Віктор Фалтус живе за принципом: найбільш наполегливих ляпаси лише бадьорять, а стусани – прискорюють дію
Ходіння по муках почалося в учасника бойових дій, ветерана Віктора Фалтуса з 2006 року, коли відбулось перше судове засідання по неправильному призначенню пенсії. А потім ще 11 судів: Європейський, Констуційний суд України, Верховний суд. Жоден не відмінив рішення перших судів. Але й не прийняв іншого рішення. Але виконавча служба та пенсійний фонд Вінниці “мав на увазі” суди і закони в одному не гарному місці. Вони так самоусунулись від діяльності в межах правового поля, про що не мріяли колись Ленін з Троцьким.
Майже вся таємниця великої душі полягає в слові: наполегливість. Наполегливість для мужності — те ж, що колесо для важеля. Це безперервне оновлення точки опори...
Хочеш побачити живу людину, легенду? Їдь в село Миколаївка, що на Козятинщині. Там живе Віктор Федорович Фалтус, 1945 р.н., уродженець і житель села, кадровий військовий зниклого СРСР, що свою юність та зрілість кадрового військового провів на передній зоні бойових зіткнень. Він бачив, як шкварчить на тілі людини та пам’ятає запах напалму. Збирав розірвані залишкки людського тіла, з ким тільки що пив каву. Залишки ті вміщались в жменю його рук. Знаменитий дуст, яким українці колись труїли колорадських жуків (неймовірний концентрат), тоннами поливали на його голову. За його участю було знищено 46 бойових літаків. Відповідно, має державні нагороди: орден Червоної зірки, медаль За бойові заслуги, державні нагороди від держав, де виконував професійний військовий обов’язок. Сказати, що він був терпилою, шукав романтики — буде не чесно. Він добросовісно служив. Звільнився в званні підполковника.
За власним ствердженням Віктора Фалтуса, прямо або побічно весь час жив за уставом Збройних сил за кордоном, а вдома — за законами України. Це доки не зрозумів, що його, бойового офіцера, виштовхнули за межі правового поля в плані пенсійного забезпечення. Не втративши здорового глузду, бажання жити організовано, протистояти правовому нігілізму, він подав у суд на органи пенсійного забезпечення та виконавчу службу, як ветеран та учасник бойових дій. Судове рішення (одне, а потім друге), однозначно, було на його стороні. Набрало законної сили. Залишилось зовсім мало — втілити його в життя.
І тут ветеран напоровся на те, що підрозділ примусового виконання рішення суду та пенсійний фонд “поклав” одним не гарним місцем на Закон і рішення суду. Виконавча служба, завдяки фальшуванню знищила виконавчий лист, відписавши і давши про це повідомлення: “рішення суду виконано”. Це не відповідає дійсності.
Пенсійний фонд відмовився також виконувати рішення суду. Фальшуючи документи, надав відповідь, що рішення повністю виконано.
За десять років протистояння колишнього військового Фалтуса з держслужбами утворивсь борг на суму, еківалентну триста тисячам гривень (за моїми підрахунками). Передбачаю, що біда в тім, що конфлікт легко закривається за згодою сторін із розрахунку 50 на 50. Але Віктор Фалтус безкомпромісний. Він хабар не дає, навіть не обіцяє. А у чиновників виник ступор: як людина отримає гроші, а вони нічого собі в кишеню не відкладуть?
3 квітня 2018 року у Вінниці відбулась оперативна нарада за участю позивача, виконавчої служби та пенсійного фонду із залученням журналіста “RIA”.
Із власного життєвого досвіду, вирішення проблеми є в межах правового поля. Тобто, виконавчий службі потрібно відкрити виконавчий лист та стягнути за постановою суду з пенсійного фонду абсолютно обгрунтовані законом кошти на користь Віктора Фалтуса. Однак, як обгрунтувати рішення про не виконання рішення суду (що пенсійним фондом, що виконавчою службою)? Це ж потрібно визнати свою непрофесійність, некомпетентність, яку треба обгрунтувати перед керівництвом та залучити звідкись 300 тис. гривень. На це вони наважитись не можуть, оскільки дорожать своїми посадами.
І продовжується створення видуманої проблеми, зволікаючии та з надією, що пенсіонер “сплете ласти”, втратить глузд, його розіб’є параліч. Певно, що не дочекаються. Наш учасник бойових дій не здається, оскільки належить до чеської меншини. Наразі він вирішив звернутись і до правників Чехії, президента, Кабміну України та Чехії з газетою “RIA-Козятин”, де оприлюднено його історію.
Сумнівно, що за пана Віктора заступиться Президент України та Кабмін, але переконаний чеська сторона не пробуксує.
Механізм запущений. Залишилось чекати і молитись, щоб Бог помилував і дав здоров’я Віктору Фалтусу. А всього іншого в нього вистачає.
Редакція проводить власне журналістське дослідження, про результати згодом повідомимо.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 43 від 24 жовтня 2024
Читати номер