Чи змінилося життя в Миколаївці. Розповідає керівництво села

Віктор Бальшанек, в.о. сільського голови

По приїзду в Миколаївку стало відомо, що директор сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба” Михайло Ковальський відбув по службовим справам в район. З ним не вдалося поспілкуватися тож першими кого ми зустріли були представники громади. Не всі вони були охочими до спілкування з пресою казали, що ми, ми виконавці але за умови коли ім’я співрозмовника не буде фігурувати в газеті то висловлять думку

Ми виконуємо умову договору не повідомляємо анкетні дані співрозмовників. Вони кажуть: За останній період багато в нашому селі змінилося. можна сказати взагалі нічого не було. Проклали нову систему на фермі тому що стара поржавіла і вийшла із ладу. Спочатку казали що це рейдерство. Все хочуть купити, а потом і землю продати. По правді сказати ми самі спочатку боялися, а  потім люди побачили, що воно щось робиться, вже цей колектив що тут працював і не хотів тих господарів то вони стали їх підтримувати. Поїхали в райцентр знов занесли в реєстр Сергія Демчука. Тоді щось таке робилось — голова райради перебував у відпустці.

— А хто тоді вас прийняв? 

— Заступник

— А Демчук в товаристві ? 

— Ні, звичайно. Щоб вони зробили по закону як воно полагається. Спочатку його потрібно було прийняти в члени СВК, а потім як члена кооперативу видвигати його на голову колгоспу. Не маючи хорошого юриста вони упустили цей момент. А тут хлопці юридично грамотні їм пальця в рот не клади все що зроблено не по закону знайдуть. Спочатку були якісь суперечки навіть анонімки писали, що тут іде розбазарювання іде розвал, а потом все втраслось, тому що нічого не підтвердилося. Люди получають хороші зарплати. Запитуємо інших членів громади як їм живеться. Вони відповідають — Ми можемо розказати як в їдальні раніше було. Вся вода яка текла з кранів збігала  під підлогу. Можливо ще щось розказали селяни та підійшов в.о.сільського голови Віктор Бальшанек.

Коментар сільського голови

 — Про стан який є сьогодні в Миколаївці я можу сказати: що відбулися зміни. З попереднім керівництвом ще при Демчуку я працював на посаді секретаря сільської ради. Він був фактично вже хворий. Вирішити якісь питання вже було складно.

— Це ви говорите за нині покійного Анатолія Демчука ?

— Да це були останні його місяці. При Сергійові  Демчуку там не було коли контактувати чи вирішувати якісь питання тому що це було як у фільмі “Свадьба в Малинівці” Сьогодні влада тих, завтра влада других. ваші журналісти були тут бачили. Було так що інколи влада у нас мінялася два рази на день. Заходили одні виводили інших. Потім приїздили треті і виводили других.

На сьогоднішній день господарство працює, тваринництво є. Якщо ви там проходили то могли бачити що щось зроблено. При в’їзді на центральну дорогу вони поклали свіжий асфальт. Суму я навіть не знаю вони не озвучували, але на дорозі центральній вони кусочок суцільного асфальту проклали. Думаю, що там не менше ніж 100 тисяч лежить. Тут і по господарству вони  будівлі реставрують, будинок тваринника, їдальню, поля обробляють, заробітну плату сплачують. Є люди які задоволені, є люди які незадоволені. Таким хотілося більше отримувати.

— Таких людей є багато?

- Небагато, але вони є.

В соціальній складові господарники беруть участь Я не скажу що там прямо аж мільйони в нас ідуть на соціальну групу, але враховуючи що у них є багато проблем з відбудовою  господарства то зрозуміло , що вони поки що в мінусі це за рахунок тих інвесторів які їх підтримують можуть всі ці роботи проводити. Планується у нас з ними співпраця по будинку культури. Вони мають виділити нам 50 тисяч на перекриття даху  Було б добре якщо можливо долучаться до спорткомплексу . Я не знаю як воно там у нас вийде. Поки у нас є співпраця розуміння. Вони виготовляють документи на всі будівлі які у них є. Впорядковується все в правовому полі і відповідно буде збільшення дохідної частини бюджету по скільки за все це вони будуть платити до бюджету податки які раніше не сплачувались. Це вина не тільки господарства, а й місцевого самоврядування яке теж в тому напрямку не працювало..

— Хто зараз директор?

— Директор Михайло Ігорович Ковальський.

— А що з будинком культури?

— На будинок культури ТОВ “Дружба” нам подарували сто нових стільців. Ми зробили повністю капітальний ремонт в середині на що пішло десь 700 тисяч. У нас будинок культури  побудований ще в 1928 році тобто 91 рік тому. Балки дерев’яні з того часу через весь будинок культури стоять. Вони в такому стані що їх скрипили і вони мабуть ще будуть 100 років стояти. Дерево колишнє, живе. Але всьому є час, балки трохи просіли. Так вийшло що почали робити в середині хоча за логікою потрібно було спочатку ремонтувати дах. Але більш нагальним було те щоб воно не завалилися всередині. То тепер треба покрівлю замінити тому що вона немає естетичного вигляду і декількох місцях протікає. Там залатали щоб не текло, але якщо дах протече і зіпсує нам ремонт на 700 тисяч то це не по господарськи. Дах потрібно міняти

— Яка зарплата тепер у механізатора?

— Цього я вам не можу сказати по скільки це від виробітку залежить. Ті що працюють однозначно зарплата збільшилася. Якщо миханізатор ходить на роботу то його зарплати збільшилася .

— Приміщення сільради мабуть ровесник будинку культури ?

— Приміщення сільради потребує ремонту, майно в середині також потрібно замінити. Тільки зараз то не на часі, потрібно вирішувати першочергові проблеми громади. На цій мажорній ноті завершив свою розповідь сільський керманич Віктор Бальшанек

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.