ГАРФ, ф.9401, оп.2, д.92, л.138-140:

"Бандитами из ПТР подбита бронемашина и выведены из строя 2 автомашины. Шофёры и башенный стрелок ранены. В результате обстрела бандитами самолёта, с котрого велось наблюдение за полем боя, смертельно ранен лётчик-наблюдатель."

🔰🔰🔰

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.