«Ми зустріли Героя… не так, як мріяли»

«Ми зустріли Героя… не так, як мріяли»
  • Сьогодні, 29 липня 2025 року назавжди до своєї домівки у село Йосипівка повернувся відважний Воїн, Герой — Микола Лень.
  • Церемонія прощання

— Довгий час він вважався безвісти зниклим. Тепер ми знаємо — він загинув. Серце ніколи не зможе забути, душа завжди буде чекати, розум вічно буде пам’ятати, а очі завжди будуть плакати…Ми зустріли Героя… не так, як мріяли... Живим коридором, не стримуючи сліз, з прапорами та квітами в руках  — пише Самгородок Наш

Про Героя

Микола Лень народився 03 грудня 1992 року у місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області у родині Алли Кристофорівни та Богдана Вілоріковича Ленів.

  • У 1999 році пішов до першого класу Вишнівської середньої загальноосвітньої школи №2.
  • У 2011 році закінчив Боярську вечірню школу ІІ-ІІІ ступенів, після чого влаштувався на роботу продавцем-консультантом у ТОВ «Експансія».
  • У 2011 році був призваний на строкову військову службу до Збройних сил України, яку проходив оператором-радіотелефоністом в/ч 1232 у м.Біла Церква. Після служби працював водієм.
  • У 2014 році Микола одружився з коханою Таїсією. У молодій сім'ї народилася донечка Оксанка, а у 2015 році родина переїхала у с.Йосипівка. З 2015 по 2019 рік працював на місцевому цукровому заводі слюсарем-ремонтником.
  • З 2020 по 2021 рік працював таксистом у м.Київ. У 2021 році влашувався на роботу у КЗ «Йосипівська гімназія».

Після повномасштабного вторгнення, у липні 2022 року Микола був призваний на військову службу до лав Збройнихсил України. Разом із побратимами стояв на захисті Донецької області. Пройшов всі гарячі точки – Часів Яр, Бахмут, Краматорськ.

Старший солдат, водій-сапер, оператор інженерної роти інженерно-саперного батальйону в/ч А0853, Лень Микола Богданович, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 08 липня 2024року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Федорівка Краматорського району Донецької області.

Довгий час вважався зниклим безвісти… До останнього рідні молилися, щоб сталося диво. Щоб Микола повернувся живим додому, де його чекали батько, дружина, донька. На жаль… Йому назавжди 31…

В останню путь захисника України прийшли провести близькі, друзі, знайомі, побратими та вдячні земляки. В Храмі Святого Миколая села Йосипівка відбулось заупокійне богослужіння за українським воїном, яке очолили священники Православної церкви України протоієрей Роман Масира у співслужінні з священником Іваном Дуником.

Поховали Героя з усіма військовими почестями на Алеї Слави села Йосипівка. За душу Воїна піднеслися молитви, на його честь прозвучав Гімн України і військовий салют. Рідним Героя вручили Державний Прапор України.

Світла пам'ять воїну Небесного війська. Щирі співчуття рідним і близьким

«Жодної втрати, «Ювелір» якось відчував, як і кудою треба виводити хлопців»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (28)
  • Антоніна Жуковська
    Вічна пам'ять герою співчуття рідним
  • Катя Майструк
    Вічна пам'ять Герою 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦
  • Людмила Шевчук
    Вічна і світла пам'ять герою України
  • Антонина Люлявская
    Вічна пам'ять Герою Співчуття родині

keyboard_arrow_up