Як на Водохреще козятинчани в ополонках купалися (+ФОТО)

— Освячена вода називається Богоявленською, нею освячують храми, людські домівки, дають пити тяжкохворим для одужання. Саму воду можна зберігати протягом року до наступного Водохреща, — сказав настоятель храму.













Набравши свяченої водиці ми поїхали на водокачку. Адже з року в рік наші земляки встановлюють рекорди за кількістю охочих пірнути в крижану воду.

В цьому році в зв’язку з забороною на масові заходи міська рада в купанні «Моржів» участі не брала. Не ставили палатку, де звично переодягалися любителі водохресного купання. Тож пункт перевдягнення був на лавці перед ополонкою, яку напередодні розширили.

Першого купаючого у Водохреще ми не застали. Як розповів директор стадіону «Локомотив» Сергій Стецюк, що в 10 хвилин на першу ночі до ополонки підійшла група чоловіків. Хто з них був перший хто другий — не відомо. До них охорона стадіону не підходила, адже хлопці заходили в ополонку в чому з’явилися на світ. І така група в темну пору доби була не одна. Відомо, що до ранку вода в ополонці не встигла замерзати.

Ми запитали пана Сергія, скільки приблизно вже купалися на водокачці.

— В цьому році ми статистику не вели. Десь до півсотні буде, — відповів він.

— Чи були охочі скористатися для переодягання кімнатою охоронців? — запитали ми у Сергія Стецюка.

— Один скористався, —каже директор. — Мабуть, перший раз заліз в крижану воду. Виліз з води та й посинів. Хлопці його під руки та й повели в кімнату охоронців. Поки його друзі після купальський період проводили біля невеличкого багаття, морж дебютант прийшов до тями і покинув стадіон разом з своїми друзями.









Ще ми побачили Вадима, Олександра і групу чоловіків на чолі з Іваном, якого до речі супроводжувала його вірна половинка Олена. Іван тільки вийшов з води, а дружина вже накинула на нього полотенце.

— Цього року купання на Водохрещу чимось нагадує екстремальний спорт, — сказала Олена. — Умови такі, що не кожному під силу. Всі труднощі він подолав би й без мене та й мені приємно, що чимось йому допомогла.

Умови купання в цьому році були і правда екстремальні. Піднявшись на настил і дійти вісім метрів до лавки вистачало, щоб костюм плавця перетворювався на обледенілу тканину на тілі. Що цікаво, що жоден чоловік не поскаржився, що щось в цьому році не так. Заборона забороною. Тільки палатку потрібно було поставити. Фотоапаратура на такому морозі не витримувала. А ми зуміли пробувати на міцність наших земляків.











Хто пройшов випробуванням холодом, той звичайно задоволений собою. Хто не ризикнув в такий холод в ополонку пірнати, теж як кажуть не біда.

Водохресні купання в Україні з’явилися десь у 80-тих і з кожним роком мода на масові пірнання в ополонку розросталася. Мотивація у кожного була різна: хтось «змиває гріхи», хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням «давньої української традиції». Останнє твердження — цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Водохреща раніше не було.

Як козятинчани воду освячували
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.