Випускники 10-В класу школи №1 міста Козятина вже 46 років, як відсвяткували випускний вечір. За цей час декілька разів зустрічалися окремими групами. Зібрати всіх навіть охочих до зустрічі не вдавалося ні разу. Шість, максимум вісім, колишніх школярів приходили чи приїздили на зустріч. За кожним разом була від когось пропозиція зібратися більшим складом. Тільки в більшій кількості 10-В не збирався.
На зустріч-2018, яка відбулася у вівторок, 2 жовтня, зібралося аж троє випускників 1972 року випуску. Це староста класу, одна з двох відмінниць Надія Швець, кращий організатор спортивних шкільних конкурсів Віктор Коржевський і перша дошка класу шкільних і районних шахових турнірів, автор цієї статті.
Як зазначила Надя, зібралися ті, хто хотіли зібратися. Зі шкільною старостою 10-В не можна не погодитись. Адже кількість не завжди переростає в якість. Якість — це коли є бажання своїх шкільних друзів почути. А слухали ми двоє одного майже чотири години. Надя, якій пророкували вчителі в школі бути науковцем, обрала банківську сферу. Досягши пенсійного віку, присвятила себе онукам. Сильно вона їх любить. Каже, що їде провідати, як тільки заскучає за ними, а скучає вже на залізничному вокзалі, як їде від них.
Віктор, який марив спортом, після школи став міліціонером. І в чині пд- полковника пішов на заслужений відпочинок. От тільки сидіти довго на балконі не зміг і влаштувався на роботу в охоронну фірму. У вільний від роботи час навіщає стареньку 95-річну матусю, яка працювала педагогом на Козятині-2 (тепер селище Залізничне).
Що можна було пригадати, пригадали. Згадали за всіх, хто був однокласником. Пом’янули тих, хто вже відійшов у світ інший. Згадали й за тих 11 козятинців, які не ходять на зустріч. Мабуть тому, що бачаться з однокласниками на ринку кожен тиждень.
