Козятинське училище — навчальний заклад трьох століть
- Чи знали ви, що козятинське училище на початку свого існування було парафіяльним і спонукало відкрити у місті ще й другу школу?
- Цікавими фактами про перший навчальний заклад Козятина поділилася дослідниця історії Зоя Вільчинська.
- Ділимося з вами
Тривалий час побутувала думка, що першим навчальним закладом в Козятині була школа №2. Однак першим навчальним закладом нашого міста стало залізничне училище. Питання про його відкриття постало вже через два роки після появи містечка. Це був 1876 рік. Тоді з’явилося рішення керівництва Києво-Брестської залізниці про відкриття перших трьох залізничних училищ у Києві, Здолбунові та Козятині.
Училище планували відкрити в 1876-му, про що свідчить відповідний наказ по залізниці від 12 серпня 1876 року за №150, але відкрилося воно лише через два роки, у 1878-му. Спочатку це було однокласне приходське училище 4-го розряду. Кількість учнів не мала перевищувати 60 осіб. Але вже в перший рік на навчання вступило 63 учні: 35 хлопчиків та 28 дівчат. Навчання було безкоштовне, лише на утримання бібліотеки і користування підручниками платили чверть рубля щомісяця, всі інші витрати брала на себе залізниця.
Для такої обмеженої кількості учнів спочатку не передбачали будувати нове приміщення, тому під училище керівництво залізниці виділило кам’яне двоповерхове житлове приміщення, що розташовувалося на території залізничної колонії на Алейці. Так півтора століття тому називали козятинчани сучасну вулицю Винниченка.
Упорядкуванням училища на станції Козятин, а також у Києві та Здолбунові займався штабс-капітан у відставці Микола Данилевський. Він завідував господарською частиною. За плідну працю його нагородили орденом. Про це свідчить клопотання до Товариства Південно-Західних залізниці. У цьому документі вказано, що училище на станції Козятин було парафіяльним. Тобто училище на початку свого функціонування було церковно-приходським.
Цитую виписку зі звіту «Про стан початкових училищ і технічних училищ, які утримуються за рахунок Товариства Південно-Західних залізниць»:
«Козятинське училище на станції Козятин Київської губернії Бердичівського повіту розташоване у двоповерховому кам’яному будинку. Розташування кімнат верхнього поверху та призначення їх таке ж саме, як і в Київському училищі. На нижньому ж поверсі, крім квартир завідуючого училищем, вчительки та служителів, є дві кімнати для людей, які приїжджають в училище в справах навчання з боку Міністерства Народної Освіти або залізничної адміністрації. На подвір’ї училища розведено невеликий садок. Училище відкрито у першій половині квітня 1878 року».
Зовсім скоро стало зрозумілим, що однокласне залізничне училище не може забезпечити потребу всіх охочих навчатися. Це питання у 1882 році порушували як залізничні службовці, так і вся Козятинська громада. Розглядали два варіанти: або реорганізувати вже існуюче училище і перетворити його з однокласного в двокласне, або відкрити в містечку ще одне однокласне училище від Міністерства народної освіти. У 1882 році місцевий поміщик Мар’ян Лехно-Васютинський, який вважається засновником сучасного Козятина, безкоштовно віддав під будівництво училища свою землю. Цитуємо дарчу:
«У зв’язку з поширенням народної освіти для загального блага я, власник села Козятин, Київської губернії Бердичівського району, зі свого володіння визначаю будівництво для цієї мети будинку, безоплатного для селян села Козятина і їх нащадків земельної ділянки площею 1200 сажнів квадратних (0,5 гектара — авт.), що складається в межах затвердженого Урядом місцевого плану на ділянці від маєтку селянина Карла Стефанського, визначаючи довжину по межі зазначеного маєтку і ширину 15 саженів в напрямку станції з обмеженням, що якщо в будинку, призначеному для школи, селяни мали намір зайнятися торгівлею алкоголем або якимись промисловими підприємствами, або здали його в оренду для проживання, то цей документ втрачає свою юридичну силу і дана земля без спору переходить у володіння моє або моїх спадкоємців».
І хоча ця перша спроба не призвела до зміни статусу навчального закладу, але вона сприяла появі в Козятині ще одного однокласного початкового народного училища — сучасної школи №2.
Читайте також:
Козятинським депо керував вчений зі світовим іменем
Рідкісні світлини старого Козятина показали у музеї
Історія одного старовинного будинку на вулиці Грушевського у Козятині
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Геннадий Ткачук
Людмила
Андрій Гриніцький