Козятинським депо керував вчений зі світовим іменем

• Наприкінці ХІХ століття локомотивне депо станції Козятин очолив Іван Ярковський, відомий вчений.
• Він увійшов в історію як дослідник.
• Інформацією про науковця поділилася історикиня Зоя Вільчинська

Цитуємо дослідницю історії:

«Заснування та розбудова Козятина тісно пов’язана з іменами видатних людей, які зробили вагомий внесок у розвиток науки і техніки. Поруч із архітекторами Валер’яном Куликівським та Олександром Кобелєвим, чиї споруди давно стали пам’ятками архітектури та окрасою нашого міста, значний внесок у створення залізничної інфраструктури Козятина зробив вчений, інженер, дослідник Іван Ярковський.

Восени 1870 року випускника технологічного інституту Івана Ярковського призначили на Києво-Брестську залізницю обер-машиністом (на рубежі XVIII-ХІХ століть так називали очільника паровозного відділу, який підпорядковувався безпосередньо начальнику станції), а потім — начальником депо на станції Козятин. Саме під керівництвом Івана Ярковського відбувалась розбудова та налагоджування роботи ремонтних майстерень та залізничних служб нашого міста. У Козятині в Ярковського зароджується ідея створення систем водопостачання залізничних станцій, якою згодом вже на початку ХХ століття у нашому місті продовжив займатися Дмитро Тіц.

Іван Ярковський народився у містечку Освея Вітебської губернії (нині білорусь). Його рід належав до шляхетного роду Корсаків. З дитинства Іван виявляв здібності до математики і механіки. Навчаючись у кадетському корпусі, він винайшов далекомір. Після закінчення корпусу в 1862 році Ярковського відправили прапорщиком на Кавказ. Прослуживши шість років, він вступає до Технологічного інституту. Під час навчання видає таблицю множення до 1000, яка в той час, за відсутності рахункових лінійок та інших механічних приладів значно полегшувала обчислення.

У 1870 році Ярковський завершує навчання в інституті як технолог першого розряду і відразу ж за дорученням приватної фірми їде в Берлін, де знайомиться з машинобудівними заводами. А восени приїздить до Козятина, де проводить два роки.

Після роботи у нашому місті Іван Ярковський захищає дисертацію на тему «Проект машини для водопостачання і теоретичне дослідження механізму», за що отримує звання інженера-технолога і відрядження за кордон на рік. Його проєкт і теоретичні розрахунки в подальшому широко використовувались. У середовищі технічної інтелігенції Ярковський здобув популярність як автор проєкту машини для водозабезпечення заводів і міста, конструкцій печей для спалювання

нечистот. Він запропонував нафтове паливо для зварювальної печі і розробив перетворювач оригінальної конструкції.

У 1887 році Іван Ярковський висуває «Кінетичну гіпотезу всесвітнього тяжіння». Спершу він видає свою роботу французькою мовою і персонально розсилає вченим різних країн. Отримавши відповіді та відгуки на книгу, Іван закінчує розробку своєї ідеї і

через рік видає більш ґрунтовну працю під назвою «Всесвітнє тяжіння як наслідок

утворення вагомої матерії всередині небесних тіл. Кінетична гіпотеза». Потім випускає

«Новий погляд на причини метеорологічних явищ», «Будова матерії і молекулярні сили» і кілька полемічних брошур на захист своїх ідей. 

Останньою прижиттєвою працею вченого була «Щільність світлового ефіру та опір, що чиниться ним руху», де Іван Ярковський першим передбачив феномен, який пізніше в наукових колах отримав назву «Ефект Ярковського». Він дозволяє керувати орбітами астероїдів. Відповідно до ефекту Ярковського, якщо покрити тонким шаром світлого барвника поверхню одного з малих небесних тіл, які загрожують безпеці Землі, це різко посилить тиск сонячного вітру на астероїд, що може призвести до зміни траєкторії руху тіла на більш безпечну.

Пізніше відкриття Івана Ярковського розвинули і доповнили вчені-фізики Володимир Радзієвський, Стівен Педдек та Джон О’Кіф і в кінцевому результаті воно отримало назву «Ефект Ярковського-О’Кіфа-Радзієвського-Педдека». У 2003 році цей ефект експериментально підтвердили американські вчені Стівен Чеслі і Стівен Гостро за допомогою радіотелескопу Аресібо. Це відкриття дає змогу уникнути глобальної катастрофи, що періодично загрожує планеті Земля в разі зіткнення з гігантськими астероїдами. Адже, на думку вчених, різка зміна клімату, загибель динозаврів і «всесвітній потоп» були викликані саме такими катаклізмами»

Читайте також:

Махнівка чи Чорнобиль. Де насправді народився Антонович?

Його будував увесь Козятинський район — історія створення ЦДЮТ

Випускали не лише залізничників, а й будівельників: нашому училищу 145