Манить тераса із чавунними колонами. Цікаві спогади про садибний будинком Абрамовичів у Йосипівці

Анастасія Квітка

У соцмережах опублікували цікавий допи зі світлинами про садибний будинок Абрамовичів у селі Йосипівка, що на Козятинщині.
Ділимося і з Вами

— В радянські часи його зробили багатоквартирним, а в часи незалежності ці квартири приватизували. Різні частини будинку мають різний стан, адже належать різним власникам. Окрасою будинку є тераса із чудовими чавунними колонами, — пише Роман Маленко і додає світлини

Під дописом читачі оживилися у коментарях і додають до будинку цікавих фактів.

Ось деякі з них

Так, Михайлина Щаслива пише:

«Який жаль мені цього маєтку і втрати краси, яка була створена навколо нього: парк із дубів, канадських кленів, каштанів, глоду… Памʼятаю ще барбарис, кущі шипшини- то, слід розуміти, то були троянди, які ошипшинилися. За слова старожилів: була на території позаду маєтку оранжерея, в якій доріжки були покладені розмальованою керамічною плиткою і квіти вирощувались в керамічних горщиках. Вліво від маєтку знаходиться став, місцева назва «Мурований», в якому був острівець, який омивався водою і сполучався із територію, де розташовувся маєток, навісним мостом. Старожили залишили спогад, що на півострові росли троянди, барбариси і сріблясті осики, стояли столики і з поміж цієї атрибутики під мереживними парасольками проходжалися панянки. За моєї памʼяті ліва сторона півострова мала вимурувані сходинки спуску до води, до місця пляжу, а схили урізу до води та весь правий беріг були обрамлені дубами, барбарисами і поміж них шипшина (це я зараз розумію, що колись то були троянди). Далі це все доходило до території іншого парку- дубово-черемхового і ліщинного, де, кажуть, начебто знаходиться завалений підземний хід, який виводив в інший бік від парадної сторону на, так звану, Столбову дорогу, яка веде до с. Кордишівка у бік залізничного сполучення»

Pawel Bienkowski пише:

«Ця чудова будівля перебуває в такому стані, тому що її не зводили руками батьків чи дідусів і бабусь нинішніх мешканців. Немає тієї спадкоємності поколінь, яка спонукає берегти дім як родинну реліквію. Вони просто дістали це від долі, а не як спадщину від предків. Тому люди не дуже пишаються місцем, де живуть, а щодо самої будівлі — радше хотіли б позбутися її, дати їй занепасти й звести собі нові будинки, такі, як у каталогах. Я знаю, про що кажу, бо дуже часто розмовляю з такими людьми; вони дивляться на мене як на дивака, коли я роблю їм компліменти й захоплююся інтер’єрами, орнаментами, довкіллям і самим домом, а вони ніби ніяковіють і не дуже знають, що сказати»

Олена Вигулярна коментує:

«В чавунному литті гофрованого дизайну з квітковим принтом колонада покрівлю даху тераси тримає.Опорна п'ята стопи чавунної колони всю тяжкість на себе приймає,Верхів'я колон в бароковому стилі лиття виконують функцію стойки-вертикалі,що тримає контур поверхні даху тераси.Занедбаність прилеглої території-власники не в змозі домовитися з Матінкою-природою,і в першу чергу,між собою.. Дякую за езотерику казки чавунного лиття історичної Пам'ятки-садиби Абрамовичів с.Йосипівки,що на Вінниччині»