Хутори, де жили пани Табенський, Талімон, Мацкевич Відносились до села Талимонівка

А ще знають люди, що ці горби розташовані на   Талимонівці. Сама Талимонівка, це колишнє село трьох хуторів панів. Табенського, Талімона та Мацьневича. Усі вони жили  в тій місцевості в дореволюційний період. Пан Табенський був великим господарем. Маєток, де мешкав, міг би претендувати на пам’ятник архітектури. Біля будинку був величезний льох, в якому, за свідченням старожилів, могла розвернутися грабарка коней. Внизу був ще один хід. Він вів до винного відділення.Тільки замість вина в діжках було желе, яким люди смакували. Хто запивав желе водою, за свідченням колишніх дегустаторів, ставали добре п’яними. У пана Табенського були ще знамениті садки — грушевий, абрикосовий, невеликий вишневий та яблуневий. Ставки, що належали йому, були з новинкою господаря. Щоб корм, яким його прислуга годувала рибу, не попадав у грунт, він з дубових дощок вистеляв дно в ставку. Так він зберігав чисту воду в водоймах і виготовляв морений дуб, який мав велику вартість. Маєток Табенського частково зберігся.і знаходиться він на тракторному стані колишньої городньої бригади села Махаринець. Не так давно в тій місцевості господарював ксьондз Юзик.

Ще одну пам’ятку архітектури залишив пан Талімон. Тільки зберегти ту красу наступним поколінням не вдалося. Хоча, можна було маєток пана Талімона використовувати під шкільні і дошкільні установи. Чи з центру міста перенести тубдеспансер, чи віддати під музей. Та одна споруда  пана Талімона збереглася і в теперішній час. Це всім відома швейна фабрика. Тоді це був пивзавод, на якому виготовляли якісне пиво. На пивзаводі працювали переважно дорослі. Та знаходилась робота й дітям. Один з таких дітей, коли вже став дідусем, розповідав своєму онуку, як він підлітком заробляв гроші на пивзаводі. Пан шикував найманих працівників, і гроші роздавав по зросту, за принципом, в кого менший зріст, тому менше грошей. Пиво було класне, добра кварта могла звалити дорослого. Оскільки пан Талімон мешкав в селі, то земля, на якій побудований маєток, належала сільській раді. Вони якраз і вчинили “по-господарськи”. З маєтку пана зробили курник в повному розумінні цього слова. Пізніше, як село Талимонівку приєднали до міста Козятин в кінці п’ятдесятих, то після курей ні маєтку, ні високих колон від нього вже не стало. Став той маєток неофіційним пам’ятником Талимонівського Бабиного яру, де в роки Другої світової війни поховано дев’ять тисяч населення. А 11 травня  2012 тут було відкрито стелу в знак 67-річниці перемоги над фашизмом.

Про пана Мацкевича чогось довідатись не вдалося, хіба що один із талимонівських ставків названий його ім’ям. Ставок Мацька. Відомо тільки, що всі троє були на своїх хуторах тільки влітку. На зиму панська трійця від’їздила до Італії. Туди ж подалися і після колективізації в цьому мікрорайоні.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.