Робота в нічні зміни вкорочує людям вік

Недосипають не лише нічні працівники. П’ятдесят років тому дорослі люди спали в середньому по вісім годин щоночі. Нині — лише 6,5 години. Але сон не менш важливий, ніж повітря чи їжа. Під час сну мозок обробляє те, що трапилось з нами за день, і зберігає спогади. А тіло проходить необхідне "базове обслуговування". Нам уже відомо: навіть якщо нічні працівники багато сплять удень, це не повністю задовольняє їхні потреби.

Ризик виникнення серцевих захворювань

Люди завжди заспокоювали себе тим, що нібито їхні біологічні годинники неодмінно підлаштовуються до робочого графіка. Але один із провідних британських знавців сну, професор Оксфордського університету Рассел Фостер стверджує, що адаптації не відбувається.

А значить ті, хто протягом тривалого часу працює на нічних змінах, мають більший ризик виникнення серйозних хвороб - від діабету другого типу до серцево-судинних захворювань і раку.

На думку деяких науковців, з початком робочого дня о 4-й ранку, працівникові так само складно обробляти інформацію, як після кількох чарок віскі чи бокалів пива. Настрій при цьому не такий веселий, як коли ви напідпитку, але думати і справді важко.

Вставати о шостій набагато легше, ніж о четвертій

Відповідь ховається у кількох тисячах клітин нашого проміжного мозку — супрахіазматичному ядрі, яке виконує функції нашого "біологічного годинника".

Воно контролює, коли ми засинаємо, коли прокидаємось, коли наша печінка виробляє ензими для перетравлення їжі та все таке інше. Воно змінює наш серцевий ритм, пришвидшуючи його зранку, коли час вставати, і уповільнює ввечері.

Професор Майкл Гастінгс з Кембриджського університету, який протягом двадцяти років вивчав циркадні ритми, стверджує: "Всі наші органи керуються цими наперед запрограмованими генетичними закономірностями, що допомагають виконувати певні завдання у певний час".

Негативні наслідки

Нічна робота може призводити до довгострокових наслідків, підвищуючи ризик виникнення серцево-судинних захворювань, діабету і раку. Відбувається порушення природних ритмів на молекулярному рівні.

Мова йде про циркадні ритми, яким підпорядкований людський організм, що пристосувався в результаті мільйонів років еволюції до бадьорості вдень і сну вночі.

Порушення цих біоритмів призводить до порушення гормональної діяльності, температурного режиму тіла, м'язового тонусу, настрою та розумової активності.

Аналізи крові показують, що у звичайних обставинах 6% генів мають вбудований біологічний годинник, що визначає їх активність у певний час доби. Нічна робота призводить до вимикання цього механізму на генетичному рівні.

— Більше 97% таких ритмічних генів при збої режиму сну втрачають свою синхронізацію, і це пояснює, чому ми так погано себе почуваємо при переміщенні з одного часового поясу в інший або при роботі в нічні години, — пояснює доктор Саймон Арчер, один з дослідників в університеті Саррея.

Професор Дерк-Ян Дийк, який також брав участь у цьому дослідженні, вказує, що кожен орган має свій власний ритм активності, і при переході на нічний режим роботи відбувається повна втрата синхронізації в роботі серця, мозку та нирок.

За даними вчених, наслідки цього проявляються через кілька років нічної роботи. Вони були здивовані масштабами негативного впливу цих збоїв в циркадних ритмах.

Можливий зв'язок між нічними змінами та підвищеним ризиком виникнення діабету і надмірної ваги, масштабними зрушеннями у функціонуванні внутрішніх органів і нервової системи людини.

Максим Українець

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.