Я, як і переважна більшість мешканців Козятина, люблю його. Це місто багатьох, хто виріс в ньому.
Відколи пам’ятаю, воно завжди було тихим. А якщо траплялися якійсь резонанси, то був скоріше виняток, ніж правило. Були окремі крадіжки. Як же без них... Та щоб крали на кладовищах — як таке може бути? Ще декілька років тому ніхто з містян такого навіть уявити не міг.
У понеділок взнав, що на цвинтарі села Козятина якісь розбишаки розібрали загорожу могили. Забрати метал з собою злодюги не змогли чи не встигли. Можливо, металевих ділків хтось злякав. Може заготовлене виявилось не тим, на що розраховували. Хто ж його знає, що було у тих головах? Та був у тих головах, замість мізків, тільки вітер. Думаюча людина з кладовища нічого не братиме додому. По-перше, це недобрий знак. По-друге, навіть з добрими намірами живих людей на погості після 14 години, крім поховань, не повинно бути. По-третє, відвідавши кладовище, кожна людина повинна вимити руки, змиваючи негативну енергетику з себе. Я не знаю, з яким багажем негативної енергетики пішли вандали з цвинтаря. Та Бог їм суддя, хоч вони вже самі себе покарали.
Дмитро Артемчук
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 34 від 22 серпня 2024
Читати номер