Алея слави чи звичайна могила у відведеному місці з прапором?
Безлад. Тема поховання Героїв України, які віддали за нас з вами своє життя, ніби не має підводних каменів. Із загиблим громада прощається на площі, воїнів в знак пошани хоронять на Алеї Слави. Але чи достойне це місце для поховання таких людей?
Катерина Турляк нещодавно поховала чоловіка. Артур Турляк — один із дев’яти вінницьких кордівців, які загинули від ракетного удару в Запорізькій області. Катерина каже, що те, що робиться на Алеї Слави на міському кладовищі, — це знущання над родинами загиблих воїнів і в інших містах такого безладу на місцях захоронення Героїв немає.
— По чому видно, що це Алея Слави? Вона має гірший вигляд від Алеї Слави, що на сільському кладовищі села Козятина. До могил захисників України майже кожен день приходять рідні. Ми самі поставили лавочку. Ми нічого не вимагаємо, лише хочемо, щоб робилися елементарні речі, — каже жінка. — Якщо можна висаджувати квіти на квітнику, то невже не можна посадити навіть недорогі квіти на Алеї Слави? Сидиш біля могилки, а вітром несе зі смітника целофанові пакети. Невже воїни, які віддали своє життя за нас з вами, заслуговують цього?
На міському кладовищі, справді, неподалік Алеї Слави міститься смітник, і коли дме вітер, сміття інколи потрапляє на могили Героїв. На сільському кладовищі Алея Слави має більш доглянутий вигляд. Був період, коли на сільському кладовищі не було відповідальних за благоустрій людей. Тоді Алеєю Слави на сільському кладовищі опікувалися учні школи № 9. Вони за власної ініціативи замінювали біля могил Героїв державні прапори та висаджували на Алеї Слави зелені насадження — самшити. Коли років три тому на сільському кладовищі з’явився директор цвинтаря — школярі перестали опікуватися Алеєю Слави на сільському кладовищі.
Будучи у міському сквері, ми випадково зустрілися з начальником відділу міської культури Світланою Рибінською. Поговорили з нею про Алеї Слави на обох кладовищах.
— Зараз такий період, щоб виконати якісь роботи, на них не вдається навіть зробити проплату, — каже Світлана Рибінська. — Звичайно, Алея Слави на міському кладовищі такою, якою вона зараз є — не залишиться.
На цвинтарі ми поспілкувалися з директором міського кладовища Павлом Занюком.
— А що ми можемо змінити на краще? — питає він. — До Героїв, які захоронені на Алеї Слави, приходить так багато людей, що навіть не треба біля могилок обкошувати траву. Ще можемо біля могилок прибрати папірці. Ми пробували прибрати смітник біля Алеї Слави, про який ви говорите, так люди за старою звичкою несуть сміття, куди зносили раніше… Вартового, щоб люди не викидали сміття, я ж туди не поставлю, — каже директор кладовища.
Директор пішов у своїх службових справах, а ми сиділи біля Алеї Слави і вдихали запахи чогось прілого. Помітили чоловіка, років сорока. Виявилося, що Олександр прийшов на могилу до Олега Ясінського, з яким він працював. Запитали його, якою він уявляє Алею Слави?
— Алея Слави повинна бути природно красивою. Вона має відрізнятися від звичного ряду могил на кладовищі. Але найкраща Алея Слави — це пам’ять про загиблих воїнів в наших серцях, — відповів чоловік. — Жертовність воїнів вимагає від нас одного. Ми зобов’язані пам’ятати тих, хто ціною власного життя забезпечує наш спокій.
- Пам'яті Героя. В Олега Ясінського після його похорону народилася внучка
- Герой України Василь Пирогов мав багато мрій, і все перекреслив ворожий артобстріл
- Він мріяв працювати в ДБР та все перекреслив підступний ворог. Репортаж з мітингу пам’яті Артура Турляка
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
