Залізничники дякують за свято воїнам

• Мешканець нашого міста Ярослав Благополучний  — залізничник зі стажем.
• Працює він у виробничому підрозділі Київського територіального управління філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд ПАТ “Укрзалізниця” (8 Гвардійська, 56) з 1980 року. 

За 38 років робочого стажу, працюючи на одному підприємстві, він пройшов шлях від учня столяра до майстра. За хороші показники в роботі його завжди відзначає керівництво організації. За доброту і людяність його поважають колеги по роботі.

Газета “RIA-Козятин” познайомилась ближче з відмінником виробництва.

Ярослав Володимирович народився у 1963 році в сім’ї робітників. Як у всіх дітей того періоду, мав безтурботні сім років дитинства дошкільного життя. Потім школа. Розповів, що, ким стати в майбутньому, навіть не мріяв. Любив хлопчачу компанію і історичну “Капітанку”, де й проводив свій позашкільний час. Збиралися там, проводили турніри. Грали вулиця на вулицю. Школа на школу. На тому клаптику дитячої території дитинство змінилось на юність. Так і не зоглядівся, як за футболом потрапив в доросле життя.

Прийшов у Козятинське НГЧ (так тоді називалася будівельна організація). Вивчився на столяра. З тієї пори і розпочалися трудові будні нашого героя. З 1981 по 1983 рік — служба в армії. Після служби - назад в НГЧ. Працюючи в столярному цеху будівельної організації, молодий спеціаліст навчався без відриву від виробництва в технікумі. Закінчивши його і маючи хороші природні здібності організатора, керівництво будівельної компанії довірило посаду майстра. Так і трудиться на цій посаді Ярослав Володимирович по сьогоднішній день.

Усі об’єкти, на яких побував майстер БМЕУ-2 і майстер своєї справи, навіть перерахувати важко. Найбільш пам’ятні — Козятинський вокзал, реконструкція Київського вокзалу, швидкісна лінія станції Березань, дитячий садочок на Залізничному і  поїздка в заморожений Алчевськ. Усіх об’єктів, які будували чи реконструювали його будівельники, до тисячі.

— Якою за чисельністьою штату є ваша бригада?

— Зараз 14 людей в бригаді. Головне не кількість штату, а фах і якість роботи працівників. Хороші спеціалісти працюють, є й молоді кадри, приживаються не всі. “Текучка” кадрів велика.

— Бути будівельником - ваша мрія?

— Так вийшло, спочатку хотів попрацювати до армії, а потім втягнувся і стало, ніби, мрія у житті.

Ярослав одружений. Дружина Тетяна працює на вокзалі станції Козятин. З нею виростили двох доньок. Має з дружиною двох онуків.

— А чим живе залізничник-будівельник у вільний від роботи час?

— У будні дні на городі, люблю я поратися біля землі. У вихідні дні можу порибалити чи піти в ліс по гриби.

— Що б ви хотіли побажати залізничникам?

— Здоров’я, гідних зарплат. Щоб вся українська нація пам’ятала за хлопців, що воюють на сході України. Саме вони своєю присутністю на передовій дарують нам наше мирне професійне свято.   

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.