Віруючі приймали спортсменів, повіривших в себе

Щоб привітати дітей з обмеженими можливостями підключаються все нові і нові колективи та організації. От і на свято щедрівки вихованці Володимира Шульги та Олексія Франука були запрошені в один з Домів молитви, що у Козятині

Спочатку в опікунів “Повір у себе” була пересторога, а чи можна дітей ще зовсім юного віку вести в релігійну общину? Адже серед релігійних угрупувань бувають і заборонені в Україні. Ще в памяті “Біле братство” Марини Цвігун та Юрія Кривоногова, Пастора Сандея Аделаджі і нині діючого апостола Володимира Мунтяна. Хоча сама релігія — річ потрібна і не страшна. Як жити без віри? Страшним у ній буває насильницька  пропаганда.

Серед дітей з обмеженими можливостями є багато школярів, які під час Новорічних канікул перебувають в гостях у родичів. Тому в дім молитви прийшли тільки тринадцять спортсменів, повіривших в себе.

Біля входу на них чекали господарі дому молитви. Вони запросили дітей  до новорічно вбраної зали. Розмістившись в затишному куточку релігійної общини, гості за допомогою ведучої розбились на дві команди. Вони змагалися, хто першим складе композицію картинки з відрізків від неї. Гра полягала в тому, що її учасники не шукали роздріблені частини картини, а давали відповідь на поставлене запитання. Хто з дітей давав правильну відповідь, отримував відповідну частину картини. Таких ігрових конкурсів господарі для запрошених підготували з половину десятка.

Після кожного конкурсу його учасники в подарунок отримували заохочувальні призи — солодощі.

Між конкурсами були музичні вітання. Самою мелодійною була колядка “Ой у Віфлеємі весела новина”. Непомітно сплинув час зустрічі. Гостей привітали зі святом щедрого вечора подарунками. Але в залі, де проходила зустріч лежали пакунки в привабливій упаковці. І дехто з дітей думав, що це подарунки для них і багато хто розчарувався. Мораль така— ховати те, що не має даруватися. Діти є діти, вони все бачать.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.