Вони можуть знайти те, чого немає і доставити туди, куди доставити не можна

• Ввечері 3 грудня в центрі дитячо-юнацької творчості було багатолюдно. В цей день тут вітали волонтерів — людей, яка добровільно та безкоштовно надають допомогу воїнам, державі та тим хто її потребує, вкладаючи свій час, енергію та навички. Як все то було — у нашій розповіді.

Відкрила захід подяки волонтерам Тетяна Фабіцька словами:

— Кажуть, що волонтери — це ті, хто можуть знайти те, чого немає і доставити туди, куди доставити не можна. У розпал війни ви встигаєте все: зібрати, купити, приготувати, привезти, пошити, сплести, передати, підтримати обійняти, посміхнутися… Сьогодні ми зібралися, щоб сказати вам дуже просте слово, і важливе слово: дякуємо. 

Дякуємо за вашу силу, впертість, за те, що інколи робите здавалося б не можливе раніше ніж про це вас попросили. І якщо хтось сьогодні запитує, хто тут герої — ми одразу покажемо на вас. З Днем волонтера, —  сказала Тетяна Фабіцька і запросила свою колегу по сцені і вокалу Олену Пантєлєєву. Співачка виконала пісню «Рідна мати моя Україно»

Присутні хвилиною мовчання згадали волонтерів, тих хто дарував нам мирне життя, медиків, журналістів, які загинули в українсько-російській війні. А на імпровізовану сцену з піснею «Незламна душа» вийшли Оксана Клірішенко та Анна Латківська.

Зворушливі слова пісні та імена наших земляків, полеглих у цій війні, не дали говорити без сліз директору департаменту гуманітарної політики нашого міста Аліні Діденко.

— Волонтер — це той, хто віддає свій дорогоцінний час. Душевно, тому що кожен віддає частину своєї душі, але під час війни ми всі маємо рухати перемогу… — сказала вона і  поставила у приклад Оксану Олександрівну, яку бачить в роботі волонтера щодня. — Я захоплююсь нею і постійно про це говорю. Волонтери, які живуть на прифронтових територіях, і як їм важко, а ви їдете туди і допомагаєте їм рухати нашу перемогу. Майже кожен українець робить свої справи, — продовжила Аліна Діденко і розповіла про свою сусідку, — Вона знала, що ми будемо надсилати бійцеві посилку, сказала що й вона хоче долучитися і послати йому носки. Коли ми прийшли до неї додому, це було 30 пар носків. Я запитала її навіщо так багато, а вона каже: це для нього і його побратимів. 

Майже кожна людина, якщо щось робить, вона робить дуже багато для рідних, знайомих і побратимів. Ви все це маєте концентрувати і робите, звичайно, найбільше, за що вам велика подяка. Дякую, що витрачаєте свій час, дякую, що у кожну справу ви вкладаєте душу. Дякую, що ви робите і я впевнена, що ми виграємо у цій війні і ця перемога без вас точно не відбулася б, — сказала крізь сльози Директор департаменту.

Яким має бути життя у вільній Україні про яке вона мріє, знає найменша учасниця концертної програми Вікторія Бондарчук.

Волонтери скільки роблять, і рідко коли про свою працю афішують, тож користуючись випадком, ведуча надала слово винуватцям свята — волонтерам. Вони розповіли про свої поїздки і маршрути. Було по всякому: і коробку несли важчу від себе, поверталися з поїздки голодними, але щасливими; було й що мали зробити роботу спільно, а виходило, що доводилось робити цю роботу самому. Цікаві розповіді волонтерів завершилися відео подякою волонтерам від воїнів передової.

Серед волонтерів була група «Родина» з Білопілля. До слова, волонтери Козятинщини, як і артисти сцени, не ділилися на громади, а воюють на волонтерському фронті однією громадою Козятинщини. Волонтерська група «Родина» пригостила всіх присутніх сердечками з тіста. Не можуть в групі інакше, вони ж села «музею хліба».

— Волонтери — це жвавий розум і фантазія, тому ми вам підготували невеличкий сюрприз, про який ви маєте здогадатися самі, — сказала ведуча і загадала волонтерам загадку. «Колись стріляла, тепер мовчить, колись летіла, тепер висить». Що це? Волонтери над загадкою думали не довго, відповіли одразу майже хором:«Це гільза».

На завершення заходу до волонтерів звернулася директор центру дитячо-юнацької творчості Оксана Клірішенко. Вона подякувала волонтерам, що прийшли. Прочитала молитву про Україну і те всесвітнє зло, яке несе росія та зробила припущення, що, можливо, щоб покінчити з цим Всесвітнім злом, Бог обрав Україну. Волонтери — це люди, завдяки яким світ стає добрішим і сильнішим. Ще раз подякувала волонтерам за їх великі серця, які не знають меж в любові до України, та запросила їх до солодкого столу.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.