Як жила єврейська громада Козятина в минулому столітті
- Чи знали ви, що колись у Козятині була вулиця Єврейська?
- А ще в місті досі зберігається приміщення, де свого часу вивчали Тору.
- Розповідаємо цікаві факти про єврейську культуру у Козятині
Повернімося на 126 років у минуле, у 1900-ий. Козятин, який на той час за площею був менший сусідньої Сестринівки, уже був центром однойменної волості. Це щось на кшталт сучасної територіальної громади. Козятинська волость нараховувала дванадцять населених пунктів, три з них уже не існують — це хутори Кирилівка (між Сигналом і Пиковцем), Клинова Слобода (між Садовим і Пляховою), хутір Йосипа Тимощука (між Куманівкою і Рубанкою).
У всіх цих селах, хуторах і в місті разом проживало понад чотирнадцять тисяч осіб. Понад 80% населення — це були православні. Другою за чисельністю групою були католики, зокрема і засновник міста Козятина Мар’ян Лехно-Васютинський. А ось третіми за чисельністю були євреї — їх на той час у всій волості мешкало 577 осіб.
Скільки євреїв проживало саме у Козятині зі статистичних даних невідомо. Однак враховуючи те, що в 1900 році в місті вже було два єврейських молитовних будинки, можемо припустити, що єврейська громада у Козятині складала переважну більшість із вищевказаних п’ятиста осіб..
Наступного року, тобто у 1901-му в місті з’являється єврейська школа — Талмуд-Тора. Навчалися у ній хлопчики. Однак практично одразу виникла потреба в пошуку нового місця для навчального закладу, адже ні для кого не секрет, що центр Козятина побудували на болоті. Для єврейської школи звели нову будівлю і в 1908 році навчальний заклад переїхав туди. Цю споруду можна побачити й досі. Проходячи повз, неможливо не звернути увагу на її архітектуру — це приміщення, яке більшість козятинців знає як колишній ліцей.
Неподалік від школи Талмуд-Тори свого часу була ще й вулиця Єврейська. Вона тягнулася від вулиці Козятинської (саме так колись називалася сучасна Незалежності) до території скверу. Це — сучасна вулиця Стуса, де розташований Будівельник.
Та не лише вулиця Єврейська і школа Талмуд-Тора були осередками єврейської культури у Козятині. Сюди можна віднести ще й сучасну вулицю Пилипа Орлика. На рубежі ХІХ-ХХ століть ця вулиця, на той час Велика, була бізнес-центром Козятина. А серед тогочасних підприємців була велика кількість саме євреїв.
Гортаємо довідник «Весь Південно-Західний край», де зібрана інформація про малий, середній та великий бізнес 1913 року сучасних Київщини, Житомирщини, Вінниччини та інших областей. У Козятині в той період Абрам Вайцман, Бейла Шейверман і Мошко Бронштейн займалися бакалією, Хана Бронштейн — галантереєю, Меєр Гофштейн — залізом, Йосип Вахтель тримав склад деревини, Голда Нудельман займалася мануфактурою, Шмуль Лігерман торгував борошном, Нухім Файгензон — канцелярією, Нахім Гершзон — сукнями, Бруха Ротенберг — посудом, Беня Шляфрок — капелюхами. І це далеко не повний перелік козятинських підприємців-євреїв початку ХХ століття.
Додамо, що козятинські євреї не лише відкривали власну справу, а й працювали в закладах та установах. До прикладу, у 1913 році в Козятині був податковий інспектор Овсей Фрідвальд, Гільдегорда Штамберг викладала у місцевій жіночій гімназії, оглядала пацієнтів лікарка-акушерка із прізвищем Лівшиць, ім’я не вказано.
Поступово єврейська громада у Козятині ставала дедалі більшою. Згідно з переписом населення за 1926 рік, у місті проживало вже три тисячі вісім євреїв. Це була майже третина від всього населення.
Справжнім випробуванням для єврейської громади став прихід до влади більшовиків, адже, як ми вже згадували вище, серед євреїв було чимало приватних підприємців, а радянська влада прагнула усе націоналізувати. Так сталося і з одним із найвідоміших козятинських фотографів початку ХХ століття — Давидом Шварцманом.
Його ательє на вулиці Драгунській (сучасна Героїв Майдану) користувалося широкою популярністю: переважна більшість оригіналів старовинних світлих Козятина і козятинців, які дійшли до нашого часу, належать саме Шварцману. Радянська влада забрала у фотографа ательє і, позбавлений можливості заробити на хліб, Давид Шварцман мусив покинути Козятин. Детальніше цю історію ми розповідали нещодавно.
Другим випробуванням стала Друга світова війна. У період німецької окупації єврейська громада Козятина зазнала багато горя. Історикиня Зоя Вільчинська у своїй праці «Наша історія», посилаючись на архівні джерела, пише, що у центрі міста було єврейське гетто, а на території сучасного ПРБ нацисти створили концентраційний табір, куди потрапляли зокрема євреї. У 1942 році в Талимонівському яру німецькій війська декілька разів здійснювали розстріли військовополонених та мирного населення, серед яких було багато євреїв.
Поступово єврейська громада міста залізничників ставала дедалі меншою — за декілька років до розпаду Радянського Союзу у Козятині мешкало 317 євреїв. Такі дані перепису населення за 1989 рік.
Читайте також:
Старому універмагу у Козятині виповнюється 70 років
«У парку — велопрокат і каруселі. Дітей було море». Яким був Козятин 50 років тому
Куди сходити, що поїсти і де скупитися у Козятині 113 років тому
