Що спільного у Козятина і Києва?
-
А ви знали, що один зі столичних університетів — майже ровесник нашого вокзалу?
-
Цей навчальний заклад у Києві і вокзал станції Козятин будував той самий архітектор.
-
Його іменем назвали одну з вулиць у нашому місті
Вздовж Берестейського проспекту в Солом’янському районі Києва розкинувся парк. Називають його політехнічним, адже цей сквер розбили поруч із корпусами Київського політехнічного інституту.

Прогулюючись у цьому парку нашу увагу привернули саме будівлі університету. Зокрема, хімічний корпус під номером чотири. Архітектурний стиль та деякі елементи фасаду цієї споруди чимось нагадали старовинні будівлі у Козятині.

Оформлення вікон корпусу КПІ точнісінько таке ж, як і в центральній частині ліцею №2 — найстарішої школи нашого міста. А подібне оформлення карнизу, як у четвертого корпусу політеху, ми бачили колись на будівлях колишнього продпункту у Козятині.


КПІ задумали наприкінці ХІХ століття як навчальний заклад за зразком політехнікумів у Швейцарії, Німеччині та інших країнах Європи. Перед тим, як зводити приміщення політеху, оголосили конкурс на найкращий проєкт. Перемогу виборов російський архітектор Ієронім Кітнер, втім позаяк він мешкав у росії і не мав змоги безпосередньо керувати ходом робіт, зодчий склав свої повноваження і згодом будівництво КПІ очолив Олександр Кобелєв. Саме його проєкт посів на конкурсі друге місце.
На той час Олександр Кобелєв був архітектором Південно-західної залізниці. Однією з його перших великих робіт став залізничний вокзал станції Козятин, котрий своїм архітектурним ансамблем вирізнявся з-поміж інших споруд подібного призначення. Загалом Олександр Кобелєв став відомий саме тим, що поєднував у своїх будівлях елементи різних архітектурних стилів: ренесансу, неокласики, тощо.

У Козятині Кобелєв будував не лише вокзал. Старовинна водонапірна вежа, школа, деякі старі багатоповерхівки, паровозне депо та чимало інших споруд, призначених для роботи залізниці — це все також творіння рук Олександра Кобелєва.
У столиці архітектор так само займався будівництвом не лише Київської політехніки. Серед найвідоміших будівель Кобелєва — Національний банк України, центральний корпус Українського державного університету імені Драгоманова (раніше Національний педагогічний університет), приміщення Жіночих курсів (наразі будівля Міністерства надзвичайних ситуацій), а також цілий комплекс споруд у Залізничній колонії — історичному мікрорайоні Києва, який колись був селищем Південно-західної залізниці. До речі, про Залізничну колонію ми колись вже розповідали — одна з будівель у цьому мікрорайоні дуже нагадує Уманський будинок у Козятині.
Олександр Кобелєв був не лише зодчим, а й викладачем, мав ступінь професора. Він читав лекції у Київській політехніці, Київському національному університеті будівництва та архітектури, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, а в КПІ згодом навіть очолив інженерно-будівне відділення. Написав підручник про цивільну архітектуру.

Ім’я зодчого присвоїли колишній вулиці Фурманова у Солом’янському районі Києва. Саме в тому мікрорайоні, котрий історично називався Залізничною колонією. Не так давно пам’ять про видатного архітектора увіковічнили і в Козятині — із 2022-го ім’я архітектора Кобелєва носять колишні вулиця і провулок Валдаєвський.
Читайте також:
Їли річкові мідії, а промисловість допомагали розвивати німці: якою була Махнівка 200 років тому