«Ще не бачила, не чула, але знаю, що повернувся». Максим Кравченко з Козятина був пів року у полоні

Фото Максима, коли він був у полоні

• Продовжуємо розповідати про наших земляків-захисників, які потрапили у списки на обмін з російського полону у формулі 1000/1000.
• Стало відомо, що на рідну землю повернувся 32-річний воїн з Козятина Максим Кравченко.
• Поспілкувалися з його мамою, яка розповіла як чекала і ще продовжує чекати свого сина вдома.

Козятинчанка Ірина Анатоліївна Кравченко має трьох синів. Каже, що всі воювали. Зараз один вдома, другий повернувся з полону, а третій — ще воює.

Максим народився 1991 року у Козятині. Цьогоріч йому виповнилося 32. Закінчив дев’ять класів.

— Він у нас дуже роботящий, весь час працює, завжди допомагав людям, — каже його мама Ірина Анатоліївна. — Взагалі займався деревиною (дрова заготовляв, дошки). Ще неодружений, не встиг, але ще все попереду.

На початку березня 2024 року Максима мобілізували на службу у Збройних Силах України. Спочатку був на навчанні, потім деякий час перебував у лікарні, в місті Дніпро. Служив навідником у 157 бригаді. 

— В мене з ним зовсім не було зв'язку десь кілька місяців, — пригадує Ірина. — Дали мені звістку, що він зниклий безвісти з 20.11.2024. Сталося це під час штурмових дій ворога в району населеного пункту Дальнє, Покровського району Донецької області.

Через деякий час повідомили, що він у списках полонених.

З болем у серці пригадує ті нестерпні шість місяців очікування. Каже, це було дуже важко.

— Ми його дуже чекали. Я не виходила з військомата, писала електронні листи, дзвонила, скрізь куди могла, і в Координаційний штаб, і до волонтерів.

24 травня став для Ірини найщасливішим днем. Їй сказали, що Максим потрапив у списки на обмін. Вже тут, на рідній землі.

— Я ще не говорила з ним, ще не бачила (станом на 29 травня), — розповідає Ірина Карпенко. —. Тільки  телефонували з Червоного Хреста і казали, що хлопці зараз по лікарнях. Потім їм дадуть телефони і має подзвонити. Не чула голосу, але серце трохи на місці стало. Ми його дуже чекаємо, пів Козятина весь час питають за нього дзвонять.

Бажаємо Максиму швидкої реабілітації та якнайскоріше обійняти своїх рідних!

Читайте:

«Чекала 1095 днів і ночей». Про зустріч мами з сином, який повернувся з полону

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.