Допомагає дітям з’являтися на світ. Знайомтеся — акушер-гінеколог Олена Гнатюк

• Ми продовжуємо нашу рубрику, у рамках якої розповідаємо про молодих спеціалістів Козятинської центральної районної лікарні.
• Сьогодні героїня нашої публікації — Олена Гнатюк, акушер-гінеколог.
• Що лікарка цікавого розповіла про себе та чому не радить народжувати вдома — читайте у нашій публікації

Олена Гнатюк родом із Махаринець, але нині мешкає в Козятині. Вона — акушер-гінеколог Козятинської центральної районної лікарні. Як у багатьох, хто працює в медицині, стати лікарем було її дитячою мрією.

— У сім’ї в мене лікарів нікого немає, я перша, — розповідає Олена. — Дотичним до медицини був тільки мій прадід. Зі слів моїх рідних, він певний час був військовим лікарем. Рідні мене підтримали у моєму рішенні стати лікарем, за що я їм дуже вдячна. Вони робили все, щоб моя мрія втілилася в життя.

Після випуску зі школи Олена поїхала до Вінниці і вступила до Національного медичного університету імені Миколи Пирогова. Там і вирішила, що в подальшому хоче лікувати прекрасну половину людства.

— Я вирішила, що буду акушер-гінекологом на четвертому курсі, — продовжує лікарка. — Відколи почалося акушерство, я зрозуміла, що хочу допомагати дітям з’являтися на світ.

«Кожен випадок особливий»

У 2016 настав час для інтернатури. Очну частину Олена проходила у Вінниці, заочну — у Козятинській центральній районній лікарні. Тоді молода спеціалістка і вирішила, що хоче залишитися працювати саме тут.

— Мені тут дуже сподобалося, — ділиться враженнями Олена Гнатюк. — Тут шикарний колектив, який підтримує молодих спеціалістів. Якщо у тебе є якісь запитання, можна підійти, обговорити. Колеги завжди підтримають та допоможуть. Хоча часто чула, багато хто говорив, що районна лікарня — це щось таке собі. Але ми працюємо за сучасними протоколами надання допомоги, ми слідкуємо за новими гайдлайнами, йдемо в ногу з часом. У нас є сучасні методи діагностики та лікування, у нас проводять гістероскопію. Більше того, наше пологове відділення постійно входить у п’ятірку лідерів. Звісно, в цьому заслуга всього нашого колективу.

На роботу Олена прийшла у 2019-му. Спочатку вона потрапила до поліклініки. У жіночій консультації пропрацювала близько року, а потім перевелася у стаціонарне відділення. Ще поки була в поліклініці, отримала ще одну спеціалізацію із ультразвукової діагностики і тепер вона не просто акушер-гінеколог, а ще й пренатальный діагност. Олена проводить дослідження вагітних жінок, аби завчасно виявити патології плоду, якщо такі мають місце. І, звісно, разом із колегами допомагає народжуватися не тільки маленьким козятинчанам, адже до нашого пологового відділення приїжджають не лише з інших громад, а й із інших областей.

— Нещодавно у нас двійня народилася, — розказує Олена. — Дуже цікавий випадок був. Це було вночі. Надійшла жінка з активною пологовою діяльністю. В таких випадках має бути щонайменше дві бригади. У нас чергує один лікар цілодобово у стаціонарі і на випадок, якщо раптом черговому лікареві потрібна допомога, наприклад, якщо народжується двійня чи потрібно оперувати, завжди є ургентний лікар. Ми викликали ургентного лікаря, це був наш завідувач Ігор Проць. Все минуло дуже добре. На пологах, які ми приймали, народилися дівчинка і хлопчик. Кожен випадок по-своєму особливий, тому що під час кожних пологів ти хвилюєшся за два життя, які в твоїх руках і в руках Бога. Тому до кожного випадку ти ставишся як до особливого.

— Що найважче у вашій роботі? — запитуємо молоду спеціалістку.

— Часом буває, що ти хвилюєшся і нервуєш, але усе як рукою знімається, коли пологи завершуються успішно. Коли бачиш радісну жінку і бачиш, що з немовлям все добре, забуваєш про усі ці хвилювання. Взагалі в акушерстві повинна бути командна робота. Тут бувають випадки, коли будь-які руки дуже цінні та важливі. Тому що надзвичайно велике значення має час. Буває, заходиш, питаєш, що треба робити, стаєш і робиш. Ти маєш бути готовим до всього і навіть робити те, що не входить у твої обов’язки.

Пологи — непередбачувана ситуація

— Як ви ставитеся до пологів вдома?

— У наших умовах — різко негативно. В Європі, наприклад, коли йдуть домашні пологи, реанімобіль чергує у жінки під вікнами будинку і в будь-який момент їй готові надати ургентну невідкладну допомогу, яка буде потрібна їй або малюку. У нас, на жаль, таких умов зараз немає. Не думаю, що вдома хтось може надати ту допомогу, яка потрібна. Пологи — це непередбачувана ситуація. Все може закінчитися масивною кровотечею, якщо жінці взагалі вдастся народити самотужки. Може плацента не вийти. Є такі випадки, коли ущільнене прикріплення чи взагалі прирощення плаценти. Може бути таке, що дитині потрібна буде допомога, наприклад, реанімація. Сумніваюся, що в домашніх умовах хтось знає, як її правильно проводити, і має для цього всі необхідні інструменти та медикаменти.

Олена планує залишатися працювати у Козятинській ЦРЛ і в подальшому.

— Ми запрошуємо до нас усіх народжувати, у нас немає акушерської агресії, — каже Олена Гнатюк. — Наприклад, ми не проводимо без необхідності амніотомію. Це коли пробивають навколоплідний міхур, щоб відійшли води. У соцмережах іноді породіллі розповідають, що в інших закладах були випадки, що видавлювали дитину, давлячи на живіт. У нас такого не роблять. Якщо б мені потрібно було самій народжувати, я б народжувала тут. Тому що я знаю, що тут не буде акушерської агресії і непотрібних дій. Ми прислухаємося до побажань жінки. Вона під час пологів може обрати собі позицію, в якій їй більше подобається, в якій менше болить.

Читайте також:

Щойно прийшла на роботу — почалася пандемія коронавірусу

Лікував поранених у Запоріжжі, ще коли був інтерном

«Я з дитинства хотіла бути лікарем»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.