Від Речі Посполитої до сучасної громади: славна Махнівка відзначила 616-іменини

• У суботу, 22 серпня, в Махнівці відбулася грандіозна подія. Відзначали 616-й День села. Махнівська громада провела велику благодійну програму допомоги нашим воїнам на фронті. Згадали на святі наймолодшу і найстаршу жительок громади, ювілярів, хто став на весільний рушник півстоліття тому, привітали й тих, хто доклав до свята найбільше

Махнівка від першої згадки про неї пережила наскоки татарів, економічні злети і падіння. 616 років тому вона була давнім поселенням на Правобережній Україні у складі Речі Посполитої. Її землі входили до Київського воєводства і належали польсько-литовським магнатам роду Тишкевичів. У 1630 році селище відновлювалося після попередніх татарських руйнувань та готувалося до періоду великого економічного та оборонного зростання в першій половині XVII століття. Довгий час Махнівка була значним містечком, яке за часів Потоцьких називали «Малою Варшавою». В той час Махнівка вже мала замок та монастир бернардинів. В тому ж році замість старих дерев'яних укріплень тут почали зводити міцніший кам'яний замок із валами та ровами для захисту від татарських набігів.У 1630–1650 роках Махнівка була значним містечком Житомирського повіту Київського воєводства Речі Посполитої. Цей період охоплював активне господарське життя маєтку, а також став ареною важливих воєнних подій під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

У другій половині XVII та XVIII століттях Махнівка пройшла шлях від зруйнованої козаками магнатської фортеці до поступового відродження та набуття статусу важливого центру на теренах Правобережної України Упродовж XIX та XX століть [Махнівка] (у 1935–2016 роках — Комсомольське) пройшла шлях від повітового центру Київської губернії до звичайного села. Поселення пережило економічний злет на початку XIX століття, руйнівні пожежі, втрату адміністративного статусу на користь Бердичева, радянську колективізацію. Зараз Махнівка сучасна громада з її славними дружніми людьми та відповідальним перед громадою керівництвом. 

Тепер повернімося до святкування іменин села. Програма патріотично-благодійного дійства проходила на стадіоні «Колос». На бігових доріжках з відновленими спортивними візуальними символами, розмістили свої локації

«Ветерани Махнівської ОТГ» з наметом з фахівцями із супроводу ветеранів — Катерини Полончук та Тетяни Чудновець, відомої за межами Махнівки волонтерки Ірини Дигай. Вже за підтрибунним приміщенням розмістили свою продукцію вишуканих страв, тістечок та витворів декоративно-ужиткового мистецтва ручної роботи кухарі та майстрині вишивки бісером Махнівської ОТГ. 

За воротами — унікальні фотозони, мототрек,  де волонтерська група «Сини України» катали за донат дітей. А ще далі — дитяче містечко. 

Навпроти підтрибунного приміщення стояли столи з 4-ма короваями, які спекла Альона Полло. Поруч імпровізована сцена із режисером та звукооператором заходу Олександром Бонюком.

 Відкрили концертну програму духовий оркестр 26 артилерійської бригади з солістами Ігорем Недашківським, Тетяною Атаман та Русланом Крижанівським. Більше години вони піднімали настрій іменинникам, а коли оркестр грав марш, солістка оркестру Тетяна Атаман зі співаком Віктором Вільчинським організовували під ритмічну музику танок з молоддю.

За чудовий виступ музикантів вони були нагороджені грамотою Махнівської селищної ради, а один з короваїв взяв курс до Бердичева. Музиканти сердешно подякували іменинникам за душевний прийом і палочку диригента передали чарівним ведучим Наталії Демешеній та Альоні Полло.

Почали ведучі віршованими творами про своє рідне село і свою Батьківщину, що Україною звуть. Нагадали, що Махнівці виповнилось 616 років і що можливість зібратися тут — це велике щастя. 

А зібралися не просто, щоб відзначити дату. Зібрались, щоб почути плече один одного, щоб подякувати нашим захисникам і ще раз довести, що українського духу не зламати жодною агресією. В шану загиблих воїнів і всіх українців які загинули внаслідок вторгнення росії Альона оголосила хвилину мовчання.

Через хвилину на сцену вийшли україночки у національних костюмах з короваєм в руках, за давньою традицією добрих господарів під пісню «Я бажаю вам добра» у виконанні Альони пригостили присутніх хлібом і сіллю.

Зазвучав Гімн України і ведучі запросили на сцену селищного голову Павла Кузьмінського та начальника відділу освіти, культури та спорту Інну Поліщук.

Концертну програму продовжили «Яворина» та «Берегиня» з села Сигнал і ведучі привітали подарунком батьків наймолодшої жительки села Мілану Люстранську, яка народилася 3-го серпня. Для молодого подружжя і їх донечки Марія Шевчук виконала пісню «Дівчинка перлинка». Віктор Вільчинський з піснею «Соколята», вокальний ансамбль «Журавка», дитячий колектив «Веселики» продовжили концертну програму.

В наступній паузі Інна Поліщук з селищним головою привітали подарунком молоді сім'ї, які стали на весільний рушник в цьому році. Богдан Керасір, Анна Присяжнюк одружилися у травні, Ігор Павленко з Мариною Близнюк одружилися у червні. Музичне вітання молодим подружжям послали дует «Рідня» Віктор Вільчинський—Альона Полло піснею «Жіноче щастя»

Привітали найстаршу жительку села — 102-річну Франку Дроздович. Франка Михайлівна з допомогою сина ще відвідує костел, а має таке здоров'я завдяки тому, що п'є свіжу криничну воду, має турботливого сина та винятково добрих сусідів. Для довгожительки музичне вітання виконав дует «Родина» піснею «Ой чого ж ти, мамо, посивіла рано»

А концертну програму продовжили народний вокально-танцювальний ансамбль «Яворина», вокальний ансамбль «Цвіт калини», дитячий танцювальний колектив «Капітошки»,

Олександр Бонюк, Соломія Білінська.

Так з піснями, вітаннями і донатами підійшли до золотих ювілярів. 50 років подружнього життя відсвяткували Геннадій та Зоя Дашкевич. Альона прочитала золотим ювілярам віршований твір, селищний голова вручив їм цінний подарунок, а музичне вітання парі, що пронесла повагу і вірність, подарували Неля Вільчинська та Ліза Овчар,

  танцювальний колектив «Чарівні україночки»,

вокальний ансамбль «Розмай». 

Привітали подяками та подарунками і тих, хто допомагає нашим воїнам на фронті не словом, а ділом: це громадська організація «Махнівський борщ», волонтерський рух «Об'єднані вірою»,  ініціативна група Вовчинецького старостинського округу.

Подякували й тим, хто допомагав і брав участь в оформленні світлин і фотозон патріотичного заходу: Світлані Поліщук, Катерині Зінківську, Світлані Ткачук коровайниці та ведучій заходу Альоні Полло, Лілії Тимощук, Ванді Овчар, Майї Борівській, Валентині Лісковій, Надії Корнійчук, Катерині Андрієвській, Анастасії Бурлї, Надії Кадировій, Марині Жмурко, Ніні Собченко, Діані Токарчук.

Музичний дарунок їм від співачки Юлії Габріель, танцювальних колективів «Веселики» та «Юність», Олександра Бонюка.

Ведучі щиро подякували  спонсорам, меценатам, виконавчому комітету, депутатському корпусу за вагомий вклад у проведенні 616-ї річниці Дня села. Адже завдяки їм благодійний захід став яскравим, теплим і незабутнім.

Продовжили рекордну концертну програму з привітаннями, яка тривала 5 з половиною годин Людмила Гижа,

«Цвіт Калини», танцювальний колектив «Роми»

та всі учасники концертної програми. Хвилюючим моментом став підрахунок зібраних для ЗСУ грошей. Спільними зусиллями, включаючи волонтерську групу «Сини України» і заклади освіти було зібрано 52 тисячі 224 гривні.