«У кожного військового є ніж для себе, а у мене — ніж для орка»

«У кожного військового є ніж для себе, а у мене — ніж для орка»
  • Цю історію нам розповів військовослужбовець, який навіть уявити не міг, що може стати придатним до військової служби. Так склалася доля, що при будівельних роботах він впав з великої висоти. Хірурги якось склали нижню кінцівку за допомогою металевих пластин. З того часу заробляв на життя розумовою працею.

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, ні від кого не ховався. Навіть говорив, що «коли принесуть повістку, то з комісії відправлять додому, адже через ногу буду тільки створювати проблеми на фронті бійцям». 

На початку 2025 року Володимир таки зустрівся з ТЦК. До вечора того ж дня вивчали документи призовника, а на ранок наступного дня відправили хлопця до районного ТЦК. Далі Володимира направили в Одесу, а звідти — назад до районного центру комплектації. Ще раз направили на військову службу. Тільки цього разу у Кропивницький, на навчальний полігон. Не вийшло з хлопця вправного солдата, хоча й значився штурмовиком. Поки шкутильгає до умовного місця бойових дій, то побратими завершують учбову операцію. Невідомо як би склалася доля Володимира, якби на його шляху не трапився командир з великої літери, який розумів, що Володю ноги підводять, а руки у нього працьовиті і навіть бойові. Запропонував йому іншу посаду, ще й пожартував, що у ЗСУ немає непотрібних вояків. 

За хорошу службу Володимира нагородили відпусткою додому. 

— Військова служба багато чого змінила у моєму житті. Бігати і зараз не можу, але тепер під час сну у мене нога перестала боліти. Думаю, що після перемоги влаштуюся на роботу, — розповідає Володимир і дістає складаного ножа, щоб зняти шкірку з огірка, — Це у мене спеціальний ніж для орків. Я з ними ще не зустрічався, але солдату без ножа не можна. У мене є ніж основний, ніж допоміжний, стропоріз та ніж для кацапа. Ніж в руках військового навіть корисна і необхідна для військового річ. Він може бути зброєю останнього шансу. Тренуюсь, щоб у ворога останнього шансу не було. Ось такі справи був там тягнуло додому. Приїхав додому, друзів побачив і вже тягне туди.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up