Талимонівка, Біла Казарма, Поле чудес — як штучний інтелект бачить мікрорайони Козятина

• Ділимося з вами не лише світлинами, а й цікавими фактами про кожен з мікрорайонів

Ми попросили штучний інтелект показати, як на його думку виглядають різні куточки нашого міста.

Таким штучний інтелект уявляє Білу Казарму. За переказами старожилів, цей мікрорайон назвали саме так, тому що більш ніж століття тому на території сучасної Білої Казарми був заїжджий двір, яким користувалися, щоб замінити коня в дорозі чи щоб кінь міг відпочити, адже на ті часи саме коні були основним видом транспорту. Працівники, які обслуговували цей заїжджий двір, називали його казармою. Сама будівля була зовні побілена. Звідси нібито і виникла назва «Біла Казарма».

Народна легенда про казарму має й документальне підтвердження. На карті 1860-их років поруч із територією сучасного мікрорайону «Біла казарма» справді колись був заїжджий двір — він позначений на мапі. Розташовувався заїжджий двір по дорозі на Махаринці та Сестринівку.

Таким штучний інтелект уявляє ПРБ. Дещо в радянському стилі, враховуючи лозунги про працю. Втім це не дивно, адже масова забудова цього мікрорайону справді почалася у 50-их-60-их роках.

Щодо назви, то одні кажуть, що ПРБ означає «посьолок робітничих бригад», інші — «посьолок робітничих бараків». Та в будь-якому разі обидві версії говорять про робітників. Мешканець цього мікрорайону розповідав нам, що після Другої світової війни сюди переселяли робітників з різних республік колишнього Радянського Союзу.

Хоча насправді історія ПРБ значно давніша — більш ніж півтора століття тому це був присілок Радашевича — священника Пиковецької церкви. Хто зна, можливо Радашевич став і фундатором старовинної каплиці на старому православному цвинтарі, котра досі зберігається на ПРБ.

Таким штучний інтелект бачить наш мікрорайон «училище». Більше схоже на старі корпуси училища на ПРБ, де сьогодні дитячо-юнацька спортивна школа.

Цей мікрорайон також відносно молодий. Козятинці, народжені у 70-их ще пам’ятають поле, яке було на місці, де сьогодні корпус залізничного училища і багатоповерхівки поруч. Приміщення училища почали будувати лише у 1987 році. А більш ніж століття тому на цьому місці було литовище, про що нам свого часу розповідав директор училища Андрій Стецюк.

Таким штучний інтелект уявляє мікрорайон «Поле Чудес». Насправді це територія вже не Козятина, а сусіднього села Сигнал, хоча козятинці приписують його до міста. Чому його назвали саме «Поле Чудес» — нам невідомо. Штучний інтелект наводить версію, що тут є зв’язок з телебаченням, нібито у ті роки, коли розбудовувався цей мікрорайон, набувала широкої популярності телепередача з аналогічною назвою.

Так штучний інтелект уявляє мікрорайон із народною назвою «Шанхай» у центрі міста. Він охоплює квадрат в районі вулиць Героїв Майдану, Винниченка, Пилипа Орлика та Данила Галицького. Колись там були бараки, які мали знести, щоб будувати багатоквартирні будинки. Люди, прописані в житлі, що підлягало знесенню, мали можливість отримати пільгову квартиру. Тож аби скористатися цією пільгою, мешканці бараків приписували до себе родичів. Відтак в одній невеличкій квартирці бараку могло бути прописано до двох десятків людей. Саме тому цей мікрорайон і прозвали в народі «Шанхай».

Так штучний інтелект побачив один із наймальовничіших мікрорайонів Козятина — Талимонівку. До 60-их років Талимонівка була селом, яке пізніше приєднали до Козятина. За переказами місцевих жителів, на місці того села був хутір, де проживав пан Талимон.

Хутір на території сучасної Талимонівки справді існував, що підтверджує карта 1860-их років. Однак як він називався — зі старовинних історичних джерел достеменно невідомо. Назва Талимонівка згадується вже як село у більш пізніх джерелах часів Радянського Союзу — довідці за 1924 рік.

Читайте також:

Наш козятинськй музей відвідали кияни

Фестиваль обрядових хлібів та обжинків у Білопіллі повертається: Музей хліба запрошує гостей

Козятинські соняхи — склади пазл

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.