Денис Ващевський став чемпіоном України!

Це Денис Ващевський.

Ми зустрілися з спортсменом, який прославив не тільки школу №3, в якій навчається, а й Козятинський край. На питання, що дає йому карате, Денис впевнено відповів: “Щоб постояти за себе і молодших захистити, кого ображають”.

— А вже доводилося когось боронити?

— Доводилось і не раз, — відповів він.

— Куди ти їздив, що це були за змагання?

— Це був чемпіонат України, який проходив у Києві. На цих змаганнях я зайняв перше місце у ваговій категорії до 30 кг.

— А скільки ти провів на цих змаганнях боїв і який був найскладніший?

— Чотири бої. Третій у півфіналі був найважчим

За словами Дениса, столиця України йому сподобалася. Ходили на екскурсію в палац спорту і на Хрещатик. Його мрія в спорті — отримати чорний пояс дев’ять дан (з 9-ма нашивками). Зараз у нього жовтий пояс. До найвищого пояса — ще зелений, коричневий, чорний і чорний з нашивками. Крім спорту, чемпіон навчається в школі, ходить у басейн, грає у футбол.

— А чим займаєшся у вільний час?

— Так його в мене майже немає. Якщо з’являється, то бавлюся з молодшою сестричкою Іванкою.

Більше питань Денису ми не ставили. П’ятикласник хоча відповідальний і терплячий учень, відчувалося, що виходити на татамі для нього більш приємна процедура.

Перша вчителька Дениса Ірина Олександрівна розповіла, що він завжди хоче бути у всьому перший. Він виховується в сім’ї, де завжди підтримують. Його мама Олена Миколаївна готує йому спортивні костюми. Батьки і школа роблять багато, щоб Денис був чемпіоном у всьому.

Класний керівник Євгенія Станіславівна сказала:

— Як тільки в школі дізналися, що Денис став чемпіоном України, багато учнів вирішили займатися карате. Ми, вчителі, не проти. Умови для спортивних здобутків у школі є. Крім спортивного залу, маємо пришкільний табір, де учні займаються спортом. У приміщенні школи маємо тенісний корт. Та головне, що спорт у школі — це здоровий спосіб життя для учнів. Як би ви тільки бачили, як горіли очі в учнів, коли Денис прийшов до школи зі своїми нагородами. Вони його щиро вітали. Та по дитячому трохи заздрили йому, тому що хотіли б бути схожими на нього.   

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.