Верболози безсовісно кинула Укрпошта

Не ходила більше працівниця пошти тому, що її посаду скоротили. Ще в грудні за коментарем газета звернулася до керівництва Козятинського відділення Укрпошти. Нас повідомили, що населенні пункти Вернигородоцької сільської ради (Вернигородок, Верболози, та Велике) будуть обслуговувати дві листоноші. Одна у Вернигородку працюватиме 2 рази на тиждень. Друга — обслуговувати села Велике та Верболози по одному разу на тиждень. Таке рішення прийняли тому, що змінилися розцінки оплати праці листоноші. Тепер вихід на роботу залежить від кількості мешканців села (!). Тільки не так сталося, як гадалося. Вирішили, що одна листоноша буде обслуговувати півсела Вернигородка та Верболози. Інша — село Велике та другу частину Вернигородка. Такі зміни також не дали бажаного результату. От і вирішили люди з цього приводу скликати схід села .

На сільське віче прийшло не так вже й багато cелян — трохи більше півсотні хотіли відстояти свої права, які прописані в Конституції. По іншу сторону від народу були представники поштових відділень районного та сільського керівництва. У ролі арбітра була преса та керманичі села.

Населений пункт, який годує місто, залишився без листоноші. Хтось задумувався: а якщо село поставить питання руба “нема нам листоноші, немає місту хліба”? Формально працівниця є. Вона має один раз на тиждень приносити  листи та кореспонденцію. Тільки селяни Верболіз її не бачать. Пошту доставляють у Вернигородок не раніше 17 години. Хто ж піде розносити газети, коли верболозці в таку пору двері та ворота закривають? А розносити пошту в інший день тижня — хто ж буде працювати задарма?

Була слушна пропозиція, чергувати поставки кореспонденції. У якийсь тиждень о 17-ій, інший раз з ранку можна привезти. Так це за умови, коли є бажання знайти рішення, яке б задовольняло всі сторони. А коли приїхати на схід, аби гнути свою лінію, так це конфлікт інтересів і ніякого натяку на компроміс.

Галина Касянівська

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.