Це цікаво. 3 судна «Козятин» у 20-у столітті борознили світові моря, океани та ріки

• 1 травня 1969 р. опублікували лист в місцевій козятинській газеті «Жовтневі зорі», де капітан вантажного теплоходу «Козятин» Володимир Богданов сповіщає місцевих мешканців — в наступному місяці теплохід спускається на воду

Судно назвали з ініціативи міністерства флоту в честь нашого міста.

Як писав тоді майбутній капітан судна, він знаходиться в стадії завершення на Галацькому кораблебудівному заводі братньої соціалістичної країни Румунії, і що йому доручили прийняти судно від заводу будівника. Майбутній екіпаж складатиметься із 35 моряків молодіжного колективу.

Про ці події музейники дізналися на шпальтах ЗМІ.

Наступний лист надійшов від команди грузового теплоходу за підписом капітана А. Волкова, голови суднівського комітету В. Гошманова та секретаря комсомольської організації В. Тиханова. 22 серпня 1969 р. делегацію у даному складі приймало керівництво нашого міста, про що свідчить на той період, І-ий секретар комсомолу Ніна Швед.

Делегація відвідала наше училище, школи і підприємства міста, в тому числі і колектив локомотивного депо , подарувавши на згадку сувенір- корабель та відомий в той період кавовий сервіз «Мадоонна» на 6 персон. Теплохід був списаний у 1996 і проданий вже сумісною з Азовським пароплавством українсько-ліванською компанією «Аssa» у Бейрут , а та в свою чергу здавала його в аренду вже під новими назвами, спочатку «Doctor Saadallah», з 1999 р. «Nano», з 2000 під назвою «Lady Nivine» . Завершив своє існування теплохід і був розібраний 15травня 2001 р. в Mumbai.

«Про це ми дізналися від журналіста газети «Дзеркало тижня» Олександра Примаченка з інтерв’ю капітана Азовського пароплавства Віктора Дуки у статті «Понад тритини прибутків не поступрають в Україну...»  за 16 січня 1999 р» — пише директор Козятинського музею історії міста Козятин Лілія Макаревич

Видається, що морями і океанами та ріками ходили не 2 , як вважали раніше, а 3 судна «Козятин». В обласній газеті «Вінницька правда» за 13 липня 1969 р. опубліковано статтю автора Г. Фурмана- заввідділом промисловості газети «Маяк» м. Калінінграда, який розповів , що станцію Козятин добре знають тисячі і мільйони пасажирів, подорожуючих потягами у різні куточки Європи. І на той період про одну із найбільших на Південно-Західній залізниці станцію Козятин дізнається увесь світ.

На Миколаївькому суднобудівному заводі ім.. Носенка спущено із стапелів 1 квітня 1969 року на воду великий морозильний траулер «Козятин». Судно прийняли моряки калінінградського управління «Мортрансфлоту» і переведоно з 9 червня у Одесу для обладнання необхідною технікою і оснащенням, а далі вирушатиме до порту Петропавловська на Камчатці. Команда траулера складалася із близько 100 чоловік. Капітаном судна призначено Гаррі Андрійовича Субботіна .Риболовецький траулер борознив Атлантику, обійшовши Африканський континент. Команда далекосхідного судна ловила рибу у Тихому океані, в тому числі і улюблений в радянську добу у 1977р. оселедець – івасі..

«У 1994 р. риболовецький траулер був списаний, про що сповіщає газета “Рибак Камчатки”. Згодом його продали Океанрибфлоту Можна припустити, що дані кораблі були так названі, завдячуючи нашому землякові конт-адміралу флоту Леоніду Колишеву, котрий не забував місто свого дитинства й юності та часто відвідував його»

І зовсім нещодавно вдалося дізнатися, що на початку ХХ століття у 1 Світову війну на річковому флоті ходила грунтозабірна канонерська шаланда “Козятин”( в 1917-1920рр. "Кавказ"). Вона була мобілізована у лютому 1917 р., озброєна і з 6 червня ввійшла у склад флоту. В січні 1918 р. перейшла на сторону радянської влади. 28 березня 1918 р. захоплена австро-німецькими військами в Одесі, з листопада 1918 р. служила білогвардійцям, а з грудня 1918 р. англо-французським інтервентам. З квітня 1919 р. знову входила до складу білогвардійського флоту. 14 листопада 1920 року викрадена врангелівцями до Константинополя, а 29 грудня 1920 року інтернована Францією в Бізерті . Служила в свій час у теплоходному альянсі "Єлізавєта".

В с. Миколаївка на Козятинщині народився вчений в галузі гідравліки та гідромеханіки Георгій Сухомел (11.09.1888-1966 ))доктор технічних наук, академік АН УРСР (1951), який теж переймався тим, щоб увіковічнити назву міста , де закінчив двокласне міністерське залізничне училище, проживаючи в родині залізничників Валдаєвих, які були страчені царськими жандармами 12 грудня 1905 р. на території паровозного депо під час страйку.

Читайте:

«Ми ж не знали, що таке радіація. Дивилися, як вертоліт скидає свинець на реактор»

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.