«Все подвір’я Героя потопало в квітах». У Непедівці в останню путь провели Віталія Лижнюка

• В селі Непедівка 23 жовтня 2023 року провели в останню дорогу Віталія Лижнюка, старшого сержанта 21 бригади 2 механізованого батальйону 6 роти ВЧ 4689.
• У день похорону все подвір’я Героя потопало в квітах, які йому принесли вдячні земляки

Про церемонію прощання написала староста Непедівки Галина Корніюк 

Як йдеться в дописі, близько сотні людей зібралося опівдні біля будинку N31, що по вулиці Миру . Непедівчани прийшли попрощатися зі своїм славним земляком, сусідом, другом, однокласником , який загинув 13.10.2023 р. внаслідок артилерійського обстрілу поблизу н.п. Терни Донецької області. Закриту труну з тілом Героя доставили напередодні, то ж лише одну ніч востаннє провів господар у рідному дворі…

У день похорону все подвір’я Героя потопало в квітах, які йому принесли вдячні земляки. Після прощальної молитви процесія з тілом Героя вишикувалася у довгу колону, яка крізь «живий» коридор , під супровід реквієму «Плине кача» та військового оркестру вирушила до храму Святого Миколая. Чин відспівування загиблого захисника України здійснив настоятель місцевого храму протоієрей о. Валерій Кушнір у співслужінні з о. Олексієм та о. Володимиром.

Далі тіло Героя провадили до сільського кладовища, на місце вічного спочинку, де відбувся траурний мітинг і церемонія прощання з Віталієм Лижнюком.

— У своїх виступах селищний голова Олександр Амонс, староста села Галина Корніюк, товариш-побратим Іван Кочубей, благочинний о. Валерій згадували Героя, як чудову Людину, турботливого сина, люблячого батька і чоловіка, вірного друга, доблесного воїна, справжнього патріота своєї країни, який віддав життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність держави, — йдеться в дописі. — Місяць тому Віталій приїздив у рідне село — отримав відпустку. Цей візит надовго залишиться у памʼяті рідних та непедівчан, адже кожен, хто спілкувався з воїном, відзначив грандіозні зміни в його характері: він випромінював якусь особливу енергію, глибоку любов до України, незламну віру в Перемогу…

Кульмінацією вшанування пам’яті Героя став виступ колеги, друга і побратима, військового капелана о. Віталія Товта, який згадав багато епізодів із бойового життя старшого сержанта Лижнюка.

«Віталій був дуже скромним, відповідальним і сумлінним у житті. Він ніколи не відчував себе Героєм, і коли б побачив, що його земляки , вшановуючи памʼять про нього, стоять на колінах, просто не пережив би цього», —  зі сльозами на очах підсумував виступаючий.

Після натхненної промови капелана і хвилини мовчання, присутні востаннє попрощалися із вірним сином своєї держави. Військові традиційно урочисто передали прапор України, яким була накрита труна Героя, сімʼ ї загиблого, а трикратний салют сповістив, що відсьогодні тут, на Алеї Памʼяті та Слави, спочиватиме Українець, який загинув за нашу свободу…

Під звуки державного Гімну тіло загиблого солдата Віталія Лижнюка опустили в яму.

Герої не вмирають! Вони вічно житимуть у наших серцях!

Нагадаємо: 

• 13 жовтня віддав своє життя за Україну Віталій Лижнюк
• Внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині, Герой отримав поранення несумісні з життям

Читайте також:

Захищаючи Україну загинув наш Герой Юрій Родюк

«Я в цій війні повинен вижити, бо у мене має народитися внук»

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.