Віра в батька врятувала 6-річного хлопчика (оновлено)

Ця історія дуже бородата за часом.

Повідаю історію про дитину. Хлопчику всього шість років, він пішов у перший клас. Так сталося, що до трагедії його дитинства долучилася найвища агресивна стадія конфлікту — побиття, затикання рота, запотиличники, копняки в попу, смикання та стискання рук, затріщини долонею по губах, щоб не чинив опір. Та який той опір, окрім крику, може вчинити дитина шести років?

Били в садочку його працівники. І це тривало майже 7 місяців (за моїм підрахунком). Катувала мама, яка підігрівала завідувачку установи, а та — міську комісію по захисту дітей. Усі стали в позу цербера, глуму над дитиною та батьком.

А він, малий, навчився терпіти. Стопудово — Тарас Шевченко в ролі кріпака в такому віці не знав таких знущань. Реальність така: дитину тільки фізично лупцювали мама, бабуся, тітка (сестра мами). Через суди знущались керівник установи та цілий відділ. Боюся всіх перераховувати посадовців. Список осіб з відділу освіти, у яких у багатьох також такого віку діти. Навіть сам нинішній голова міста, виходить, також ганебно приклав руки до цієї справи, адже очолює комісію з питань захисту прав дитини при виконкомі Козятинської міської ради.

Хлопчик боїться… свою маму та йти в школу

Дитина призналась, що після розпивання напоїв на кухні, його била мати, бабуся, а тітка пригрозила вбити, якщо комусь розповість. Лікар засвідчив у першокласника дві гематоми на голові і сині сідниці.

Потім мама з бабусею викрали дитя зі школи, вкинула сина-внука в таксі біля школи і, як у крутому російському бойовику, притисли його до підлоги, а зверху чобітьми. Їх дії присік батько. Знущання над дитиною зафіксували очевидці, які не причетні до цієї справи. Стало очевидно, наскільки мужня і мудра дитина довготривало тримала оборону.

Більше року хлопчик терпів знущання. Він вірив і вірить батькові. На питання, що тобі подобається в батькові, відповів: ”Він мені жодного разу не збрехав.”

Навіть тепер його життю загрожує небезпека, адже можуть викрасти зі школи, вибити двері вдома, забрати на вулиці. Уся державна рать не дає гарантій особистої безпеки цій дитині і його батькові.

— Пане Олег, то який вихід? — запитали ми у батька скривдженої дитини.

— Усе дуже трагічно, як для мене так і для сина. Школа гарантувати сину безпеку не може. Це виходить поза її компетенцією. Та й немає у директора школи такого інструмента. Поліція допоможе тільки через постанову суду. А як дожити до рішення суду, я не знаю.

— Пробували радитись в редакції з журналістами, з юристами?

— Так, за їх порадами я подав заяви про надання та забезпечення навчання сина дистанційно, тобто вдома. Заяви вже зареєстровані. Домашні умови дозволяють це зробити. Тепер необхідне забезпечення відділу освіти міста і, найголовніше, їх згода.         Головне, що поліція скаже. На даний час пройшли з сином судово-медичну експертизу — зняли побої. Подав заяви.Чекаю їх дій в рамках закону.

Довідково: Витяг із життя Німеччини: сьогодення, батько сину дав легенького ляпаса по попі, син поскаржився в поліцію, результат — суд батьку присудив на перший раз 25 годин громадських неоплачуваних робіт.

Інший батько змусив сина словесно піти з ним в ліс на прогулянку. Син заперечував словесно, а потом змиривсь. Але поскаржився в поліцію. Результат — батькові штраф 1500 євро.

А у нас в Козятині хлопчик боїться йти в школу, бо думає, що його там буде викрадати розлючена мама. Батька в магазині фотографують на телефон родичі колишньої дружини, здійснюючи психологічну атаку. Служба дітей міської ради вичікує рішення поліції і лише потім прийметься захищати дитину.

А це події, коли дитина в дитсадок ходила (11 місяців тому):

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.